Щодо можливого призначення Сергія Корецького Прем'єр-міністром. Його досвід як ефективного керівника великої компанії є беззаперечним. Водночас управління державою, яка вже понад чотири роки живе в умовах повномасштабної війни, – це зовсім інший рівень відповідальності та викликів.Для мене ключове питання полягає не лише в управлінських навичках, а й у тому, якими принципами керуватиметься майбутній глава Уряду під час ухвалення найскладніших рішень. Чи вдасться знайти баланс між ринковою ефективністю та соціальною відповідальністю держави?Наведу один приклад. Під час дії мораторію на підвищення тарифів підприємства теплокомуненерго продовжували забезпечувати людей теплом і гарячою водою за фіксованими цінами, водночас накопичуючи значні борги. З точки зору бізнесу вимагати ринкових розрахунків – логічно. Але завдання держави – враховувати надзвичайні обставини війни та не допустити, щоб фінансовий тягар зрештою ліг на плечі громадян і громад.Саме тому ринкові механізми мають поєднуватися з відповідальною соціальною політикою. Якщо держава ухвалює складні й непопулярні рішення, зокрема щодо перегляду тарифів, вона зобов'язана забезпечити ефективну систему соціального захисту та адресної підтримки для тих, хто не має можливості оплачувати повну вартість послуг.Сьогодні Україні потрібен Прем'єр-міністр, який здатний бачити за економічними показниками людей, їхні потреби та виклики, а також ефективно взаємодіяти з Верховною Радою для реалізації необхідних реформ.Очікую на програму дій майбутнього Уряду та відповіді на принципові питання.