Я бачу Бога в усіх порах року.--------------------Я бачу Бога в пролісках несмілих,Що крізь холодний сніг ідуть до світла.Він — та весна, що в пелюстках біліє,І в кожній бруньці, що уже розквітла.Я бачу Бога в ранішній росі,Що на траві діамантами застигла.Він — у пташиному дзвінкому голосі,В землі, що після сну нарешті віджила.Я бачу Бога в сонячнім промінні,Що пестить колос у липневу спеку.Він — у високім, чистім небосхилі,І в журавлях, що летять далеко.Я бачу Бога в грозах і в дощах,Що напувають спраглу ниву влітку.Він — у полях, де пахне свіжий мак,І в кожній миті, що дарує квітку.Я бачу Бога в золоті лісів,Коли осінь розфарбовує вітрила.Він — у багатстві щедрих врожаїв,І в полі і в садах уже, що поспіли.Я бачу Бога в стиглих плодах саду,В червоних гронах пишної калини.Він дарує нам спокій і розраду,В плодах земних для кожної людини.Я бачу Бога в шелесті листя,Що під ногами килимом лягає.У цім я бачу вічне відкриття,Що Бог у всьому шлях свій прокладає.Я бачу Бога в перших холодах,Коли туман заковує всі плеса.Він — у замерзлих на склі пелюстках,І в небі, що торкається серця.Я бачу Бога в білім полотні,Яким зима вкриває сонне поле.Він — у святій, величній тишині,Що заспокоїть серце в мить недолі.Я бачу Бога в іскрах кришталю,Що на деревах інеєм іскриться.Я за красу цю Господа молю,Вона — як чиста, божа таємниця.Я бачу Бога в затишку оселі,Коли метелиця лютує за вікном.Ми під опікою Його — живі й веселі,Зігріті вірою, надією й добром.Я бачу Бога в кожній зміні дня,У кожнім русі вічного припливу.Він — мудрість, сила, світло і знання,Що робить кожну пору року дивом.Я бачу Бога всюди і в усьому,Він — джерело і сенс нашого буття.Від весен ніжних до зими —Нового року.Він веде нас у світле майбуття.Оля Снігурук😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/uo0UPR626IQ
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУПомилуй, Боже, нашу Україну!Нехай закінчиться жорстока ця війна,Прости нам, Батьку, всі наші провини,І де гнівили ми Тебе не раз...Ти зглянься над народом українським, Що так багато натерпівся він, Де сліз і крові проливають ріки,Багато стало так сиріт і вдів...Аж серденько порою завмирає Від цих жорстоких і страшних подій,Як шкода тих людей,що постраждали,Лишились лиш руїни з їх домів.. Помилуй, Боже, бідну сиротинуЩо в світі залишилася одна,Ракета вбила всю її родину,О, Господи,як доля та гірка...А скільки є батьків, що гірко плачуть, Бо втратили умить усіх дітей,Як можна пережити таку втрату,Ти, Господи,Один лиш знаєш це.Ти бачиш тих, хто там стоїть на варті,Удень, вночі, в морози і снігиВ окопах, в холоді, і в голоді терплячеТам за свободу боряться вони.Це наші воїни, які так мужньо,Ціною власного життя боронять нас,Їм дуже важко там, Ісусе любий,Ти будь їм захистом і скелею всяк час... Всіх зранених і тілом і душею, Я прошу, полікуй, мій Боже, Сам,Зміцни їх сили , віру і надію На рани злий цілющий Свій бальзам Який оживлює і душу й тіло,І сили додає в нелегкий час;Відчути дай любов Твою безмірну,Яка велика є до кожного із нас...Прости провини нашому народу,Дай зрозуміти, що в Тобі ОднімЄ справжє щастя , воля й перемога,І мир нам дати можеш Ти один...Помилуй Боже, нашу УкраїнуІ землю нашу рідну порятуй,Схиляємось перед Тобою на коліна, Молитви наші, Господи, почуй ...І зупини війну, розрухи, горе, Всі сльози витри з змучених очей, Пошли для краю нашого свободу,Потіш Ти милістю Своєю всіх людей.В гріхах своїх ми каємось, Владико!І щиро так благаємо Тебе:Під мирним небом хай зростають наші діткиІ краща доля Україні хай прийде!А ворогам усім пошли прозріння,Щоб зрозуміли вчинки всі свої,Щоб в страсі з нашої землі побіглиІ помисли злі їхні зупини!!!Хай милість і любов Твоя безмірна Спочине над Вкраїною в цей час,З небес Твої святі благословінняРясним дощем проллються на наш край...І оживе хай рідна Україна,Підніметься із тих страшних руїнПрославить Господа Ім'я величне ,І благодать Твоя спочине хай на ній!!!Автор Лілія Фаб'янчук😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/Wo_QMx5hTg0?si=jdy317Sx6jJDbTbs
