Їжа від тривог | Мене покликали дізнатись про туристично-креативний кластер на Куяльник...

Мене покликали дізнатись про туристично-креативний кластер на Куяльнику, і я з задоволенням погодилась. Головна мета проєкту «Чумацький шлях» розвинути потенціал суміжних громад та Національного природного парку «Куяльницький», унікальний у своїй комбінації солі, лікування, степу, близькості до великого міста й культурної спадщини. Горизонт планування 10+ років, якщо б вам було цікаво подивитись детальний план, лишу його тут.Спільним викликом для всіх є інфраструктурний дефіцит і збереження екосистеми Куяльницького лиману, роботи дуже багато.У Красносільській громаді бачать потенціал у рекреації, оздоровленні та культурі. Тут планують науковий парк із реабілітаційним центром, сучасне ІТ-селище, артрезиденції та паркову зону з пішохідним мостом до Усатового.Для Усатівської громади, завдяки близькості до транспортних коридорів, розглядають запуск індустріального парку та рекреаційної території в Міжлиманському.Іванівська громада має сильну аграрну базу та багату козацьку спадщину, зокрема «місця сили» у Северинівці та на Божій горі. Тут говорять про відновлення молокозаводу, нішевий агротуризм, веломаршрути та створення котеджного містечка для ветеранів. Для цього треба подолати фрагментарність туристичних об’єктів, залучити інвестиції, синхронізувати громади. Станом на зараз все кипить все сире, але з чогось треба починати.Ми почали з відвідування козацьких поховань, сільського краєзнавчого музею, та дегустацій. До самого лиману не дістались через сильні дощі, торбинка для збору солеросу лишилась порожньою. Недовольна)Але я набралась молодого стілтона, белпер кнолле й мон кьор в місцевій сироварні Бріндуша і привезла найтепліші спогади про гостинний двір пані Наталі, її зелений борщ із кінським щавлем, нудлі, мариновані огірки та чудовий багет із домашнім маслом. Напередодні нам дістались пиріжки з картоплею і шкварками та булки з корицею й вишневим варенням світового класу. Вона вже будує власну пекарню в Северинівці.Загалом гастрономічна частина проекту потребує серйозних роздумів: як зробити куяльницьку сіль наскрізним інгредієнтом для крафтових виробників? як інкорпорувати степові трави? як показати гастрономічну спадщину етнічних груп регіону? чи треба її осучаснити, а якщо так, як саме це зробити? ну і якщо говорити про козацьку спадщину, що є ще крім куліша та тарані?Питання народжені моєю профдеформацією і нереплячістю. Все потребує часу, і незважаючи на існуючий розрив між бажаним потоком туристів і відсутністю достатньої кількості якісних місць для харчування і проживання, територія природного парку неймовірно прекрасна й варта того, щоб відвідати вже зараз. В доказову базу додам посилання на фото Ігоря Гержика, з куяльницькими фламінго, солеросовими полями та рожевою водою.Дякую за запрошення @Yuliia_Sushchenko🌱