Так хочеться розумними нам буть,Щоб всі духовними навкруг нас рахували.Ми б тільки починали говорить,Щоб люди зразу нами милувались.Який духовний брат, а чи сестра -Побачивши, щоб зразу говорили.Для цього лиш наук побільше б намПотрібно знать - ото була би сила!Побільше інститутів і наук.Побільше би духовних семінарій.Тоді б розширився освіти круг...Тоді би всі про Бога більше знали.Проповіді б тоді розумні всі були.На рівні вищому! Що всі би дивувались.Були б тоді духовними вони,Коли би "бакалаврів" получали.А як було раніше, в ті роки,Коли і Біблії вручную всі писали?Тоді на зібранні усі братиСвятеє Слово в пам'яті тримали.Не були бакалаврами вони,Та слово в Дусі Божім говорили.Примножувались і росли церквиІ проповіді були в Божій силі.Духовність визначає тільки Бог.На це у Нього є Своя лиш міра.І є не легко навіть дуже то -Щоб із останніх лиш ставати першим.А першими ставали лише ті,Що, умалившись, ноги обмивали.Що не себе, а ближніх в простоті,Лиш більшими за себе рахували.Бог ноги Своїм учням обмивав.І це приниженням не рахував Ісус там.Дав заповідь так поступать і нам.Любов найвища за усі прибутки.Хто любить, як Христос всіх полюбив,Хто всім навкруг і в домі своїм світить,Такий любимий Господом завжди.Такий духовним є в Господнім світі.Таких візьме Господь лиш для труда.Стають такі лише Його сосудомДля Божого великого труда,Щоби спасать загубленії душі.А Господу ученість ні до чого,Коли в душі вгасили Дух Господній.Земная мудрість не потрібна Йому.Будь як Христос, Він мудрістю наповнить. Л. Шпак