Паперовий літачокЧим тобі я можу послужити?Чим я принесу тобі дари до ніг?Господи , я немічна, не вмію і ходити ,Я в безнадії ,як прожить цей вік?Так собі жила одна сестричка , хвораЗ народження в візку життя ішло.Ноги не ходили , та була в неї покора-Перед Богом , хоть так тяжко їй було.І все так молилася вона щоденно ,І просила в Бога вирішити це.Щоб служіння дав їй , так нужденне,І поміг підготувать для цього все.Так у неї зародилася ідея,Що несла в собі насмішкуватий зміст :,,А я буду із вікна кидати літачків моделі,Створені з паперу,як у дитинстві тато вчив!’ʼА на папері я писатиму про Світло!Я там писатиму про надзвичайну суть.Вірші із Біблії, вибрані всі наосліпноБо всі вони лиш правду й зміст життя несуть .І ще писатиму я ,певне, там свою адресу,Щоби у випадку , як хтось візьме листа,Змогли прийти, я розкажу їм більш про ТебеПро тебе вірного , розпʼятого Христа.І почала вона, здавалось, безнадійний труд.Та все робила щиро і в смиренні .Щодня з вікна кидала ті листівки в люд,Й надіялась на чудо і спасіння .Так день у день в її квартирі йшла робота .Кипіла у руках, в думках вірші, слова.А там, внизу , людей жива піхота,Топтала слово і далі собі ішла .Та серед них, похмура постать, сіраЛеть тягне ноги й не спішить як всі;Пливе мов у болоті, й в очах картинка чорнобілаСьогодні в нього скінчено усе в житті .Він йде туди , де скінчаться всі болі.Іде туди ,де прийде темрява і смерть .Цей хлопець йде на смерть по своїй волі,Сьогодні він скінчить життя своє.В його житті вже скільки всього сталося ,Усе йшло проти нього, й лиш йому на біль .Він вже втомився скрізь шукать розради,Він більш не бачить сенсу далі жить.Й до цілі ще лишилось не багато:Ця вулиця і ще одна , а там…ріка.Як раптом ,,шурх,, у нього під ногами ,А там , маленький біленький літак .Він навіть здивувався ,що в таку погоду,Маленький літачок і навіть не промок!Він був білий-білий ,хоч і впав у воду.Хлопчина взяв його ,почав читати і…замовк.,,Якщо читаєш ти це , то на мить подумай:Що більшим є ,як та любов Отця?Що сина свого, любого, віддав на хрест у мукахЩоб ти тут жив, радів ,а не вмирав!ʼʼА нижче там :адреса і імʼя ,,СвітланаʼʼЯкого Сина ? І що він там зробив?А шо як це все може буть якась омана?Чи може ,все таки, туди мені сходить?Адреса вказувала місце десь тут поряд.За 2 хв він стояв перед дверми .Постукав й довго-довго так чекать прийшлось ,Аж відчинились двері і почулось ,,Слава Богу!’’між квартир.,,Я так чекала ,брате, вас ,мій Бог почув мене!Заходьте, капці ось в кутку, і йдіть за мной,Я теплий чай тут налила ,десь 2 хвилини тому ,Й чекала вас , чекала серцем і душой!’’Ця зустріч вирішила декілька питань життя :Хлопчина у той день прийшов до Бога.Він і не думав ,що в кінці ще буде майбуттяТам в небі дім його , і спадщина є нова.Господь питає в тебе так як тую жінку:,,Що ти даси мені , дитя, чим ти живеш?’’Чи може ти ,як той похмуренький хлопчина ,У безнадії й темряві життя ведеш?Не має того випадку, щоб ти не мав що дати!Господь дав все тобі, і навіть Сина не жалів.А ти сьогодні вибираєш лінуватись,І кажеш Богу ,, Я хотів ,але не вмів,,Не треба мати голос золотий , дзвінкий,Аби прославити Отця і виконати волю !Достатньо кинути з вікна той літачок крихкий,Який спасе людину й дасть надію нову.Тож ти подумай ,друже , і візьми сьогодні в серце:Чим можеш послужити ти Христу?Що ти даси йому , коли постукає у серця дверці,І запитає:,, Ти готовий йти на труд?,,Автор:Сад Діана (30.01.24)😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/sDRa8MrZfKo
