Сьогодні відійшла у вічність сестра моєї мами, хрещена мати моєї доньки — Лідія Федорівна Богданець. Їй було лише 66 років…Світла, добра, життєрадісна, сильна духом людина. Вона любила життя, людей і свою рідну Україну.Війна та хвороба змусили її покинути рідну землю й шукати прихистку в Ірландії. Три роки ірландські лікарі самовіддано боролися за її життя. Вона була в чудових умовах, але серце її рвалося додому… в Україну.Проклята війна роз’єднує сім’ї. Близькі люди навіть не можуть попрощатися з улюбленою людиною і провести її в останню путь. Таких прикладів тисячі...Низький уклін нашим ірландським друзям за доброту, підтримку та щире співчуття.Вони простягнули руку допомоги не лише Лідії, а й багатьом українцям, які змушені були тікати від жахіть війни.Господи, прийми і упокій душу новопреставленої Лідії в оселях праведних.Прости їй вільні та невільні гріхи.Сьогодні особливий день — день пам’яті ікони Божої Матері “Державна” і поминальна субота.Нехай Матір Божа візьме її за руку, проведе крізь всі випробування та сподобить Царства Небесного.Нехай Господь дарує розраду її рідним і близьким.Допоможи нам, Боже…🙏