християнські вірші 🇺🇦

"У серці буря, вітер навиває,Шалений присмак болю у душі.Вже рани на колінах не щіпають,Коли у серці дірка, на межі.І в скронях загуло сигнал тривоги,О Боже мій, коли вже той відбій.Я хочу Боже, хочу так додому,Де зможу віднайти душі спокій.- Де серце відпочине?- На колінах.В молитві, що злітає до небес,Те серце, що розбите у руїнах,Отець відродить, дасть тобі вінець.Він не втомився лікувать від болю,І не байдужа є для Нього ти,У Нього все є під контролем,Тож не хвилюйся, віруй і живиНе намагайся все порядкувати,Дозволь Христу тебе зцілить,Не упирайся, дозволь допомагати,У Нього сили є, щоб підкріпить,У Нього є, ти чуєш? Він все бачить,Він тут з'явився, щоб з тобою жить,Він тут з Тобою, разом плаче,Він тут, Він бачить й знає, що болить.Час не лікує, з часом вчишся жити,З постійним горем в змореній душі.Та Бог у силі душу відновити,Що плакати навчилась у тиші.Взлетить душа, хоч крила є підбиті,Молитва підіймала й не таких.Лиш вірити потрібно і молитись,Й зусилля докладати, щоб здійнятись ввись.Ти сильна є, коли Господь в тобі,Ти сильна є, коли Господь з тобою.І хоч пройдеш нелегкі сірі дні,Він поруч буде у години бою.І навіть, якщо люди не збагнули,Незрозуміли серця твого біль.Якщо розчарування захлиснули,Бог не насипить на рану твою сіль.Все добре буде, бо настане час,Пройдеш з Христом ці важкі битви,І засіяє щастя у очах,І вдячністю наповняться молитви.Та поки час нелегкий у житті,І вітер у душі все навіває,Ти за Ісусом слідом лиш іди,Тримайся міцно, я тебе благаю,В Ісуса спокій серця віднайди,Які б житті не були перешкоди,Господь дасть сили, щоб усе пройти,У вічності чекають нагороди.Він вчить тебе ходити по воді,Тримаючись за Нього не потонеш.Він поруч буде навіть у вогні,Лише довірся Батьку, вірна доню.05.02.2025. Автор: Tonia @virsh_onlie

А знаєш, біль колись переболить,І, знаєш, все ж загояться всі рани,І скоро відбудуються міста,І діти будуть разом із батьками.Ти знаєш, біль колись переболить,І все, що ми пройшли разом із вами,Залишиться в минулім назавжди,І все ще краще, ніж раніше, стане.Часом буває — плачемо, кричимВід болю того, який душу ранить.І хоч буває важко, та біжим,І в цім страху ми знаєм, що Бог з нами.Він не залишив, не пішов в підвалІ не сховався там, поза хатами.Він тут, із нами, і у кожен часОберігає нас, щоб ми не впали.Ти думаєш, що Бог тебе не чув,Коли благав з сльозами про спасіння?Коли злий ворог тебе роздирав,А ти кричав: «О мій Господь, спаси мене!»Ні! Він все чув і бачив всі страждання,Він бачив біль пекучу ту, страшну.Та Він беріг, і залишивсь живим ти,Бо Він сам знає тим сльозам ціну.Страшна та біль Йому давно знайома —Там, на Голгофі, за тебе страждав.Йому все тіло цвяхи пронизали,Бо Він спасти тебе пообіцяв.Він там страждав за тебе і за мене,Прийняв знущання за твої гріхи.І як би не було нам зараз важко,Все буде добре — лиш повір мені.Ти знаєш, біль колись переболить,Колись все стане на свої місця.І все, що довелось тобі прожить,Господь те компенсує в небесах.❤️ @virsh_online