Нам у життя Господь дає випробування,Це, наче, переплавка у печі.Горить вогонь і оболонка вся згорає,А залишається лиш те, що в глубині...Господь тоді нам хоче показати,Через обставини, які дає в життяВсе те, що так старанно ми весь час в душі ховали,І те, як марно ми проводимо своє життя.Він як дорогоцінний камінь вправно очищаєХарактер твій і хід твоїх думок,Він гордість із корінням викореняє,На місце гордості дає смиріння і любов.А переплавка в кожного з нас різна,Як і дорога наша в небеса.У когось з нас Бог забирає близьких,Які були частиною життя...Комусь є переплавкою хвороба,Яка неждано в очі загляне.І ти не знаєш звідки допомогаВід Господа в твоє життя прийде.Як часто люди не надіяться на Бога,І в першу чергу йдуть до лікарів.Та забуває часто народ Божий,Що лише в руках Божих відлік твоїх днів.Тобі Господь не просто так хворобу посилає,А щоб зумів осмислити життя...Він хоче тебе в небо приготовить,І дать в кінці шляху - вінець життя.Комусь є переплавкою багатвство.І перед Господа лицем,Багаті звіт будуть даватиЗа недоцільний плин своїх грошей.Як часто Бог і бідність посилає,Для того щоби цінувати почали,Все те, що ми втрачаєм,І дякувати Богу почали.Для когось переплавка це проблеми,Які, мов, вітер дують все в лице.І їхня кількість ніби нескінченна,І відповідь знайти не знаєш де.У когось переплавкою є діти,Які дорогою у небуття ідуть.На цій важкій земній стежиніЇх тільки милість Божа може навернуть.Для когось переплавкою є ближній,Який іде з тобою по житті.Бог хоче через нього показатиДе треба враз поправить всі свої земні шляхи.Для когось переплавка це чекання,Коли душа так рветься на шматкиУ відповідь від Бога лиш мовчання,А відповідь потрібна тобі вже...Він знає всі твої переживання,І кожен крок наступний знає твій.Він бачить твої сльози й нарікання,"На все свій час" - говорить Господь твій.Він знає, коли дати допомогу,І не залежно від твоїх проханьВін вчасно йде на допомогу,Ти лише трішки почекай...У кожного є різна переплавка...Та нас чекає результат один.Це щоб з простого, незначного камня, Стать золотом - очищеним вогнем.😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/CQpI0TVhTpo
Дихає пилом Сарепта,Сонце нестерпно пече.Думає кожен: невже-тоВсім нам кінець тут буде.Спека й страшенна посухаДуже зморили людей.Небо лиш стогони слухаЙ бачить, як сльози з очей Капають у безнадії.Бачить і поки мовчить.Тим часом вдовиця лелієДумку, що ще якусь мить Вдасться із сином прожити.Є в дзбанку дещиця муки.І десь там на дні у горнятіОлія. Потрібно ітиХмизу іще назбирати.Й будуть хлібину пекти.А потім прийдеться вмиратиІз сином від тої біди,Що голодом страшно зоветься.Посуха. Немає дощу.Поживи ніде не знайдетьсяБодай ще на днину одну.Немає ніде попросити.У інших та ж сама нужда.Іде дровенята збиратиУ відчаї бідна вдова.Не жалко себе, шкода сина.Якщо і віддасть все йому,То скільки та скромна хлібинаДасть сили прожити йому?!Безрадісно ходить по полю,Із жалем збирає дрова,Не знає Господнюю волю,Що висушив Він потічкаЙ від нього веде вже пророкаДо неї по воду і хліб.Що зовсім він вже недалеко...Як дров невеличкий вже сніпЗібрала й хотіла до домуЗ тим розпачем й болем іти,Прохання почула у спину:"Водиці мені принеси..."