Не носи в серці гріх, не забудеться з часом. Не носи, не ховай, не соромся відкрить. Кожен схований гріх, Богу не сповідав що,Життя твоє до доброго не може змінить. Не томись, на молитві відкрий все ти Господу. Хто, як Він, зрозуміє? А Він бачить усе. На твій клич поспішить, не дасть щоб був у болях,Дивиться і чекає, а може прийдеш... Щоби все розказати, попросити щоб прощення. Попросить: поможи, я не справлюся сам. Ось спокусою вже переможений знову я. Скільки б я не старався...хвиля знов накрива... Коли тяжкість прийде і душа знов знеможеться,Коли сили не стане іти по життю,Кличе серце до Бога, про спасіння тривожиться. Життя, знає, дорогу без Нього не пройти. Не носи в серці гріх, нехай там не ховається. Не соромся його принести до Христа. Він не дасть тобі жити, залишить без радості. Вкраде в тебе усього життя повноту. У Ісуса проси ти від нього вже звільнення. Бачить серце твоє, де ховається він. Не міняй же на гріх свойого ти спасіння,Бо дорожче за все любов Божа в тобі. Скажи: вірю Тобі, якщо навіть мовчиш Ти,Коли кличу до Тебе в своїй я журбі. Лише кажеш у серце: Мені принеси все,Все пробачу і вийду на поміч тобі. Бачу як твоє серце приліпилось до світу. І здається, що так непримітним є гріх. Але твоїм життям хоче гріх володіти,Не забудеться з часом, буде жити в тобі. Л. Шпак