Допомога має сприйматись як підтримка, а не покарання.В разі коли кривдник є ветераном або військовим фахівці у сфері протидії та запобігання ҐЗН та ДН стикатися з певними проблемами. Наприклад, через внутрішні установки та ситуацію у країні, або через вплив оточення постраждала особа часто виправдовує кривдника, посилаючись на його військове минуле: - «Він просто не може адаптуватися»- «Йому важко після фронту»- «Я не хочу, щоб він потрапив у в’язницю» тощо.І це викликає професійне безсилля і розпач. Спробуйте допомогти постраждалій розділити людське співчуття і відповідальність. Для цього використовуйте фрази підтримки:- «Ти не винна в тому, що він має травму»- «Ти можеш його співчувати, але маєш право на безпеку»- «Допомога йому не означає, що ти мусиш терпіти насильство»Також про нас самих, так званих фахівців-рятівників. Хочете ефективно надавати допомогу у таких випадках то професійні межі і самозахист це ваше все.Пам’ятайте людині здатна допомогти лише інша людина, то бачимо у наших клієнтах в першу чергу – людей і самі не втрачаємо людяність.🖋️ Олексій Гелюх, психолог, тренер пул тренерів UNFPA#колонка_психолога