Біля порогу кривий. Всі кидають копійки,
На них можна, звичайно, хоть якось прожить.
Тільки скільки б їх там не кидали калікі,
Залишається кульгавим, з тим йому уже жить.

Підійшли два Апостола, в храм що ішли,
У них став той кривий гроші також просить.
" Нема грошей у мене, та що є, те отримаєш,
В ім'я Ісуса Христа встань мерщій і ходи"

І той зцілений був, і став Господа славить.
Непотрібно вже було отих копійок.
Працювати міг йти, міг своїми руками
Здобувати для себе хліб і для сім'ї.

І так, може, не раз у житті цім буває.
Ти побитий гріхом, біля храму сидиш.
А жорстокий цей світ копійки все кидає,
Хоче душу твою ними вже спокусить.

Але каже Ісус:"Лише руку подай Мені.
Я тебе так люблю, можу тебе зцілить"
Ворог каже своє: поклонись мені в тайні,
Я тобі поможу, щасливим будеш ти.

І покличе тебе він на іншу дорогу.
Щоби душу згубити твою до кінця.
Чуєш голос Христа? Ти подай Йому руку.
Він підійме тебе, скаже тихо: іди.

Переміг ворога на хресті на Голгофі.
І твоєї не дасть знищити Він душі.
І яким би гріхом не поранив вже ворог,
Бог пробачить, з покаянням до Нього спіши.

Ось рука, друг, Моя, лиш тримайся міцніше.
Я ніколи тебе з неї не відпущу.
Перестань ти кульгати на обидва коліна.
Поруч твердо ступай, бо тебе Я держу.

Л. Шпак