Telegram statistics channel - @vox_ukraine

👩‍💼📊👨‍💼«Чи зруйнували жінки робоче середовище?» — таке формулювання з подкасту The New York Times викликало хвилю реакцій і дискусій. Навіть зміна заголовка не зняла напруги: зростання присутності жінок у професійному житті, особливо у сферах, де домінують чоловіки, досі викликає занепокоєння. Це питання стало предметом активних дискусій у соцмережах.Щоб зрозуміти, як гендерний склад середовища впливає на кар’єрні результати, економістки Фернанда Естеван і Бруна Боргес проаналізували дані студентів Університету Сан-Паулу, яких розподіляли в групи за адміністративними правилами. Це дозволило відстежити їхні результати на ринку праці протягом п’яти років після випуску.Студентки з груп із більшою часткою жінок частіше працювали на офіційному ринку праці — приблизно на 9 пунктів частіше, ніж студентки з груп із меншою часткою жінок — і накопичували більше досвіду. Якщо частка жінок у групі зростала, зростала і ймовірність працевлаштування. Подібний ефект має і більша частка жінок-викладачок.Водночас результати чоловіків не погіршуються — більше того, вони також демонструють кращі показники у змішаних групах. Це ставить під сумнів уявлення про «гру з нульовою сумою» — ідею, що більше можливостей для жінок означає менше можливостей для чоловіків.📌 Більше читайте у статті.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

📊💰🌍 Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну: що показують цифри.У 2021 році ПІІ становили 7,32 млрд доларів — це найбільший показник за 2015–2024 роки. У 2022 році інвестиції впали до 0,53 млрд дол. Уже в 2023 році обсяг ПІІ зріс до 4,5 млрд доларів, оскільки через валютні обмеження інвестори реінвестують прибуток замість його виведення.Найбільше інвестицій надходить із юрисдикцій, як-от Кіпр, Нідерланди чи Швейцарія — із більш сприятливими податковими умовами та менш жорсткими вимогами до прозорості. Частина таких інвестицій може мати українське походження.У галузевій структурі інвестицій лідером залишається фінансовий сектор. Водночас у 2023–2024 роках зросла частка торгівлі та ІТ, тоді як у промисловості зафіксували відплив капіталу. Частка аграрного сектору суттєво не змінилася.Серед регіонів найбільше інвестицій отримали м. Київ, Дніпропетровська та Київська області.Серед перешкод для інвестицій — воєнні ризики, а також судова система та корупційні чинники.📌 Докладніше читайте у матеріалі.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🪖 🇺🇦 Повномасштабна війна триває понад чотири роки, а загалом війна росії проти України — вже більше десятиліття. У цих умовах армія стикається з дефіцитом кадрів, зокрема молодих спеціалістів, а майбутнє поповнення значною мірою залежить від того, як підлітки бачать свою професійну траєкторію.Опитування KSE Institute серед 5089 підлітків 13–16 років та їхніх батьків показує, як часто діти замислюються про військову кар’єру і що впливає на цей вибір.Лише 30% підлітків змогли назвати бажану професію. Серед них 5% розглядають військову кар’єру.Серед підлітків, які обирають військовий шлях, 65% — хлопці, і найчастіше це учні 14–15 років. Важливу роль відіграють і родинні обставини: у 40% підлітків, які обирають військову кар’єру, у родині є військовослужбовець. 68% таких підлітків планують залишатися в Україні проти 45% серед інших і рідше думають про виїзд.Ці підлітки активніші у волонтерстві та самоврядуванні, частіше шукають інформацію про освіту, фінансування навчання та попит на професії. Вони також частіше орієнтуються на здобуття вищої освіти і більш оптимістично оцінюють своє майбутнє та майбутнє країни.📌 Що впливає на вибір підлітків і яку роль у цьому відіграє освіта — читайте в матеріалі.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Що відбулося з бюджетом у лютому?У лютому 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 224,8 млрд грн — це на 26,1% менше від плану. Причина — менший за очікуваний обсяг грантової допомоги: із запланованих 149,2 млрд грн фактично надійшло 62,9 млрд грн через механізм ERA.Податкові надходження перевищили план. До загального фонду надійшло 155,2 млрд грн — на 5% більше від запланованого рівня. Перевиконання зафіксували за більшістю ключових податків, зокрема внутрішнім ПДВ, ПДФО, акцизом, податком на прибуток і рентною платою.