Йшов по землі знеможений, втомився...Натовп народу вдень, молитва замість сну.Кормив, зціляв і демонів гонив з них...І тільки "Авва Отче" вночі чуть...І підкріпляв Отець, давав знов силу.І без Отця нічого не робив."Я і Отець - одне"- так говорив Він.Тому і по житті сміло ходив.Сміливості в житті нам так бракує.Думки лякають - як...коли...чому...О, невідомість...як гнітить, хвилює...Довіритись немає тут кому.І тільки в небо знову: "Авва Отче!"Там, вся надія, як промінчик у вікні...І тільки в серці - "Не лякайся, дочко,Бо Я в тобі, прибудь і ти в Мені"Я на землі, Господь, у тліннім світі.З пороху в тілі...та душа з Тобою.Буває, що страждань всіх не злічитиЛише надія на Твою любов."А так пройти по цім житті потрібно.Моя не легка путь, але благословенна.Тягар легкий Мій, хоч путь вузька й терниста.Але з тобою Я, як поруч був Отець Мій.Прибудь в Мені і Я в тобі прибуду.Тримайсь за слово, в нім твоє життяВсе зберігається в обіцянках премудрих.І не сумуй, за них тримайсь, дитя.І ти пройдеш, як Я пройшов одного разуТа лиш не на Голгофу, ні дитя.Ти Мною виправдана є там на розп'ятті.Гріхи обмиті, ти навік Моя.Мій Господи, наповнюєш Ти силою,Терпінням, щоб пройти усе могла.Ти спас мене, щоб я Тобі служила.О, Авва Отче! Слава і хвала! Л. Шпак