Стоїть Семен у храмі і чекає.Чекає бачити Спасителя Христа.Бо відкриття, від Господа, він має,Що принесуть, в цей час, Святе Дитя.І ось ідуть Марія вже та ЙосипІ, на руках, тримають Немовля.Щодня дітей, у храм цей, хтось приносить.Це ж - особливе, Божеє Дитя.Багато літ чекав він цю хвилину,Коли на руки він свої візьмеВід Господа народженного Сина,Що люд спасти на землю Він прийде.І ось прийшов, і ось Він народився.І дочекався, і на руки взяв.І серцем перед Ним, своїм, схилився,Й слова пророчи тихо проказав."Ось Той, що на падіння й уставанняДля багатьох, призначений тепер.Й на знак для, у народі, сперечанняЙ тобі самій прошиє душу меч."Ось так тоді казав він до Марії,А сам радів, що піде від земліПобачивши Спасителя Месію,Як Дух Святий, колись, йому звелів.О, Стрітення Спасителя Святого,Якою радістю, для старця, ти було!Тепер чекаємо приходу Того,Кого побачити Семену довелось.Це стрітення, для кожного, важливеЄ так сьогодні в нашому житті.Чи ми зустрілися з Ісусом особисто,Чи просто вірим, що Він є, як люди всі?Коли ми знаєм Бога особисто,Спілкуємось з Ним, ділимось усімТоді є радість в нас і серцем чистимСхиляємось ми низько перед Ним.І стрітення в нас буде, як в Семена.Із радістю тоді у небесах.Та зустріч з Господом наблизить нас до небаДе зустрічати буде нас уже Він Сам. 🕊️Л. Шпак