Клуб хейтерівI[Збір о 08:00 біля бузково-прекрасної збірки Ліни Костенко]Клуб хейтерів верлібрів зібрався десь о восьмій,бо рими всім потрібні, інакше на помостізостанеться лиш проза, яку не проспівати.Зібрались десь о восьмій та нескінченно радіі точним, і неточним, жіночим, чоловічим — всі рими й серед ночі нагадують про вічність,бо порпаються в мозку, коли зберешся спати.Верлібри ж написати — то діло для кудлатих,хитрющих і незрозних, лінивих, епатажних,що пишуть прозу в стовпчик, її на хліб і мажуть.А ми адепти ритму, наш ямб і птеродактильклює усіх в маківку, аби хотіли здатисьверлібники, верлібці та верлібролисиці.Лиш хейтерам безрим’я в поезії є місце.II[Голосовий чат о 00:00, доєднуйтеся насолодитися соковитими сторінками«Яблука добрих вістей»]клуб хейтерів схем і римвідкрився тоді, коли не вдалося запхнути в гладку пляшку з-під винагострі спогади, ніжність ножів,шум мопедів і зачинених вікон, аромат щойно спеченого коханнячи приплив радіохвиль опівночіемоції блимають, як вивіска фентезійного бару,де ми збирались, розмовляли,коли хтось писав під нашимивиліпленими зі слів фігурками:«От не вмієте римувати,тому й пишете ці дурні верлібри»«восьмій — помості»,«спати — кудлатих» — ми теж могли б це написати, алезміст важливіший за формудумки стають вільними,коли не плавають за визначеною траєкторієювірші стають щирими,коли не треба кроїти рядок,якщо він вибився з ритму,вибився з правилі став нарешті таким зухвалим,щоб означати все, що він захочемуркотить верліброкіт під пальцями,невже не відчуваєш, як це красивозвучить?© Олена Галунець ✍️@virshoplitkarka #олена_галунець