Політика Андрусіва

25 - 26 червня в Польщі відбудеться URC - щорічна конференція з відновлення України. І зараз ідеальний час, щоб досягнути конструктиву з поляками. На цьому фоні, на мою думку, Україна має вийти зараз ініціативою конструктивного меморандуму. Зміст приблизно накидав.“Виходячи із того, що ескалація та поглиблення конфлікту між Україною і Польщею - не відповідає їх національним інтересам, сторони домовились про наступне:Україна і Польща визнають, що спільним ворогом і загрозою майбутньому обох країн сьогодні є росія. Докладання зусиль для перемоги над спільним ворогом є важливим завданням для обох сторін. Україна і Польща визнають, що відбудова України після війни може стати великим проектом, вигідним для обох сторін. Проведення взаємних заходів на залучення міжнародної допомоги та участь польського бізнесу у відбудові України - відповідає інтересам обох сторін і потребує взаємного поглиблення. Україна і Польща визнають, що трагічні сторінки спільної історії мають різне трактування, що може ображати почуття кожної зі сторін. Сторони домовляються на час бойових дій в Україні не піднімати і не обговорювати чутливі питання національної пам'яті обох країн.Після завершення бойових дій, сторони беруть на себе зобов'язання розпочати чесний і справедливий діалог, заснований на об'єктивних фактах щодо спірних трактувань історичного минулого. Результатом цього діалогу має бути спільна політика історичної пам'яті, яка буде впроваджена в обох країнах.”Я думаю - це гарний пас всім вийти із дуже невигідної ситуації. В будь-якому випадку, якщо поляки відмовляться йти на конструктив - то які до нас питання. Після підписання такого меморандуму або навіть для підписання такого меморандуму - Президент Зеленський може їхати до Польщі.

Реформа службиЯ не коментуватиму реформу від Міноборони тому, що ще раніше написав, що в цьому питанні є тільки погані і ще гірші рішення. Але дещо в мене таки викликає здивування і не розуміння. Останні років 7 слово реформи в Україні дорівнює роздати гроші. Те що питання служби в ЗСУ прирівнюють до грошового забезпечення і викликає в мене здивування. Ось у мене в контракті написано до завершення військового стану. І таких багато. Бо ми були добровольцями. Це було про ідею. Для нас служба стала тягарем, але не тому, що мало грошей. А тому що це вже 5 рік. Для таких військових найбільша проблема - це неможливість бачити свою сім'ю. У багатьох її вже і немає. Але бачити своїх дітей, бути з ними - це найдорожче. Немає таких коштів, які можуть це замінити. Ті, хто всі ці роки на передовій просто потребують відновлення. