коклети на сковорідці | #УкрТґ

І знов я з Покровськогонапрямку прямо до вас. Перша моя робота після довгої перерви летить до вас на розіграш. Збори стоять, а ворог ні. ❗️Нам потрібні два аутели, треба насправді більше, та я спробую відкривати баночку під потребу і розігрувати під кожну банку гільзу або тубус. Розкажу про цей: це тубус від зарядів до РПГ «КарлГустав», успішно використаного на Покровському напрямку проти ворожої техніки, з донецькою стелою та розписом у стилі донецької вишивки. Якіснополакований корабельним лаком та створений яккартина на стіну (буде з ремінцем, який можна закріпити на будь-який цвяшок). Розіграш буде проводитись, коли ми закриємо банку:500 тисяч гривень. Окрім рандомно обраного переможця, будуть подарунки за найбільші донати та кілька рандомних переможців: рідкісні шеврони, невеликі розписані гільзи, моделі української техніки в мініатюрі. Розіграш буде проводитись між учасниками, які донатять на банку. Якщо просто хочете підтримати збір – можна звісно донатити і на приват, і на пей пал.Я вірю у вас. Так як ви вірите у мене.💳Номер банки моно: 4441111127398000💳Номер карти приват: 4149499994979654Пей-пал: [email protected]🫙ну і сама банка: https://send.monobank.ua/jar/69QJXZHqUt

⚡️ ЗБИТО 178 ЦІЛЕЙ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖У ніч на 10 липня (із 18.00 09 липня) противник атакував 415-ма засобами повітряного нападу:- 397 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Курськ, Орел, Міллєрово - рф. (близько 200 – "шахеди");- 8 балістичними ракетами Іскандер-М із Брянської обл. - рф;- 6 крилатими ракетами Х-101 із повітряного простору Саратовської обл. – рф;- 4 зенітними керованими ракетами С-300 із Курської обл. - рф.❗️ Основний напрямок удару – столиця України, місто Київ!Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.💥 За попередніми даними, станом на 10.00 протиповітряною обороною збито 178 засобів повітряного нападу противника:- 164 ворожі БпЛА типу Shahed;- 8 балістичних ракет Іскандер-М;- 6 крилатих ракет Х-101.* Крім того, 204 дрони/ракети – локаційно втрачені/подавлені РЕБ.Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у 8 локаціях (33 ударних БпЛА), а також падіння збитих – на 23 локаціях.✊ Тримаймо небо!🇺🇦 Разом – до перемоги!

⚡️ ЗНЕШКОДЖЕНО 718 ЦІЛЕЙ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖У ніч на 09 липня (із 20.00 08 липня) противник атакував 741 засобом повітряного нападу:- 728 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Курськ, Орел, Міллєрово - рф;- 7 крилатими ракетами "Х-101"/"Іскандер-К" із районів Енгельса Саратовської обл. та Курської обл. – рф;- 6 аеробалістичними ракетами Х-47М2 "Кинджал" із повітряного простору Липецької обл. – рф.❗️ Основний напрямок удару – Волинь, місто Луцьк!Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.💥 За попередніми даними, станом на 08.30 протиповітряною обороною знешкоджено 718 засобів повітряного нападу противника, 303 - збито вогневими засобами, 415 - локаційно втрачені:- 296 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) збито вогневими засобами, 415 — локаційно втрачені/подавлені РЕБ;- 7 крилатих ракет "Х-101"/"Іскандер-К" - збито.Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у 4 локаціях, а також падіння збитих – на 14 локаціях.✊ Тримаймо небо!🇺🇦 Разом – до перемоги!

Всідайтеся зручненько, дітки, розкажу вам історію!Є в ЗСУ є полк безпілотних систем Яструби. У полку безпілотних систем Яструби є батальйон Щедрик. У батальйону Щедрик є підрозділ Практика. У підрозділа Практика є Ендрю. У Ендрю є банка, яку дуже треба наповнити гримнями. У банки Ендрю є допоміжна банка для того, аби особисто мені було простіше колядувати у вас бабло. Як казали у книжці про Вархамєр Сороктисяч, у похмурій темряві майбутнього є тільки їбучі збори на війну. Бо переживши весь цей треш, ми вже не маємо ніякої змоги програти чи здатися. Тому будь ласка, наповніть цю баночку. Для того, аби великі машинки були полагоджені і знову вивозили великі дрончики і крила працювати, розвідувати і знищувати ворога.Не забудьте підписуватися, якщо кидаєте не з Моно, бо буде розіграш крила!Якщо хочете відкрити допоміжну на будь-яку суму, я дам вам контакт Ендрю.Дякую вам за ваші гривні і репости, а також лайки і моральну підтримку. Знаю, що вже купу разів юзався цей прийом, але тільки подумайте, що цей канал на 2к читачів міг би закрити цей збір, якби кожний кинув всього 23 грн. Лишилося зібрати 46к https://send.monobank.ua/jar/3Hu9mLzB9w

⚡️ ЗБИТО 6 БАЛІСТИЧНИХ РАКЕТ, ЗНЕШКОДЖЕНО 245 ВОРОЖИХ БПЛА➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖У ніч на 24 травня (із 20.30 23 травня) противник здійснив удар по Україні із застосуванням 14 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 із районів Таганрог, Єйськ, Брянськ – рф., ТОТ Криму. Атаковано Київ, Дніпропетровщину, Одещину та Запорізьку область. Також протягом ночі ворог атакував 250-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Брянськ, Міллерово, Курськ, Орел, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – рф., ТОТ Криму.❗️Основний напрямок ворожої атаки — столиця України місто Київ! Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.💥 Станом на 8.30 протиповітряною обороною збито 6 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 (Київ) та знешкоджено 245 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 128 — збито вогневими засобами ураження, 117 — локаційно втрачені/подавлені РЕБ (без негативних наслідків).Внаслідок ворожої атаки постраждали Київщина, Дніпропетровщина, Одещина, Харківщина, Донеччина та Запоріжжя.✊ Тримаймо небо!🇺🇦 Разом – до перемоги!

86 днів оборони. 1096 днів полону.Три роки тому, 20 травня 2022 року, Маріупольський гарнізон виконав наказ вищого командування і вийшов у полон.Перед цим — майже три місяці оборони в повному оточенні, без сну, без достатньої кількості медикаментів та їжі, під постійним вогнем.Це більше, ніж оборонна операція. Це був момент, коли існування держави висіло на волосині. Коли російська армія розраховувала захопити країну за кілька тижнів — Маріуполь тримався майже три місяці. Відтягнув сили. Зламав темп наступу. І змусив ворога змінити плани.Це була одна з найжорстокіших битв повномасштабної війни. І одна з найважливіших. Маріупольський гарнізон став стіною, яку не змогли проломити ані ворожі танки, ані авіабомби.20 травня — день, коли битва за Маріуполь перейшла у нову фазу. Фазу полону. Боротьби без зброї.За ці три роки багато чого змінилося. Фронт перемістився. «Азов» виріс, зміцнів, загартувався. Незмінним лишається одне: ми щодня приймаємо бій на фронті заради них — наших полонених побратимів.«Азов» був, є і завжди буде силою, яка не залишає своїх.Ми пам’ятаємо кожного. Боремось за кожного.І ніколи не назвемо цю історію завершеною, поки останній наш боєць не ступить на вільну землю.

Деякі речі, доки не прожив щось схоже, лишаються чимось абстрактним і незрозумілим. Такі, як війна – у підручниках і художній літературі ти читаєш про це з одним, так би мовити, вайбом, але переживши – сприймаєш інакше. Розумієш якісь написані там речі вже не як суху статистику чи художній прийом. Так у мене і з фактом депортації. Я пам'ятаю момент в березні 22 року, коли встало питання або лишатися вдома і ймовірно потрапити під атаку арти (або взагалі побачити російські війська на вулиці), або зібрати якісь необхідні речі і поїхати з міста у невідомість. Ми з чоловіком і подругами з району в принципі не вагалися – нам реально простіше виявилося вмерти, ніж кидати свої домівки. Навіть думка про це в той момент мене лякала набагато більше, ніж факт, що в кількох сотнях метрів від мого під'їзду знесло півбудинку рос. артилерією, що вже стояла під Вишгородом. І саме тому я тепер по-іншому сприймаю 18 травня. Хоч навіть і близько не уявляю, як це – бути насильно виселеним із своєї хати, яку або будував своїми руками, або жив там від народження поколіннями. Як це – пережити жахливий переїзд, в якому гине половина твоїх рідних. Починати все з нуля, вижити, пам'ятати про дім і повернутися туди через півстоліття. І потім ще й чути від нових "місцевих", що ти тут чужий і навіщо взагалі приперся (я попри свій тодішній малий вік добре пам'ятаю ці розмови в Криму на початку 90-х). Не слід забувати, що за три роки після цієї ганебної депортації також відбулося насильницьке переселення більш ніж 200 тис мешканців західної України, це були родини тих, кого звинуватили у посібництві УПА. Депортація, розселення, відривання від своєї землі, культури, мови – методи радянських людожерів і їхніх російських ідейних нащадків. Тому маємо пам'ятати ці дати і зробити все, аби ніхто ніколи не мав змоги насильно викинути цілі народи в угоду своїм хворим ідеям. 18 травня. День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

З цим усім геть забулаВважайте, що це одним постом (можливо, певним людям це важко читати, тож заховаю під спойлер, take your time, сонце)З вчора на сьогодні Україна пережила жахливу ніч. Хотіла б сказати, що обійшлося без жертв — дуже, дуже хотіла б. Але в наслідок одного з наймасштабніших обстрілів по Києву загинула разом із братом моя близька подруга. Це боляче, в це важко повірити досі, але я тут заради підтримки не своєї, звісно що ніБудь ласка, якщо маєте можливість, закиньте п'ять, десять, двадцять гривень на збір допомоги сім'ї загиблих. А потім, якщо знайдеться копійка, ще комусь, кому довіряєте, не важливо, на дрони то чи аптечки, чи одяг для військових, чи турнікети тощо. Завдяки людям, які досі кидають донати, разом з військовими та волонтерами — ми, хоч і не всі, живі, і маємо можливість якось, але продовжувати житиХотілося б ще щось написати, але це ніколи не закінчиться, тож просто хочу нагадати все-таки сказати, як ви любите близьких. Якщо сказали вже — скажіть ще раз. Спитайте, як вони, як їхні справи. Вислухайте. Якщо вам важко — поділіться. Я вам обіцяю, навіть якщо вони не покажуть цього — їм буде приємно. А ви не шкодуватимете про це в майбутньому.https://send.monobank.ua/jar/4UgkUjNDZn

Цейво, може, мене тут читають творчі невпевнені у собі підлітки. То я маю для вас меседж.Коли ви ще зростаєте і тільки встаєте на дорогу творчості, вам може здаватися, що ви дуже одинокий, що і світ взагалі, і однолітки/батьки зокрема, вас не розуміють. Що ваша творчість нікому не потрібна, що ви нездара, що є якісь небожителі, які виступають на сценах, виставляються в галереях, тусують на раутах з усякими сєлєбами, але вам до них зась. І якщо в цей момент у вас будуть опускатися руки і ви подумаєте, що шансів у вас не те щоб багацько, згадайте одну маленьку, не дуже суразну і дуже забиту дитину, яка теж все це про себе думала.Я оце прям зараз просто між миттям посуду і готуванням чаю репощу виступ Фолкулаки на мейні Файного міста, виступ Zwyntar на Atlas Weekend і лайкаю сторіз, де мене тегнули – там моя книга і наш з гуртом вініл. Я дивлюся на своїх друзів, з якими ми колись були абсолютно звичайними маленькими пиздюками – і бачу крутих бізнесменів, волонтерів, шоуменів, артистів, політиків і воєначальників. Ну типу так, не всі без виключення чогось досягли. Але я дивлюсь на себе і так думаю – навіть якщо у невпевненого у собі і доволі лінивого упиря типу мене вийшло якось реалізуватися, то будьте певні – робота над тим, що ви любите, рано чи пізно принесе вам результат, якщо ви в неї вірите і роками вдосконалюєтеся. Ну і якщо ви достатньо норм тип, щоб завести багато класних друзів (для цього вам треба просто не бути мудаком і душнілою). "Вірте в себе" банальна фраза, тож я скажу інакше – не кидайте себе, не зраджуйте себе, стійте на своїх мріях та переконаннях. Колись ви озирнетеся назад і подумаєте, що той маленький пиздюк зрадів би, коли дізнався, що всі його старання не були марними 🫂

цей пост присвячено макаронамЯ вас люблю.Дякую, що були, є, і сподіваюсь, будете зі мною усі подальші роки.Я люблю вас будь якими : недовареними, перевареними, аль-денте, хуєнте, я просто люблю вас за те, що ви є.Спагетті, равіолі, пенне, рігатоні, каннелоні. Чи то дешева пачка з АТБ по акції, чи то італійський, оверпрайснутий італійський магазин чи ресторан.Пам'ятаю, як вперше зрозуміла, як поводити себе з вами. Одразу посягла ази, такі як : 1) не ломати на двоє 2) не кидати олію в воду.Я знаю, що вам боляче від цього. Я хочу рівноцінний обмін. Ви даєте мені щастя. Я не буду вас кривдити ні в якому випадку.Заправляйтесь хоч кетчупом, хоч соусом песто, хоч будьте голі, я все одно вас люблю. Солоні, переперчені, солодкі (тут не впевнена)... Дякую, за те, що з вами так просто. Всього 7-11 хвилин і ви усуваєте мою базову потребу. Ціную вас за це.А пам'ятаєте, як коли мені було 12 років і я тільки вчилась готувати вас з фаршиком, а-ля болоньєзе? А пам'ятаєте, як єдине що я готувала, напившись рева вже в 13 років, були ви?А пам'ятаєте, як один раз замість солі додала багато цукру? Так, майже ригала, але все одно з'їла.А пам'ятаєте, як вперше нагодувала своїх друзів вами і вони сказали, що це найсмачніші макарони в житті?Звісно пам'ятаєте. А знаєте, я в різний період життя готую вас по різному рецепту, бо постійно змінюються смаки.Звісно ви все це знаєте, любі макарони, бо постійно коли ми з вами зустрічаємось я вслух кажу про своє задоволення від вас. Із разу в раз, із року в рік.Будьте собою, будьте завжди такими. Люблю вас, макарони