Пришвидшила кроки.Принести хотіла чимшвидше води."І хліба візьми в свою руку!" "Немаю... Лиш трішки мукиЙ олії зовсім небагато...""Раніше для мене спечи,І в тебе муки не забракнеЙ олія в горняті завждиБуде в тебе, доки із небаНе дасть Бог для краю дощу."Чи цьому їй вірити треба В нестерпну годину таку?Сама ледь ті дрова тримає.А син, її люблячий син,Як він ту хлібину чекає,А він же у неї один...І цього прохожого шкода,І сина, й себе також жаль. І шарпає серце тривога,Розпечена, мов би та сталь...Як бути? Кого рятувати?А, може, він правду сказав:Не будуть вони бідувати,Сам Бог повеління це дав,Якщо... Ех, якби ж то напевноЦе знати. Та вже як буде...Згадають: жила недаремно,Як хліба шматок віднесеЙ води для цього чоловіка.А далі уже як буде...І знаєм: хоч було нелегко,Пророкові хліб той пече.А потім - о диво -Й для неї і сина олія ще є і мука.І жили ці двоє щасливо Аж доки посуха пройшла...Ця віра проста і смирення Для них дарували життя І була в посуху спасеннаВдова, її син та й Ілля...Можливо, й сьогодні у тебе Від розпачу рветься душа.Мовчить у житті твоїм небоЙ у відповідь тиша німа,Ти ходиш, пригнічений горем,Збираєш, мов дрова, свій біль,Журба в твоїм серці, мов море,Розбиті надії і цільУтрачена нині для тебе,Немає утіхи тобі,Питає Ісус із любов'ю:"Що в твоєму серці на дні?"Скорбота, журба, біль чи горе?Віддай його спершу Мені!Хоч сумнів клекоче, мов море,Віддай, що у серці на дні Для Мене. А я заспокою,Поверну спокій для душі,Я серце твоє полікуюІ більш не забракне тобіНадії і віри, й любові.Мир серце наповнить тобі.Я вірний завжди в Своїм слові,Подам допомогу душі.Відкрий своє зболене серцеДля Того, Хто є Бог Любов,І радість у нього вернеться,І сили відновляться зновІти за Ісусом до неба,Де більше не буде журби.Тож що на дні серця у тебе,Ісусу скоріш принеси!Автор Оксана Гудзь)))😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/y0BLKWSvRoQ
ДИВИСЬ НА ХРИСТА"...Біжімо витривало до змагання,...дивлячись на Начальника і Виконавця віри Ісуса..." (Євр.12:1-2)Не кажи,що небо закрите,Не кажи,що не чує Бог,Якщо навіть подує вітерУ життя твоє плином тривог.Не спіши говорити вустами,Й нарікати на долю свою,Подивись на Ісусові рани.Чи ж не більші вони за твою?А Йому,як тобі,боліло,Але муки страшні прийняв,На хресті розп'яли Його тіло...Біль таку ти,мабуть,не знав.Не кажи,що сам залишився,Що немає кому помогти,У Христові очі вдивися,На хресті був самотній,один.В небо погляд сумний підводив:"О,навіщо лишив,Боже Мій?"Над Ним- смерті холодний подих..Чи було ось так важко тобі?А буває: образить хтось словом,І змовчати не можеш в ту мить.На Ісуса поглянь знову й знову:Він насмішки покірно терпить.У лице Йому злісно плювали,На чоло вінок з терну вдягли...Ми з тобою такого не знали,Смертну чашу ми ще не пили.А Господь наш до дна її випив,Щоб звершити спасіння твоє.Тож не думай,що Бог залишив,Завжди поруч з тобою Він є.У хвилини смутку й стражданняПідкріпляє Бог Духом Святим,У найважчих випробуванняхВін не раз на руках носив.Не кажи,що небо закрито,Що не знає життя твоє Бог,Якщо вірити будеш й молитись,То побачиш Його в час тривог.То почуєш крізь гуркіт світуНіжний голос Ісуса Христа:"Я люблю тебе, Я-твій Спаситель,Ти-дитина Моя дорога".Збережи в серці паросток віри,Бо ти цінний у Божих очах,Щоб пройти шлях земний,дасть Він сили,Ти ж за все свого Бога прослав.😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/FZUbn6UFdrw