Сліди на пилюціВона вимітала стареньку кімнату,Де босими ніжками біг її син.Ще вчора сміявся, хапав її руку,А нині лиш тиша й самотній струн дзвін.Маленькі сліди у пилюці лишались,Де він колись грався, де падав, вставав.Вона пам’ятала всі ночі безсонні,Як він, захворівши, тихенько вдихав.Він ріс, він мужнів, і серце ставалоВсе далі від дому, від лагідних слів.— Мамо, не треба цих ваших молитв,Я сам прокладу свою стежку в житті.І двері грюкнувши… Тиша зосталась.Лиш вітер гойдав незаправлене ліжко.Лиш сліди у пилюці — відбитки, минуле,І сльози, що капали вниз, мов росинка.А він утікав від її настанов,Як світ утікав від Голгофської жертви.Шукав він себе, але все губивсь,Як Петро у хвилях, ступивши без віри.Світ обіцяв йому щастя і волю,Та кинув, як всі, коли пада він вниз,І лиш у той день, коли серце розбилось,Він тихо згадав мами сльози колись.Вернувся… і бачить: знайомі пороги,І вітер все той же гойдає вікно.А мама стоїть і дверей не змикає,Як Христос, що чекає заблудле дитя.Він глянув униз… і побачив у пиліСвіжі сліди, що вели до порога.Сліди босоніж… Ті самі, як вчора,Та поруч із ними — і ще інші були.— Чиї вони, мамо? — спитав він, схилившись.— Це сліди Того, хто вів тебе сюди.Коли ти падав, коли був самотній,Коли втратив усе — Він йшов поруч біля тебе.І навіть тоді, коли ти відвернувся,Коли не шукав Його в темряві днів,Він не залишив, не зрадив, не кинув —Лише ніс на Своїх пробитих руках.Син став на коліна і гірко заплакав, молячись Богу, схилившись увесь.А мама лиш лагідно гладила руку.А десь у небесах, на престолі небес,Христос посміхнувся: простив я, здійснилось!Коли ти ідеш і здається, що сам,Згадай, Хто за тебе віддав своє життя.Хто рани прийняв, щоб ти міг вернутись,Хто кров’ю своєю змив гріх забуття.Він не залишив, не покинув нікого,Йде слідом у пилі, лишає свій знак.Лише простягни до Нього долоні І Він понесе тебе на руках.Надія 🍃 @virsh_online

Десь високо в небі, де немає злого,Роздавав таланти Бог для всіх людей.Мудро все продумав , не забув нічогоВ кожне серце вилив дар священий свій.Були там народи різні і численні,Але мали спільність в Господі Христі.І Господнім Духом там вони надхненні Отримали кожен чим Бог наділив.Хтось отримав голос , ангельський неначе,Іншому Христос наш слово в серце давНе було такого щоб не мав таланту,Бо про все на світі наш Господь подбав.Він так піклувався, так старався дружеЩоб ти жив служивши для Христа й людей,Щоб життя віддав ти і не був байдужимВід чужого горя не ховав очей.Бог твоє серденько для того очистив,Щоб ти з нього тільки світло виливав Помогти старався ділом хоч й маленьким,Крізь життя щоб Спаса друже прославляв.Не сумуй якщо ще не знайшов себе ти,Починай з простого й довіряй Христу.Хоч мале насіння, плід дає великий Знай що вибираєш дорогу не просту.Може не співак ти і не проповідник,Але вмієш друже щиро помолитись.І тягар братів і сестер приносишУ молитві в Бога помогти їм просиш.Може ти не можеш вірш сам розказати,Та знаходиш мову з дітками завзято.То працюй і з ними треба й їх навчати,Щоб до неба вміли путь той відшукати.Це також є пряця Також труд великий.Тож світи тим світломЩо Бог дав світити!Бо ж промінчик кожен в темряві видніє,А якщо і ще один то уже й світліє.І тоді зникає темрява навколо І приходить в дію Святе Боже Слово.В Господа немає нічого даремно,Явним стане кожне діло що таємнеВін усе запише незначне й великеБо лиш Бог все знає , тільки сам Владика.Для Ісуса юність присвяти й побачиш,Як Господь дасть радість для душі й спокій.Бо для Бога ти так багато значиш,Приліпись до Нього серцем всім мерщій!!! ©️Віка Кузьміч @virsh_online

Поки ти віриш мені , тобі підвласні стануть навіть гори Ітимеш по земній дорозі Не шукаючи в світі опори До тих пір , поки слова молитви на вустах Будеш летіти стрімко в гору - наче птах Не побачиш з височінь небесЛюдей ,в буденності , що тонуть Коли взір направиш просто в небоПід ногами не побачиш світ , що без надії тоне Коли ітимеш долиною сліз і печаліВін світлом осяє всі темні провалля Як втомишся , я понесу Так як поніс гріхи всього світу Я буду поряд , буду завжди Ти лиш з довірою візьми мене за руку Ступай дорогами , що я прошов Іди слідами , що я залишив Іди зі мною , бо ж зніс я всеЩо зараз зустрічаєш Я був один , серед мільйон людейНемав безпеки я ніде І люблячи тебе , вберегти я хочу Від світу , де серце стискається від ночі Світ , що правду краде і затьмарює очі Якщо навколо темрява густа,І сум торкає душу, мов холодний вітер,Згадай, що я – твоя свята мета,Я світло те, що не дозволить згинути у світі.Тож йди вперед, не озирайся вниз,Дорога ця веде у дім Отця.Вір, і побачиш – у налитих слізВже віддзеркалиться моя небесна слава.@ sofiyatkach @virsh_online

