Що скажуть люди? – питання насущне,Хвилююче у всі віки людей. Та тільки всіх, чомусь так не хвилює,Що скаже Бог про все життя моє? Яка про мене думка буде в Бога,Коли відкину Божу благодать? А чи врятує думка світу цьогоВід Божого, що вже гряде, суда? Не може завжди бути у зневазіТа милість Божа, що усе чекаСвої благословення виливатиНа Свій народ, який їх всі прийма. Та благодать так скоро вже закриється,Як двері у ковчезі, що Ной побудував. Скільки б не стукали, то вже їх не відкриють,Спасенних забере Бог в небеса.«Що скажуть люди» - украде спасіння. Зостанешся з тим світом на землі. Прийми Христа, чужу думку відкинь ти,Щасливим будеш навіть на землі. Чужі думки і чиїсь чужий погляд,Воно у глухий кут лиш заведе. А скоро переселення вже буде –Бог вибраний народ Свій забере. Все думаєш, що ще настане час… А час так відлітає непомітно. А там, попереду, вічність чекає нас,Життя людини, як та кінострічка. Початок…лише надписи ідуть… Радість…життя лише початок… Дитинство…юність…зрілості вже труд… І непомітно сивина підкралась. А де Христос? В житті твоїм Він був? В руки Його життя своє довірив? Закінчиться земний твій кінофільм,Далі – реальність, далі - тільки вічність… Якою буде, де ти проведешЇї після земних поневірянь всіх,Які, тут на землі, проводив всеМіж болю і скорбот, і між страждань всіх? Коротким є земний наш кінофільм… Далі - душа відправиться у вічність. Чи будеш в радості провадити її,Чи в місці, де лиш муки безкінечні? А ти в життя Ісуса запроси. Змирися перед Ним, в гріхах покайся. І подарує життя вічне ВінВ дивнім раю, де буде вічне щастя. Л. Шпак