Чому приходять невдачі? І невдоволення до Господа - "чому"? Чому так у житті багато плачемо,Що рідні нас не слухають чомусь? Стають жорстокими до нас, боляче ранять. Немає миру, діти повстають... А через них нас Бог переплавляє,Із серця забирає гіркоту. Що сховане у ньому бачить Він лиш,Глибоко в серці сховане твоїм. А небеса для чистого відкриті,Нелегко бути чистим в світі цім. Багато так залишили світського. Залишили всі грішнії діла,Здається що є чистими від злого,Що вже дорога з Богом почалась. І коли Дух Святий так наповняє,Всіх з радістю готові обіймати. Дратівника Бог трохи допускаєІ серце вже готово закіпати. Слова спішать так вирватись назовні -Хай і не лайка, та усе ж слова летять. Вони поранити так душу можуть,Та аж ніяк тебе не захистять. О! Нас образили, нас знову зачіпили... Ну як же тут не станеш нарікать? І ось ми грішимо так знову в гніві,Усе стараємось себе ми виправдать. Пропало зразу християнство наше. И стало видно, що там в серці є. А Бога християнством не обманеш,Він хоче бачити нас чистими лише. Допоки нас Господь не перемінить,Роботи з ближніми не буде Він робить. Прийдуть у дім великі переміни,Коли серця научимся хранить. Л. Шпак