Channel Прекрасні Вірші🌸 - @virshi_Lilia - №1304
Дихає пилом Сарепта,Сонце нестерпно пече.Думає кожен: невже-тоВсім нам кінець тут буде.Спека й страшенна посухаДуже зморили людей.Небо лиш стогони слухаЙ бачить, як сльози з очей Капають у безнадії.Бачить і поки мовчить.Тим часом вдовиця лелієДумку, що ще якусь мить Вдасться із сином прожити.Є в дзбанку дещиця муки.І десь там на дні у горнятіОлія. Потрібно ітиХмизу іще назбирати.Й будуть хлібину пекти.А потім прийдеться вмиратиІз сином від тої біди,Що голодом страшно зоветься.Посуха. Немає дощу.Поживи ніде не знайдетьсяБодай ще на днину одну.Немає ніде попросити.У інших та ж сама нужда.Іде дровенята збиратиУ відчаї бідна вдова.Не жалко себе, шкода сина.Якщо і віддасть все йому,То скільки та скромна хлібинаДасть сили прожити йому?!Безрадісно ходить по полю,Із жалем збирає дрова,Не знає Господнюю волю,Що висушив Він потічкаЙ від нього веде вже пророкаДо неї по воду і хліб.Що зовсім він вже недалеко...Як дров невеличкий вже сніпЗібрала й хотіла до домуЗ тим розпачем й болем іти,Прохання почула у спину:"Водиці мені принеси..."Пришвидшила кроки.Принести хотіла чимшвидше води."І хліба візьми в свою руку!" "Немаю... Лиш трішки мукиЙ олії зовсім небагато...""Раніше для мене спечи,І в тебе муки не забракнеЙ олія в горняті завждиБуде в тебе, доки із небаНе дасть Бог для краю дощу."Чи цьому їй вірити треба В нестерпну годину таку?Сама ледь ті дрова тримає.А син, її люблячий син,Як він ту хлібину чекає,А він же у неї один...І цього прохожого шкода,І сина, й себе також жаль. І шарпає серце тривога,Розпечена, мов би та сталь...Як бути? Кого рятувати?А, може, він правду сказав:Не будуть вони бідувати,Сам Бог повеління це дав,Якщо... Ех, якби ж то напевноЦе знати. Та вже як буде...Згадають: жила недаремно,Як хліба шматок віднесеЙ води для цього чоловіка.А далі уже як буде...І знаєм: хоч було нелегко,Пророкові хліб той пече.А потім - о диво -Й для неї і сина олія ще є і мука.І жили ці двоє щасливо Аж доки посуха пройшла...Ця віра проста і смирення Для них дарували життя І була в посуху спасеннаВдова, її син та й Ілля...Можливо, й сьогодні у тебе Від розпачу рветься душа.Мовчить у житті твоїм небоЙ у відповідь тиша німа,Ти ходиш, пригнічений горем,Збираєш, мов дрова, свій біль,Журба в твоїм серці, мов море,Розбиті надії і цільУтрачена нині для тебе,Немає утіхи тобі,Питає Ісус із любов'ю:"Що в твоєму серці на дні?"Скорбота, журба, біль чи горе?Віддай його спершу Мені!Хоч сумнів клекоче, мов море,Віддай, що у серці на дні Для Мене. А я заспокою,Поверну спокій для душі,Я серце твоє полікуюІ більш не забракне тобіНадії і віри, й любові.Мир серце наповнить тобі.Я вірний завжди в Своїм слові,Подам допомогу душі.Відкрий своє зболене серцеДля Того, Хто є Бог Любов,І радість у нього вернеться,І сили відновляться зновІти за Ісусом до неба,Де більше не буде журби.Тож що на дні серця у тебе,Ісусу скоріш принеси!Автор Оксана Гудзь)))😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/y0BLKWSvRoQ
598
26-02-20 15:16