Ніколи не здавайся, як навіть ти і впав.Ніколи не здавайся, Ісус і впавши встав.Ісуса хрест не легкий вже далі Симон ніс.А твій же, що несеш Ти, Спаситель Сам поніс.І там, де дуже тяжко, Він підставля плече.Його милість без краю, Він любить гаряче.Як впав, то підіймайся і два рази вставай.Ніколи не здавайся, а йди й перемагай.А як до перемоги лишився крок лише?Візьми терпіння трохи, вставай і йди вперед.Ти піднімайсь на гору, на ній там Бог стоїть.Мужі колись стрічались із Богом на горі.На гору підіймались - Мойсей, Авраам, Давид...І на горі лишався Ісус Сам, для молитв.І Бога ти не знайдеш, отам серед долин.А смуток залишивши, сміліше в гору йди.А хочеться так тихо, пожить спокійно ще.Боротися навіщо? Так і життя пройде...Покликання щоб сповнить і нагороду мать,Потрібно ще не мало отак попрацювать.І до висот хто прагнув, хотів перемагать,То на краю провалля приходилось стоять.Не той праведним є бо, хто зовсім не лежав.А праведник - хто більше встав, навіть ніж упав.І чим більша духовність, тим більше ти встаєш.Тримаючися слова, честь Богу віддаєш.Як би Бог повернувся, де Його стрінуть всі?А ноги знов Ісуса там стануть на горі. Л. Шпак