Якби ходив Ти по землі,Пішла Тебе би я шукати. Як тая жінка, що хворіла,Крізь люд хотіла пробиратись. І пробираюся все я. Та не людей юрба так тисне. Зібралась інша вже юрба -Юрба всіх духів сатанинських. Стрілами б'ють, збивають з ніг,Та я не впала, на колінахІду, Господь, до ніг Твоїх. Я доторкнутися повинна! А вони допчуть, верещать,Що не проб'єшся, не пропустим. Та на мені Христа печать. Печать міцна Святого Духа. А Він там, у мені живе. Мені іти допомагає. Мене розбити не дає,Отця за мене Він благає. Так, на колінах, проберусьКрізь полчище оте вороже. І до Ісуса доторкнусь,У тому віра допоможе. А віру, дасть мені Господь. Міцну, як зерня те гірчичне,Що переставить може гори. У поміч дав його Бог Вічний. І скаже мій Ісус - "Іди, Іди, дитя, і будь здорова. Змогла до Мене підійти. І віра тебе оздоровила. А поки...пробираюсь щеЧерез те полчище до Нього. Не біля Бога воно є,Боїться воно дуже Бога. А біля мене день та нічУсе те полчище чатує. Розпалену до біла пічВоно усе мені готує. А Бог мій, навіть у печіУ полум'ї, зі мною буде. Вогонь мене не обпече,Як золото блищати буду. І так, через усе життя -Все на колінах, все до Бога... Найкраще в світі почуття -Торкатися до ніг Святого. Л. Шпак