В дня прохолоді, як душа спокійна,Коли не палить жар випробувань,Побачить Бога може вже тоді вона,З Ним говорити й відповіді мать.Пізнаєш у живому спілкуванні Його характер і любов велику.Бо Він завжди шука з нами єднання.Як з друзями приходить говорити.Не потрібна Йому релігіозність,Німе лиш виконання всіх обрядів.Зібрань відвідування просто.З тобою поруч хоче бути завжди Щоби, про все, питав Його поради.Щоби, як Батькові, життя своє віддав ти,Щоб, в прохолоді дня, з тобою завжди Ходити і давать тобі поради.Турботою тебе щоб огортати.Щоб бачити, що любиш Його слухати.Для спілкування Бог створив Адама.Пішов на хрест, до Нього щоб вернувся.В минулому лишилось фарисейство.Шукає Бог знов з нами спілкування.Як і раніше, Він в саду Едемським,В дня прохолоді говорив з Адамом.Щоб не сказав Він: "Я тебе не знаю"Ти говори з Ісусом, будь з Ним близько.Так, як Апостоли колись з Ним спілкувались.Марія біля ніг схилилась низько.І слухала слова Його уважно.Про все Його вона, мабуть, питалаІ на усе її відповідав Він,Був Другом Він для неї, Його знала.Дитям буть Божим, це не так є просто -Говорять завжди діти із батьками.Улюбленим Бог Батьком бути хоче,Не просто буть Наставником в зібраннях. Л. Шпак