Я на кружалі - Ти формуєш,Із мене посуд лиш на честь.І прийде час - Його наповниш,Щоб буть корисним повсякчас.Ти глину ліпиш у долонях,Коли здається – я ніщо.З уламків робиш щось вагоме, Хоча здається всеодно.Вогонь випробувань палає,Пече, ламає знов і знов.Та в попелі надія сяє,Бо в тім вогні Твоя любов.Твої долоні ніжно тиснуть,Вогонь обпалює кожен штрих.Хоча болить, я знаю – близькоТвій задум вірний і святий.Ти поруч був, коли спіткнулась,Тримав, коли було несила йти.Коли здавалось, що все розбите,І серце крикнуло: “Спаси”Було немало так питань,І серце рвало на шматки.Чому? Навіщо? Як пройти?І знову плакала в тиші.Та Ти був поряд, хоч незнала,Хоч думала, що відійшов.Я несміливо йшла самотньою,Та ти мене не залишив.Ти шепотів: “Моя ти Доню,Я поруч. Вір. Я проведу.”Учив Ти бачити крізь сльози,Давав ще сили далі йти.Ти шліфував мої проблеми,Ламав усе, що не Твоє,Щоб я, була в покорі чистаІ стала світлом для людей.Ти формував із мене нове,Своє творіння для життя.Щоб я була завжди корисна І плодоносна, як лоза.Щоб наповнялось Боже Слово,Щоби шукала лиш Твого,Щоби здійснилась Божа воля,Й наповнилось серця джерело.Я довіряю, хоч і важко,Бо знаю любиш ти мене.Я вірю, Боже, в Твою ласку,Вона крізь темряву веде.Я на кружалі – Ти тримаєш,Мій дух очищуєш, як кришталь.Нехай цей посуд не зламаєНі час, ні буря, ні печаль.Нехай у серці буде пісня,Що славить Тебе день і ніч.Нехай вогонь любові чистийГорить яскраво, серед свіч.Нехай мій шлях веде до неба,Де сяє вічності краса.Тобі віддам усе, що маю,Бо в Тобі істина й життя.Ти мій Гончар, Творець єдиний,Мій Батько, Спас і Захист мій.Тримай мене в Своїх долонях,Дай вірність зберегти Тобі!28.01.2025Darina Gelich @virsh_online

Коли останній раз, ти дякував Христу?Ні, не за достаток йдеться зараз мова.А за Голгофу, за жертву ту святу, Що на початку, вже була готова.Коли останній раз, ти дякував Ісусу?Ні, не за чудовий світ який створив.За те що врятував нам душу людську.Робив Йому колись за це поклін?Коли по справжньому ти дякував Йому?Без фраз, які вже завченими стали.А так, від серця, віддавав Иому хвалу.Про твою щирість навкруги всі знали?Коли останні раз ти прославляв Його?За все, за все що трапилось з тобою.Не лиш за радість й щастя над всього, Але й за біль, яку носив з собою.Ти дякував Спасителю за сльози?Можливо за тривогу, й негаразди,Коли були лиш над тобою грози,Можливо пустота була так завжди.Ти дякував Ісусу за тривогу?За те що часом не справлявсь в бою.За це нам також треба дякувати Богу,Всю славу віддавать Спасителю.За все, за все Йому хвалу віддай ти,Бо Він Творець який тримає все, В руках своїх, Його план не здолати, Й створив щось неймовірне для тебе.Віддай за все подяку лише Богу, Бо Він достойний слави і хвали.Підвладно все йому, біда й тривога,Важливо, щоб подяку ми Йому дали!@авторневідомий@virsh_online

Христос Воскрес Чому, шукаєте дарма?Звершилось чудо із чудес !!!Христа у гробі більш нема!На третій день Христос Воскрес!!!Поглянь,ось пелени Христові!Не плачте більше ви за Ним!Тепер Христос в новій обнові.Він смерть здолав,життям Своїм!Лежить вінок,на місці тіла.Як свідок тих випробувань .Юрба…розпніть Його…свистілаВін випив чашу тих страждань…Та все скінчилось,зло програло!І Воскресіння відбулось.Тепер Спасіння всім настало.І місця смерті не знайшлось .Не плач Марія Магдалина!Учитель твій тепер Воскрес.В Христі,віднині Воскресіння.Найбільше чудо із чудес!І камінь гробу відвалився!Ніщо не втримало Христа!Христос Воскрес звук розлетівся!Печера Господа,пуста.Він вирвав в смерті,гостре жало.Що душі людські берегла.Кайданів зла тепер не стало.Щоб править більше не могла.Радій земля радійте люди!Дана Спасіння благодать .Співай душа на повні груди !Щоб Славу Господа звіщать .Звіщай душа про перемогу !Що Воскресіння день настав.Відкрив нам в небо Він,дорогуЩоб я і ти спасіння мав!Христос Воскрес,лунає всюди!Звершилась місія Христа!Він є живий! Почуйте люди!Прославте всі Його,вуста.Ідіть,звіщайте всьому світу!Що час Спасіння настає!І через кров Його пролиту.Душі прощення Бог дає!!!Андрій Швегло14.02.2025 @virsh_online