ДОВІРЯЙ БОГУ У ТЯЖКІ ХВИЛИНИ...Якщо нежданно в дім прийшла бідаІ чорні хмари небозвід закрили,В душі тривога й смуток вироста,Тріпоче серце і слабіють сили...Хто допоможе в цей нелегкий час?Хто нас потішить і розрадить в горі?Коли надії промінець погас,Як тоне човен у життєвім морі...Хто може зрозуміти нашу біль,Поспівчувать й полегшити страждання,Вказати вихід правильний і ціль,Щоб далі йти вперед без нарікання?Один Господь, наш люблячий Отець!Він Той, Кому на світі все відоме...Він бачить болі змучених сердець,Де люди ставлять крапку－пише кому...Він розуміє, як ніхто з людей,Бо Сам терпів в людському тілі муки,Гірку сльозу зітруть з твоїх очейСвяті, любові повні, Божі руки.Лише скеруй свій погляд до небес,Поклич Його ім'я у день недолі,І станеш свідком неземних чудес,Що стануться в житті по Божій волі.”Не бійся! Тільки віруй!”－каже Він,Для Бога неможливого немає!Серед штормів життєвих і руїнЩе вийде сонце й путь твій осіяє.Замовкне буря, стишаться вітри,Коли Творця позвеш на допомогу,Коли підіймеш руки догориЙ довіриш все Спасителю і Богу.Він наша Скеля і надійний Щит,В Нім джерело духовних сил, наснаги,Господь－надійний прихисток від бід,Він спокій дасть і в боротьбі－відвагу...Коли раптово в дім прийде біда,Зловіщі, чорні хмари вкриють небо,-Стань на коліна і благай Христа,Молись і вір－і Він врятує тебе.Молитва й віра творять чудеса,Це наша сила у земних скитаннях,Направ свій погляд в чисті небеса,Коли стрічаєш на путі страждання.І щоб не сталось －завжди пам'ятай,-Бог близько й в зоні доступу постійно!Йому життєвий шлях свій довіряй,Бо Він －Скала й Притулок твій надійний.Автор Катерина Бойко😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/qndCsUL6_PQ
ТРИМАЙ ТЕ, ЩО МАЄШ...Тримай те, що маєш... о, Божа дитино!Пильнуй, стережи, бо останній вже час,Бо ворог слідкує за нами невпинно,З дороги добра хоче збити всіх нас.Як лев, що на здобич постійно чатує,-Отак християн стереже сатана...Він сіті розставив, пастки нам готує,І ціль у лукавого лише одна...Щоб вкрасти, щоб вбити, налити отрути,Щоб душі людські у безодню звести...О, як нам потрібно обачними бути,І віру та святість свою зберегти.Свій одяг - небесний вісон білосніжнийТримай в чистоті, не брудни, не плямуй!Будь світлом яскравим у світі цім грішнім,І інших від гибелі також рятуй!Нам є за що битись, нам є що тримати...І втратить спасіння повір, можна вмить...Потрібно всі сили свої прикладати,Щоб в небо потрапити, в ясну блакить.”Тримай те, що маєш...”- Господь тобі каже,Хоч тяжкі страждання зустрінеш в путі,Хоч буде нелегко - Бог вихід покаже,І поміч дадуть Його руки святі.За душі людські повсякчас, безперервноВ духовному світі ведеться війна...Пильнуй і молися, служи Богу ревно,За викуп твій спачена вища ціна.Вдягни Божу зброю, візьми меч духовний,-Ним є Слово Боже－наш компас, земний,Воно вкаже шлях у темряві гріховній,І дасть тобі силу у час непростий.Тримай дуже міцно вінець свій нетлінний,Борись, що є сили, долаючи страх,На Бога надійся...До смерті будь вірний,Щоб вічно з Ним жити в святих небесах.Автор Катерина Бойко😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/zFAgd91hoS4
НЕ СУДІТЬ ПЕРЕДЧАСНО...Корабель тонув, зазнавши краху,Буря в морі пінилась, ревла,Сталось це, неначе в фільмі жаху,То страшна трагедія була...Неминуча смерть мов та примара,Добиралась до життів людських,Попри все, одна подружня параДопливла до шлюпок рятівних.Місце вільне там одне знайшлося,І зайняв це місце... чоловік...Жінці ж в хвилях моря довелосяРозпрощатися з життям навік.І останню вигукнувши фразу:”Потурбуйсь про наше лиш дитя!..”У морську глибінь пішла відразуТам закінчилось її життя.Хтось з людей тоді корив мужчину,Що егоїстично він вчинив,Бо не себе, а свою дружинуВ морі помирати залишив.