The Voicer

Угорські ринки стрімко зростають на тлі опитувань, що вказують на поразку Орбана на виборахBloomberg повідомляють , що фінансові ринки Угорщини демонструють різке зростання на тлі очікувань, що прем’єр-міністр Віктор Орбан може втратити владу на парламентських виборах 12 квітня. Інвестори дедалі активніше роблять ставки на перемогу опозиційної партії «Тиса», вважаючи, що зміна влади здатна радикально змінити економічний і політичний курс країни.За січень головний фондовий індекс BUX зріс на 16%, показавши найкращий місячний результат за останні п’ять років. Угорський форинт торгується поблизу дворічного максимуму до євро, а різниця в дохідності між угорськими облігаціями та німецькими бондами скоротилася приблизно на один відсотковий пункт із літа минулого року. Це свідчить про зростання довіри інвесторів до угорських активів.Ключова логіка ринку полягає в тому, що перемога «Тиси» на чолі з Петером Мадяром може спричинити масштабне ралі. Інвестори очікують, що новий уряд поверне Угорщину до політичного мейнстриму ЄС, відновить доступ до понад 20 млрд доларів заморожених європейських фондів і вдихне нове життя в економіку країни обсягом близько 220 млрд доларів. Також обговорюється можливість подання заявки на вступ до єврозони.Водночас ринкові гравці вважають, що у разі перемоги Орбана негативна реакція буде обмеженою, оскільки збережеться статус-кво. Найгіршим сценарієм називають вибори без чіткої більшості, що може створити політичну невизначеність. Попри це, попит на угорські облігації залишається високим, що свідчить: ринки вірять у здатність країни фінансувати себе незалежно від результатів голосування.The Voicer | Підтримати

Торговельні партнери США шукають захисту від гніву Трампа та укладають угоди між собоюAssociated Press повідомляють, що союзник та торговельні партнери Сполучених Штатів дедалі активніше шукають способи убезпечити себе від непередбачуваної тарифної політики президента Дональда Трампа, укладаючи торговельні домовленості між собою та зменшуючи залежність від американського ринку. Після року тиску з боку Вашингтона, який використовував мита як інструмент примусу, багато країн дійшли висновку, що навіть досягнуті з Трампом угоди не гарантують стабільності.За даними агентства, США неодноразово погрожували новими тарифами навіть тим партнерам, які вже пішли на значні поступки. Це змусило Європейський Союз, Індію, Японію, Південну Корею та інші держави прискорити багаторічні переговори про альтернативні торговельні союзи. Нещодавня угода між ЄС та Індією, а також домовленість Євросоюзу з країнами Південної Америки стали яскравими прикладами цієї тенденції.Паралельно фінансові ринки реагують на зростаючу недовіру до США. Центральні банки та інвестори скорочують частку долара у своїх резервах і збільшують закупівлі золота. Деякі європейські інституції навіть почали обмежувати використання американських цифрових сервісів, що символізує глибшу переоцінку залежності від США.Адміністрація Трампа наполягає, що позиції Америки залишаються сильними, а долар збереже статус головної резервної валюти світу. Водночас експерти зазначають, що дедалі більше країн сприймають Сполучені Штати не як джерело стабільності, а як фактор непередбачуваності. Це підштовхує світ до торговельної диверсифікації, наслідки якої можуть виявитися болісними і для самих американців — через вищі ціни та відсоткові ставки.The Voicer | Підтримати

Нова ядерна гонка озброєнь уже на горизонтіThe Economist вважають, що світ входить у нову й значно небезпечнішу фазу ядерного суперництва. Договір New START між США та Росією, який десятиліттями обмежував стратегічні ядерні арсенали, припиняє дію 5 лютого і не має жодної заміни. Але головна відмінність від холодної війни полягає в тому, що тепер у клубі не двоє, а троє гравців: до США і Росії додався Китай.Коли Сі Цзіньпін прийшов до влади у 2012 році, Китай мав близько 240 ядерних боєголовок. Сьогодні їх приблизно 600, а до 2030 року, за оцінками Пентагону, їхня кількість може перевищити 1 000. Пекін публічно запевняє, що дотримується «максимальної стриманості» і не бере участі в гонці озброєнь, однак фактично він уже створив повноцінну ядерну тріаду — можливість завдавати ударів із суші, моря й повітря — та активно підвищує готовність своїх сил.Американських стратегів дедалі більше непокоїть перспектива одночасного протистояння з Росією і Китаєм. Ядерні сили США проєктувалися з урахуванням російської загрози, тоді як Китай тривалий час вважався другорядним фактором. Тепер це припущення більше не працює. Китай будує сотні шахт для міжконтинентальних ракет, розвиває системи раннього попередження та скорочує час ухвалення рішення про удар у відповідь.У Вашингтоні триває дискусія, як реагувати. Одні пропонують різко збільшити кількість боєголовок, інші вважають нинішній арсенал достатнім для стримування. Але незалежно від вибору, епоха скорочення ядерних запасів завершилася. Світ рухається до нової, багатополярної ядерної гонки — складнішої, менш передбачуваної й значно ризикованішої, ніж у ХХ столітті.The Voicer | Підтримати

Російські супутники вели радіоелектронну розвідку ключових європейських супутниківЯк пише Financial Times, два російських супутника «Луч-1» і «Луч-2» роками здійснювали підозрілі маневри на орбіті, небезпечно зближуючись із європейськими супутниками, що обслуговують Європу, Британію, Африку та Близький Схід.Згідно з орбітальними даними та наземними телескопічними спостереженнями, вони затримувалися поблизу інших супутників тижнями, особливо протягом останніх трьох років. З моменту запуску в 2023 році, Луч-2 наблизився до 17 європейських супутників.Розвідка вважає, що ціль таких маневрів — потрапити в потік сигналів між Землею та супутниками, особливо тими, які ще не мають шифрованого управління. Це дозволяло б Росії надсилати фальшиві команди, змінювати орбіту апаратів, виводити їх з ладу або навіть спричиняти падіння.Також супутники могли збирати дані для глушіння сигналу та кібератак із Землі. Ці маневри в космосі відбуваються на тлі посилення Росією своєї «гібридної війни» в Європі, включаючи диверсійні операції, такі як розрив підводного інтернету та силових кабелів.The Voicer | Підтримати

Мелоні відсуває Макрона від «керма» ЄвропиThe Telegraph повідомляють, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні разом із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом фактично перебирають на себе роль нового центру ухвалення рішень у Європейському Союзі, витісняючи з неї президента Франції Емманюеля Макрона. Підписання італо-німецького партнерського пакту в Римі символізує зсув балансу сил у ЄС у бік більш консервативного курсу.Традиційна франко-німецька вісь десятиліттями вважалася «двигуном» європейської політики, однак нині Париж виглядає дедалі менш надійним партнером. Макрон наближається до завершення свого останнього президентського терміну, Франція стикається з політичною нестабільністю, боргами та слабким економічним зростанням. На цьому тлі Берлін шукає нових союзників — і знаходить їх у Римі.Мелоні, яку три роки тому сприймали як євроскептичну популістку з «постфашистським» минулим, на практиці проявила себе як прагматична та проєвропейська лідерка. За її керівництва Італія стабілізувала фінанси, зміцнила позиції в ЄС і стала для Німеччини передбачуваним партнером у питаннях оборони, міграції та торгівлі. У Берліні дедалі частіше говорять про «новий центр тяжіння» всередині Союзу.Спільні позиції Мелоні та Мерца охоплюють жорсткіший підхід до нелегальної міграції, скорочення бюрократії ЄС, перегляд кліматичних регуляцій без шкоди для економіки та збереження тісних трансатлантичних зв’язків зі США. На відміну від Макрона, вони обирають стриманість і переговори навіть у конфліктах із Вашингтоном.Хоча Париж наполягає, що франко-німецьке партнерство залишається ключовим, дедалі очевидніше: у Європі формується нова вісь Берлін — Рим, яка може надовго змінити архітектуру влади в ЄС.The Voicer | Підтримати

Дональд Трамп несподівано врятував чинного премʼєра Данії від електорального забуттяPolitico повідомляють, що Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен ще нещодавно стрімко втрачала підтримку виборців і після провальних місцевих виборів здавалася політиком, чия кар’єра йде на спад. Однак різка заява президента США Дональда Трампа про наміри анексувати Ґренландію кардинально змінила ситуацію. Саме жорстка й публічна оборона данського суверенітету повернула Фредеріксен політичне дихання.Упродовж січня рейтинги її Соціал-демократичної партії різко зросли. Опитування показали, що виборці позитивно оцінили те, що уряд уперше за довгий час чітко провів «червону лінію» у відносинах зі США та перестав виглядати поступливим. Данці згуртувалися навколо прем’єрки, сприйнявши кризу навколо Ґренландії як загрозу національному суверенітету.Цей ефект «згуртування навколо прапора» не є унікальним: у різних країнах світу протистояння Трампу дедалі частіше приносить політичні дивіденди тим лідерам, які подають себе захисниками незалежності та демократичних цінностей. Для Фредеріксен це стало рятівним шансом після серії внутрішніх скандалів і падіння довіри.Втім, питання залишається відкритим: чи наважиться прем’єрка оголосити дострокові вибори, щоб закріпити успіх. Хоча нинішній сплеск підтримки суттєвий, аналітики застерігають, що з часом увага виборців знову повернеться до внутрішніх проблем — вартості життя, соціальної політики та старих помилок уряду.The Voicer | Підтримати

Російська армія просувається повільніше, ніж будь-яка інша за останнє століттяThe Telegraph повідомляють, що новий аналіз показує, що темпи наступу російських військ в Україні є найповільнішими за понад 100 років сучасних війн. За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), із початку 2024 року сили ЗС РФ просуваються в середньому лише на 15–70 метрів на добу. Це повільніше, ніж під час багатьох наступальних операцій Першої світової війни. Західні розвідки також оцінюють загальні втрати Росії більш ніж у 1,2 мільйона осіб за чотири роки повномасштабної війни.Ці висновки з’явилися на тлі спроб Москви переконати США під час мирних переговорів, що поразка України нібито неминуча. Кремль намагається домогтися від адміністрації Дональда Трампа тиску на Київ з вимогою передати решту Донбасу, яка досі не перебуває під російським контролем. Проте реальна ситуація на фронті свідчить про інше.Найповільніший прогрес фіксується на сході України. Наступ на Часів Яр, що триває з лютого 2024 року, дав Росії лише близько 10 кілометрів за два роки боїв — у середньому 15 метрів на день. У районі Куп’янська російські війська з листопада 2024 року просуваються приблизно на 23 метри щодоби, попри гучні заяви Москви про «захоплення» міста, які були спростовані Києвом.Показовою є і битва за Покровськ — ключовий логістичний вузол, який називають «воротами до Донецька». Попри інтенсивні бої з літа 2024 року, Україна зберігає контроль над частиною міста. Загалом у 2024 році Росія захопила лише 0,6% території України, а у 2025-му — 0,8%.У CSIS підсумовують: попри заяви про «імпульс на полі бою», Росія платить надзвичайно високу ціну за мінімальні здобутки, і ці результати явно не відповідають її меті військового підкорення України.The Voicer | Підтримати

Росія, Україна і перегони за китайськими компонентами для дронівДомінування Китаю на світовому ринку комерційних дронів зробило його прихованою, але ключовою ланкою війни в Україні. Саме безпілотники стали одним із вирішальних і найдинамічніших видів зброї, на які припадає значна частина втрат на фронті. І Росія, і Україна намагаються нарощувати власне виробництво, але обидві сторони критично залежать від одних і тих самих китайських постачальників комплектуючих.За інформацією Financial Times українські виробники дронів розповідають, що китайські фабрики буквально розводять російських і українських клієнтів у часі, аби ті не перетиналися. Процес виглядає як дивний ритуал: одних заводять через службові входи, інших просять зачекати, доки «попередні гості» поїдуть. Причина проста — конкуренти з протилежного боку фронту купують ті самі камери, процесори, мотори й акумулятори.Технологічні новинки майже одночасно з’являються і в російських, і в українських дронах. Якщо одна сторона помічає новий компонент на полі бою, вона швидко знаходить у Китаї виробника і намагається купити те саме. Офіційно Пекін декларує нейтралітет і заборону на експорт чутливих технологій, але на практиці обмеження легко обходяться через посередників, треті країни та логістичні «сірі зони».Україна вже локалізувала значну частину виробництва, але все ще залежить від Китаю приблизно на 85% у базових компонентах. Росія ж, маючи більше ресурсів і тісніші політичні зв’язки з Пекіном, часто просто викуповує цілі виробничі лінії. У підсумку результат боїв дедалі частіше вирішується не лише на фронті, а й у промислових парках Шеньчженя та Гуандуна.The Voicer | Підтримати

Китай роками шпигував за британською верхівкоюThe Telegraphповідомляють, що китайські хакери протягом кількох років мали доступ до мобільних телефонів високопосадовців британського уряду. Йдеться про масштабну шпигунську операцію, яка зачепила найближче оточення кількох прем’єр-міністрів Великої Британії — Бориса Джонсона, Ліз Трасс і Ріші Сунака. За словами джерел, витік даних проник «у саме серце Даунінг-стріт», хоча достеменно невідомо, чи були зламані телефони самих прем’єрів.За даними західних спецслужб, операція під кодовою назвою Salt Typhoon була організована за підтримки китайської держави і тривала щонайменше з 2021 до 2024 року. Існує ймовірність, що під загрозою опинилися також нинішній прем’єр Кір Стармер і його команда. Раніше британська контррозвідка вже попереджала парламент про активне шпигунство з боку Китаю.Хакери могли читати повідомлення, прослуховувати дзвінки або щонайменше отримувати так звані метадані — інформацію про контакти, частоту спілкування та приблизне місцеперебування чиновників. Навіть без доступу до змісту розмов такі дані мають високу розвідувальну цінність.Атака на Британію була частиною глобальної кампанії, яка торкнулася також США, Канади, Австралії та Нової Зеландії. Про зломи стало відомо лише у 2024 році, коли американська влада розкрила масштаб проникнення китайських хакерів у телекомунікаційні мережі по всьому світу.Критики звинувачують британський уряд у надто м’якій позиції щодо Пекіна та нехтуванні національною безпекою заради економічних вигод. Китай, зі свого боку, відкидає всі звинувачення, називаючи їх безпідставними.The Voicer | Підтримати

Найближчого генерала Сі Цзіньпіна підозрюють у витоку секретної інформації до СШАThe Guardian повідомляють, що у Китаї підтверджено розслідування проти одного з найвпливовіших військових — генерала Чжана Юся, другого за рангом у Центральній військовій раді (ЦВР) та багаторічного союзника голови КНР Сі Цзіньпіна. Це найгучніша справа в межах масштабної антикорупційної чистки військового керівництва, яка триває останні роки.Міністерство оборони КНР заявило, що Чжан Юся та начальник Об’єднаного штабу ЦВР Лю Чженьлі підозрюються у «серйозних порушеннях дисципліни і закону». За даними, Чжану закидають витік інформації про ядерну програму та хабарі до США, зокрема за кадрові призначення. Офіційно ці звинувачення не підтверджені.Чжан — член політбюро Компартії та один з небагатьох китайських генералів із реальним бойовим досвідом, зокрема у війнах з В’єтнамом. Його зникнення з публічного простору після листопада 2025 року викликало пильну увагу дипломатів і аналітиків, адже ЦВР відіграє ключову роль у військовій модернізації Китаю.Антикорупційна кампанія Сі Цзіньпіна триває з 2012 року, але саме армія стала її головною мішенню з 2023-го. За останні роки були усунуті десятки високопосадовців, включно з двома міністрами оборони.Експерти зазначають, що чистки не зупинять повсякденну роботу армії, але свідчать: Сі реагує на критику, що боротьба з корупцією була вибірковою. Водночас вони можуть уповільнити закупівлі озброєнь і вплинути на оборонну промисловість КНР — на тлі зростання напруженості навколо Тайваню та в Південно-Китайському морі.The Voicer | Підтримати