Видатки профінансовано на 302,7 млрд грн — це на 11,5% менше від плану. За оцінками авторів, державний бюджет у лютому виконано з дефіцитом близько 77,9 млрд грн.Серед ключових ризиків — ескалація на фронті, нестабільна ситуація в енергетиці та затримки або неповне надходження міжнародної фінансової допомоги.📌 Докладніше читайте у матеріалі від аналітиків Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Kyiv School of Economics.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🧑‍🎓📊🧠 Хто обирає профтех, а хто — університет? І чи справді до ПТУ йдуть ті, хто «гірше вчиться»?Опитування понад 5 тисяч підлітків і їхніх батьків у межах дослідження KSE Institute «Індекс майбутнього» показує: найсильніший фактор вибору освітнього шляху — не оцінки, а освіта батьків. Серед підлітків, чиї батьки мають лише шкільну освіту, профтех обирають 52%. Натомість серед дітей батьків із вищою освітою — лише 17%.Поширений стереотип про те, що профтех — це вибір слабших учнів, також не підтверджується даними. 67% підлітків, які планують вступати до ПТО, мають середній бал 8 і вище — достатній для вступу до університету. Різницю часто визначають інші фактори: сімейний освітній досвід і те, чи робив підліток конкретні кроки для вибору професії — шукав інформацію, відвідував ярмарки професій або консультувався з фахівцями.Серед підлітків, які вже визначилися з освітнім шляхом, 75,9% планують вступати до університету, а 24,1% — до профтеху. Водночас майже третина опитаних ще не має чіткої відповіді, який рівень освіти хоче здобути.📌 Повні результати дослідження — читайте у матеріалі.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🇪🇺 🏛 Більшість змін, необхідних для євроінтеграції України, потребують рішень Верховної Ради. Однак частина відповідних законопроєктів досі не доходить до голосування або ухвалюється із затримкою.Після отримання статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році Україна взяла на себе зобов’язання виконати вимоги Європейської комісії. Наступний етап переговорів передбачає імплементацію європейського законодавства, що потребує рішень парламенту. Втім, знайти необхідну підтримку для цих законів не завжди вдається.Наприклад, законопроєкт №12367-3 про адаптацію кримінального процесу до європейських стандартів досі не винесли на голосування. Затримуються й інші законопроєкти: про адаптацію законодавства до acquis ЄС, обмін даними цифрових платформ відповідно до директиви DAC7, перевезення швидкопсувних продуктів та зміни до порядку розгляду справ ВАКС.Затримки мають і фінансові наслідки. Через провал законопроєкту №13150 про нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування ЄС заблокував близько 560 млн євро фінансування в межах Ukraine Facility. Наприкінці 2025 року невиконаними залишалися 15 індикаторів плану реформ, що становить 27% від річного плану.📌 Докладніше читайте у матеріалі.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

💰 📉 Відношення державного боргу до ВВП — один із ключових показників боргової стійкості економіки. Він впливає на витрати на обслуговування боргу та на умови, за яких країна може залучати кошти для фінансування дефіциту бюджету.За даними МВФ, у 2025 році співвідношення загального валового державного боргу до ВВП України сягнуло 108,6% — найвищого рівня за весь період спостережень із кінця 1990-х років. Прогноз на наступні п’ять років показує, що воно залишатиметься у зоні високого ризику — 95–110%.На початку 2000-х співвідношення боргу до ВВП знижувалося завдяки швидкому економічному зростанню. Після фінансової кризи 2008 року показник різко зріс. Схожа динаміка повторилася у 2014–2015 роках через падіння ВВП і зростання запозичень. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році тенденція повторилася знову. У 2015–2019 роках це співвідношення помітно скоротилося завдяки реструктуризації частини боргу та зменшенню дефіциту бюджету.Сьогодні значна частина боргу України — це неринкові позики урядів та міжнародних організацій, що створює менше навантаження на бюджет. Україна значною мірою залежить від зовнішнього фінансування: у 2025 році країна отримала 52,4 млрд доларів, із яких лише 0,7 млрд становили гранти.