Йшов по землі знеможений, втомився... Натовп народу вдень, молитва замість сну. Кормив, зціляв і демонів гонив з них... І тільки "Авва Отче" вночі чуть... І підкріпляв Отець, давав знов силу. І без Отця нічого не робив."Я і Отець - одне"- так говорив Він. Тому і по житті сміло ходив. Сміливості в житті нам так бракує. Думки лякають - як...коли...чому... О, невідомість...як гнітить, хвилює... Довіритись немає тут кому. І тільки в небо знову: "Авва Отче!"Там, вся надія, як промінчик у вікні... І тільки в серці - "Не лякайся, дочко,Бо Я в тобі, прибудь і ти в Мені"Я на землі, Господь, у тліннім світі. З пороху в тілі...та душа з Тобою. Буває, що страждань всіх не злічитиЛише надія на Твою любов."А так пройти по цім житті потрібно. Моя не легка путь, але благословенна. Тягар легкий Мій, хоч путь вузька й терниста. Але з тобою Я, як поруч був Отець Мій. Прибудь в Мені і Я в тобі прибуду. Тримайсь за слово, в нім твоє життяВсе зберігається в обіцянках премудрих. І не сумуй, за них тримайсь, дитя. І ти пройдеш, як Я пройшов одного разуТа лиш не на Голгофу, ні дитя. Ти Мною виправдана є там на розп'ятті. Гріхи обмиті, ти навік Моя. Мій Господи, наповнюєш Ти силою,Терпінням, щоб пройти усе могла. Ти спас мене, щоб я Тобі служила. О, Авва Отче! Слава і хвала! Л. Шпак