Хочу поділитися віршем - він не мій, але всі ці 3 роки війни він підтримує мене і, як на мене, зараз дуже перекликається з непростим подіями перемовин з американським президентом. Господь, благослови Україну і дай мудрості і Божого страху політикам 🙏Так легко довіряти на словах,І вірити, що Бог є Всемогутній,Але коли так поруч ходить страх,Як вірити, що Він і тут присутній?Коли не у новинах, а під боком,Літають стріли, літаки ворожіЯк довіряти, що керується все Богом?І Ангели Його стоять в сторожі?Як довіряти Богу не устами,А серцем у такі важкі часи?І впевненою бути, що Він з нами!І Він готовий всіх Своїх спасти!Я вірю, що Бог вірний всім обітницям!Він Той, Хто шторм може словом спинить!Він захист єдинний усім українцям!Його серце сьогодні так само болить..Він Той, Хто крізь море шлях прокладав,І перемогу Він дав для трьохсот чоловік!Лиш з Богом Давид Голіафа здолав!Навіть велитень встояти проти Бога не зміг!Він словом Своїм з могили підняв!Стількох на війні крилом захистив!Охороною міцно Він мене обійнявІ віру у серце розбите ВСЕЛИВ!І хоча я не знаю, що завтра чекає!Та віру тримаю, дивлючися назад!І нехай невідомість мене не лякає!Мій Господь — є Бог вірний, Він воює за нас!!!***©Надя Поворозник @virsh_online

ФАЛЬШИВИЙ БОГ Усі прагнуть бути коханими. Зазвичай, навіть вдосталь заможні, марять тим, щоб бути більш багатими.Люди жадають над іншими мати владу, Мріють всім на світі володіти ,Але це тільки наближає до того, щоб зовсім спорожніти.Вони вважають це їм сто відсотків дасть розраду.Додасть життю цікавості,Наповнить сенсом, справжньою втіхою.Але ж більше в цьому мінливості, ніж стабільності та надійності . Ця «фальшива свобода» закриє людей у тісній клітці, .Усе життя для них це гонка, вони вважають себе вільними, Вважають себе мудрими, сильними.Але не встигають зрозуміти, як в моменті Потрапляють у пастку залежності.У людських мотивах домінує багато корисливості та поверхневості.Отримавши те омріяне, не мають надовго у сердці тої самої, спражньої радості.Людина робить все, щоб довести свою значимість,Але частіше викликає в інших почуття жалості.Їй бракує розсудливості та вдячності.Люди йдуть на все, аби пожадливість задовольнити.Думають, що все можна за гроші купити.Готові піти на будь-що, аби комплекс меншовартості перебити.Кожен день-це боротьба за ласий шматочок під сонцем. Кожен бачить себе героєм,Думає: в мене все під контролем…Тоді у житті зʼявляються ідоли.Це річ, або будь-хто, що став понад усе важливішим.Що у сердці, уяві, думках, стає твоїм «фальшивим богом», за усіх головнішим.Те, що стає тобі цінніше за справжнього Бога , не може дати думкам твоїм спокій та тишу .Саме у «фальшивому бозі» ми шукаємо власну значущість, безпеку та захищеність, Тому змушені йому постійно служити й коритись.Але хіба то реальна свобода?Що то за свобода, коли відчуття після неї пустота та огида?Хоча початковий смак-насолода, Але післясмак-безкінечної туги прірва.Саме дійсну, непідробну свободу, дає Божа милість,Його благодать, в якій ми маємо впевненість.Перебувати у реальній свободі-це мати в Бога віру. Ось, що сповнює справжнім сенсом життя, та дарує людині силу.Дарує їй гарантію на спасіння,надію.Наш справжній Бог-живий і неповторний.Господь благий, непереможний, справедливий.У спілкуванні з Ним є справжня радість, насолода.Хто у Бозі перебуває, У того спокій й мир в душі переважає.Він, той самий вірний наречений.Якщо жадаємо і любимо щось більше Бога, Тоді в безодню веде ця дорога.Так і вчиняється духовий перелюб. Автор: voznuk_helen18.02.2025 р. @virsh_online