Дорожня хвілософіяЇду сьогодні трасою, така картина: поламане авто на обочині. Під ним лежить чоловік і щось певно ремонтує. Жінка стоїть поряд з машиною, і відсторонено спостерігає, як на обочині сойка клює калину з куща. І це не просто банальний епізод. Це - картина людського "обустройства". Жінка знає край своїй компетенції. Вона його усвідомлює. Вона розуміє, що тут вона нічим не зарадить і не допоможе. Це - не її зона відповідальності. Вона дивиться на сойку і на калину... Це все, що вона може і має робити... Вона свідома своєї ролі. Аби на місці жінки був чоловік, він би на сойку не дивився. І на калину - теж. Чоловік би стояв рачки на колінах, і заглядав під машину, як сорока в маслак. Чоловік би давав безглузді, нікчемні і непотрібні поради.- А потягни оте на себе?- Яке оте?- Оце!- Нащо?- А дай, я попробую! Чоловік не може змириться, коли абищо в світі відбувається без його безпосередньої участі, то - непорядок! Він з цим ніколи не погодиться. Він повинен бути в епіцентрі події. Він має бути причетним до драми, навіть коли не має до неї жодного стосунку і нічого в тому не тямить. Чоловік буде ремонтувати машину, хоча останнє, що він брався ремонтувати, то була дзиґа в садку, та й то невдало... Доламать - то теж діло! Главне, попробувать! Співпричетність до ВСЬОГО - гірка чоловіча доля... Щонайменше половина всіх лих і бід людства - від співпричетності невігластва...))Віталій Чепинога | Підписатися