Павлоград не став уроком. Вишневе не стало уроком. Скільки ще має статися трагедій, щоб нарешті були зроблені висновки? Знову вибухи з детонацією – цього разу поблизу Житомирської траси під Києвом. Прем’єр Корецький вважає це «злочинною недбалістю». Я вважаю, що це злочин.Правоохоронці мають встановити всі обставини події. Але головне питання, на яке суспільство має отримати відповідь: чому потенційно небезпечні військові об’єкти та боєприпаси можуть розміщуватися поруч із густонаселеними районами і хто конкретно за це відповідає?І це не лише питання здорового глузду чи внутрішніх правил безпеки. Є чіткі норми міжнародного гуманітарного права. Стаття 58 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій зобов’язує сторони конфлікту максимально можливою мірою уникати розміщення військових об’єктів у густонаселених районах або поблизу них.Президент Володимир Зеленський також наголосив: боєприпасів поруч із будинками та іншою житловою забудовою бути не може, а ті, хто це допустив, мають відповідати за свої рішення.Ми вже бачили наслідки подібних ситуацій у Павлограді та Вишневому. Люди втрачали життя, рідних, майно, а потім ще й стикалися з юридичною проблемою: через формальну класифікацію події вони не могли скористатися державним механізмом компенсації.Саме тому разом із колегами зареєстрували законопроєкт, який має усунути цю несправедливість. Пропонуємо прямо передбачити право на компенсацію за пошкоджене або знищене житло і тоді, коли подію класифіковано як «надзвичайну ситуацію воєнного характеру».Але компенсація – це вже робота з наслідками. Потрібно нарешті розібратися з причинами.Вважаю, що Верховна Рада має розглянути питання створення Тимчасової слідчої комісії, яка контролюватиме розслідування таких випадків, проаналізує дотримання вимог безпеки та дії посадових осіб. Якщо будуть встановлені порушення – мають бути визначені конкретні винні та забезпечена невідворотність покарання.Більше того, якщо слідство доведе, що трагедія стала наслідком конкретних незаконних дій або злочинної недбалості, винні мають не лише понести кримінальну відповідальність. Має бути передбачена можливість звернення стягнення на їхнє майно у встановленому законом порядку для відшкодування завданих збитків. При цьому люди не повинні роками чекати, поки з конкретного винуватця щось буде стягнуто. Якщо держава допустила ситуацію, внаслідок якої громадяни втратили житло та майно, саме держава має гарантувати їм своєчасну компенсацію, а вже потім стягувати відповідні кошти з винних осіб у передбаченому законом порядку.І є ще один аспект, про який не можна забувати, – шкода довкіллю. Вибухи боєприпасів і масштабні пожежі – це продукти горіння та небезпечні речовини, які можуть потрапляти у повітря, ґрунти та воду. Тому поряд із розслідуванням причин таких подій має проводитися оцінка завданої довкіллю шкоди, а у випадку встановлення винних – питання її відшкодування також не повинно залишатися поза увагою.Безпека громадян завжди повинна бути на першому місці. Якщо трагедія сталася, людям потрібно терміново відшкодувати завдані збитки. Але держава зі свого боку повинна провести розслідування, встановити всіх винних та забезпечити їхню персональну відповідальність, а не просто призначити винуватців, оцінити та усунути екологічні наслідки і, найголовніше, ухвалити рішення, які унеможливлять повторення таких трагедій.