Київ де-факто вже став прифронтовим містом. Останні атаки – сьогоднішній терор – засвідчили лише те, що ескалація набирає нових форм.

Окрема загроза – реактивні дрони. Вони швидші, летять вище, і традиційні мобільні групи, які ефективно працювали проти звичайних «шахедів», уже не можуть їх перехоплювати. Достатньо ефективної відповіді на цю нову загрозу поки немає.

А тому зараз головне - не констатувати проблему, а терміново шукати рішення. Нові засоби перехоплення, більше ППО, захист енергетичної та критичної інфраструктури, резервне обладнання.

На жаль, я бачу в нинішній ескалації увертюру до дуже складної зими.

Якщо удари в такому темпі продовжаться, а ми не матимемо достатнього захисту, кожна наступна атака може означати нові проблеми зі світлом, теплом, водою, зв’язком. І часу на підготовку залишається дедалі менше.

Кілька тижнів тому знову активізувався дипломатичний трек. Поки що він не дав результату, на який усі ми сподівалися. Але це точно не означає, що можна зупинитися.

Навпаки.

Саме зараз, поки не настали морози і ситуація не стала ще складнішою, потрібно шукати точки дотику. Починати з енергетичного перемир’я, домовлятися про припинення ударів по критичній інфраструктурі і далі рухатися до ширшої деескалації.

Захищати Київ і всю країну потрібно всіма можливими способами. І військовими, і технологічними, і дипломатичними.