Йому біль душевна стисла груди,Сльози гіркі із очей текли...Бо причини істинної людиЦьому вчинку знати не могли.Осуд людський навіть через рокиЦю людину всюди досягав,Рани серця ворушив глибокі,І ніхто не знав, як він страждав.Йшли роки...Донька доросла стала,Батько ніжно так про неї дбав,Все вона завжди найкраще мала,Він у всьому їй допомагав.Після смерті його, на полиціЗаписник старий вона знайшла Й прочитала в ньому таємницю,Що роками схована була.”Коли ми в мандрівку вирушали,Бо в напрузі весь той час жили,Про страшний діагноз мамин знали...Дні її полічені були...Боже! Як хотів я в ту хвилинуЗамість неї потонути там...Ради ж блага нашої дитиниЯ в той човен мусив сісти сам...”＊＊＊＊＊＊＊＊＊＊＊＊＊Осуду людському меж немає,Це було і є у всі віки!Істини хтось до кінця не знає,І плямує ближніх залюбки.”Не судіть нікого передчасно...”Слово Боже закликає нас,На своє життя дивіться власне,Не кажіть комусь жорстоких фраз...Бо яким судом людину судиш,То таким засудять тебе теж...Гірко каятись в ту пору будеш,Та душі своєї не спасеш...Мудрості вам на земній дорозі,Проявляйте ближнім співчуття...Ви людей засуджуєте досі?Не втручайтесь у чуже життя!Не судіть! Й не будете судимі!Пам'ятайте цей біблійний вірш,Бо чужі проблеми нам не зримі,Не встромляйте в спину гострий ніж...Спробуйте людину оправдати,У її становище ввійти,Добре слово для душі сказати,Ключ до її серця віднайти.Та, коли і вас несправедливоОсудили люди в певний час,Слово хто сказав колись глумливе,-Пробачайте їм, благаю вас!..Не тримайте зла в своєму серці,Як Христос прощав－так й ви простіть!Будьте щирі, лагідні, відверті...Хай Господь вас в цім благословить!..Автор Катерина Бойкоhttps://youtu.be/RDCpYZZ_Kns
За милість Твою, мій Господь, я подякувать хочу!За те, що життя Ти моє аж донині зберіг...Уранці прокинувшись, тихо молитву шепочуЙ вклоняюся низько, мій Бог, до Твоїх святих ніг...У Всесвіті цілім я просто маленька піщинка,А Ти такий дивний, величний, могутній Творець!До мене б і діла не мав Ти... та кожну хвилинкуТурботу Твою відчуваю, Небесний Отець.Чи я б тут жила ще, якби не Твоя свята ласка?Чи я б споглядала прекрасні красоти землі?Без Тебе в земному бою мене ждала б поразка,Без Тебе з'явитись в цей світ не могла б взагалі.По милості, Боже, Твоїй я жива і здорова.У мене є гарна сім'я і затишне житло,А хтось у країні моїй все це втратив раптово,А когось давно вже немає, немов й не було...За хліб на столі, за прозору джерельну водицю, За їжу смачну Тобі вдячність приношу щораз.Простяг Ти над нами Свою всемогутню правицю,В спокої лягаю й встаю, з дня у день, по цей час.Ти любиш мене і піклуєшся ніжно про мене,Зціляєш недуги й з очей утираєш сльозу.Як добре, що я Тебе знаю, і мить та блаженна,Коли Ти у серці моїм поселився, Ісус...То щастя велике Твоєю дитиною бути!Ти вибрав мене серед інших... Спасибі, мій Бог!Без Тебе порожнє життя! Хай збагнуть усі люди,Що Ти сенс буття і наш захист в дні горя й тривог.Велике Твоє милосердя і ласка над нами!Воно обновляється кожного ранку до нас.Хоч ми й недостойні, бо часто своїми гріхамиЛиш смутку Тобі завдаємо, жалю і образ.А Ти все прощаєш... Бо любиш любов'ю святою...І знаєш по імені кожного й ним дорожиш.Хоч ми є ніхто і ніщо, Отче, перед Тобою,Ти милуєш нас і завжди нам на поміч спішиш.Хвала Тобі! Слава! За блага Твої нескінченні,За кожен мій прожитий день, за спасіння й любов...За миті єднання в молитві ці благословенні, -Я дякую, Боже! Твердине моя й мій покров! Автор Катерина Бойко😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/DTiUgqOGmn0
TGLIST.COM.UA
2025-12-08