Приїхав шеф, автор книг про зіроу вейст та колумніст The Guardian Том Хант. Весь такий в шкіряному фартуку і сонцезахисних окулярах, дивний тіп. Приготував смачне й просте: - салат з різних трав, в центрі тарілки агрусовий сорбет. На столі стояли букетики, анонсували що квіти їстівні, їжте-взаємодійте. Класна ідея і сорбет в салаті це спасіння, все ще +35°(заправка і мелене насіння подавали окремо)- ріболіту (тосканський суп, який готують з хліба та овочів, часто із залишків їжі, що тематично для симпозіуму про продовольчу бідність)- нарєзочку з різних італійських ковбас, для веганів більш цікава опція з тофу-ковбаси, печеної селери і брукви (або кочере́ґи, є таке слово, виявляється)- десерт з бурякового мусу, шоколадного спонжу і кавового морозива з бальзаміком. Жовтеньке то пилок. Я мала сумніви щодо буряка, а дарма, симпатичний десерт вийшов. Не пам'ятаю коли востаннє їжа була предметом настільки щирої цікавості. Сьогодні на ланчі ми, а вечерю спланована Елізабет Луард, письменниця.