Чути молитву знову за дверима:Допоможи, Бог у моїй зневірі. В бессиллі на коліна знову впала. Сказать, що вірю, я не можу, віри мало... А час у очі все мені регоче:"А обітниці Божі де?" - сказати хоче. Потрібно дочекатись, те я знаю. Та плоть слабка, вона так знемагає... І знов в сльозах стою я на колінах. Борюсь з невір'ям , каюсь знов невпинно. Та подолати його нема сили. Ти віру укріпи, мій Боже милий. Щоби чекати так, як в слові пише. Бог вірний слову, Він мене не лишить. Я не хоробрюсь, Боже, не лукавлю. Хай в немочі моїй Тебе прославлю. Коли зневіра знову налягає,Тоді Тебе на поміч призиваю. І Ти приходиш, і даєш ще сили,Щоб в вірі і надії укріпилась. Щоби розбить всі задуми ворожіТвоєю силою, мій Всемогутній Боже. Сама без Тебе я не переможу. Ти укріпи мене, дай сили Боже. Буває, часом, тяжко до знемоги,Тоді знов на колінах перед Богом. А ворог злий, піступний і лукавий. Свої він пастки кругом мене ставить. Так хочу, Господи, я силу Твою матиЩоб ворога могла перемагати. У вірі і любові перемога. Без них ніколи не побачу Бога. Чути молитву знову за дверима... Ти заспокоїш й допоможеш - вірю. У ніг Твоїх я знов черпаю силу. Ти поруч, вірю, Господи мій милий. Л. Шпак