📌 Більше про динаміку державного боргу України та фактори, що впливають на його стійкість, — у матеріалі.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Війна впливає не лише на Україну — її «відлуння» змінює установки людей і в європейських країнах, які не межують ані з Україною, ані з росією. Після 24 лютого 2022 року зрушення торкнулися підтримки розширення ЄС, емоційної прихильності до Європи та ставлення до мігрантів. Дослідники вимірюють такі зміни через атитюди — це не миттєвий настрій, а відносно стійка установка, оцінка людей та подій навколо.Порівняння 10-ї та 11-ї хвиль Європейського соціального дослідження у 10 країнах показує неоднорідну картину. Підтримка розширення ЄС стала вищою за довоєнний рівень. Емоційна прихильність до Європи спершу зросла, але згодом опустилася нижче показників 2021 року. Ставлення до мігрантів змінювалося хвилеподібно — від скепсису в перші місяці до тимчасового покращення і подальшого погіршення.Динаміка відрізнялася між країнами. У Великій Британії та Чорногорії підтримка євроінтеграції зросла, тоді як в Італії — знизилася. У Португалії погіршилася оцінка впливу мігрантів на культурне життя, тоді як у Чорногорії вона залишилася стабільною. Частина змін була короткостроковою реакцією на перші місяці війни, але окремі зрушення зберігаються і через півтора року.Детальніше про те, як війна змінила установки європейців, читайте у матеріалі. ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Фейки поширюються швидше за правду — і справа не лише в алгоритмах.Аналіз 126 тисяч новинних каскадів у Twitter, які поширили близько трьох мільйонів користувачів, показав: неправдиві новини розходяться швидше, глибше й ширше за правдиві. Найбільша різниця стосувалася політичних тем. Боти прискорювали поширення і хибного, і правдивого контенту приблизно однаково — вирішальну роль відігравали емоції людей.Коли переконання стає частиною групової ідентичності, навіть високі аналітичні здібності можуть працювати не на пошук правди, а на захист «своєї» позиції — це показують дослідження Дена Кагана про ідентичнісно-захисне пізнання. Водночас експерименти Гордона Пеннікука і Девіда Ранда з вибіркою 3446 осіб свідчать: у частині випадків сприйнятливість до фейків пояснюється не мотивованим мисленням, а недостатнім когнітивним зусиллям.Масштабний метааналіз 75 досліджень у Nature Human Behaviour за участі понад 53 тисяч респондентів показав, що системний «ефект зворотного удару» від спростувань трапляється рідко. Для України, яка понад десять років протистоїть російській дезінформації й з 2022 року веде повномасштабну війну, це не абстрактний висновок — спроможність системно спростовувати фейки та зберігати довіру до інституцій стала частиною стійкості країни.Докладніше про те, що показують сучасні дослідження дезінформації, — у статті виконавчого директора «Вокс Україна», офіцера ЗСУ Максима Скубенка✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

США та Китай демонструють економічну перевагу у світі, але їхні політичні моделі навряд чи можна вважати орієнтиром для тих, для кого демократія, права людини та соціальна справедливість мають принципове значення.Китай поєднує економічний успіх з авторитарною системою, яка не терпить інакодумства. За президентства Дональда Трампа США відмовилися від спроб вирішити проблему великої нерівності доходів і багатства, різко відійшли від верховенства права всередині країни і стали непередбачуваним і ненадійним партнером для інших країн. На цьому тлі саме Європа могла б відіграти активнішу роль у збереженні демократичних орієнтирів у багатополярному світі.Водночас економіка Європи сповільнюється, а демократія зазнає тиску. Орієнтація на американську модель інновацій чи протекціонізм у відповідь на конкуренцію з Китаєм не розв’язують структурних проблем. Йдеться про зміцнення середнього класу, підвищення продуктивності, розвиток інновацій у межах соціальної ринкової моделі та переосмислення ролі ЄС у питаннях оборони й економічної політики.📌 Докладніше — у статті. ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine