. | ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!! Війна безжально забирає найкращих – тих, хто був ...

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!! Війна безжально забирає найкращих – тих, хто був опорою для своїх родин, гордістю для громади та справжнім щитом для держави. З глибоким сумом та скорботою сповіщаємо, що 31 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Малий Вистороп, Сумської області обірвалося життя нашого земляка Єлісєєва Ігоря Анатолійовича,10.01.1992 року народження. Ігор був стрільцем-помічником гранатометчика десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини А7788 Збройних Сил України. У грудні 2022 року розпочався його військовий шлях. Це був свідомий вибір Ігоря, адже йому було притаманне почуття справжнього патріотизму, він ніколи не уникав відповідальності, був порядною людиною з гострим відчуттям справедливості. Воював у гарячих точках на півночі та сході нашої країни. Після бойового виходу у складі штурмової групи в м.Торецьк отримав чергову контузію та проходив важкий шлях реабілітації. Проте ніколи не опускав рук, був справжнім життєлюбом та оптимістом.Народився Ігор у Новій Водолазі, закінчив Нововодолазьку ЗОШ №2, працював у різних сферах у рідному селищі. Однокласники та всі, хто знав Ігоря Єлісєєва назавжди запам’ятають його щирим і відвертим, доброзичливим, порядним та готовим завжди підтримати, прийти на допомогу. Й під час військової служби він мав багато друзів, для побратимів був справжнім братом, надійним товаришем, його поважали і цінували. Вдома ж мав надійний тил – кохану дружину, донечку та сина. Історія кохання подружжя має незабутні сторінки, пов’язані з війною. Щемливі спогади про їх вінчання, про розпис у Мирнограді під час наступу на Авдіївку, коли фронт вже був дуже близько... Це було так романтично і водночас небезпечно. Для Ігоря це було надзвичайно важливо саме тоді, саме в такий спосіб, посеред хаосу та втрат повінчатись та одружитись, адже він понад усе хотів бути поруч з коханою, мріяв про мирне життя в колі люблячої сім’ї. Не втримати сліз та не витримати болю й розпачу, які принесла в їх родину ця жахлива непоправна втрата. Ніби серце розірвалось навпіл і ятрять душу думки про те як жити далі без нього, без його ніжності, без надійної опори, підтримки та розради. Разом із ним будь які труднощі вдавалось долати, бо була незаперечна впевненість у ньому та завтрашньому дні. Родина була сенсом його життя, точкою опори, дружина була його голосом, як він сам говорив побратимам.Нововодолазька громада схиляє голови в жалобі та щирій вдячності й вшановує пам’ять солдата Ігоря Єлісєєва, нашого Героя, який мужньо і відважно боронив нашу землю від ворога. І обіцяємо берегти цю пам’ять, передавати її прийдешнім поколінням і вірити в Перемогу, за яку він віддав найдорожче. Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях! ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!!!