В дня прохолоді, як душа спокійна,Коли не палить жар випробувань,Побачить Бога може вже тоді вона,З Ним говорити й відповіді мать. Пізнаєш у живому спілкуванні Його характер і любов велику. Бо Він завжди шука з нами єднання. Як з друзями приходить говорити. Не потрібна Йому релігіозність,Німе лиш виконання всіх обрядів. Зібрань відвідування просто. З тобою поруч хоче бути завжди Щоби, про все, питав Його поради. Щоби, як Батькові, життя своє віддав ти,Щоб, в прохолоді дня, з тобою завжди Ходити і давать тобі поради. Турботою тебе щоб огортати. Щоб бачити, що любиш Його слухати. Для спілкування Бог створив Адама. Пішов на хрест, до Нього щоб вернувся. В минулому лишилось фарисейство. Шукає Бог знов з нами спілкування. Як і раніше, Він в саду Едемським,В дня прохолоді говорив з Адамом. Щоб не сказав Він: "Я тебе не знаю"Ти говори з Ісусом, будь з Ним близько. Так, як Апостоли колись з Ним спілкувались. Марія біля ніг схилилась низько. І слухала слова Його уважно. Про все Його вона, мабуть, питалаІ на усе її відповідав Він,Був Другом Він для неї, Його знала. Дитям буть Божим, це не так є просто -Говорять завжди діти із батьками. Улюбленим Бог Батьком бути хоче,Не просто буть Наставником в зібраннях. Л. Шпак