Вогонь на жертвеннику не тримай намарно,Нехай на ньому жертва хвали горить. Все необхідне дав Господь для щастя,А дякуєш Йому за це як ти? На п'ять хвилин коліна лиш схиливши,Ти думаєш - віддав Йому хвалу... А як п'ятнадцять - то рахуєш жертвою! А цілий день - турбот лиш різних круг... А потім сльози...де благословіння? А як за них боровся, друже, ти? А скільки часу був ти на колінах? А скільки слави ти віддав й хвали? Не знемоглася та Господня сила,Що воскресила Господа Христа. Але твоя лиш сила ослабіла,Що, після покаяння, ще була. Любов та першая гарячая зів'яла,Коли життя, в турботах, потекло. На жертвеннику, жертв хвали так мало... Все лиш прохання, щоб життя добре ішло. А сила Божа поміняти здатнаВесь твій характер, все твоє життя. Потрібно лише з Господом з'єднатись. В руку Його життя своє віддать. Нехай веде Він Сам і направляє. А не надіявшись на досвід лише свій,Своїм життям самому керуватиА потім плакати: допоможи, Бог мій! А досвід наш земний введе в оману,Господь життя все знає наперед. Господня милість лиш не знемагає,Вона підтримає і в небо доведе. Лиш хай вогонь жертовний не згасає. Хай він в душі і день, і ніч горить. Жертва хвали хай Бога прославляєВуста не втомлюються Господа хвалить! Л. Шпак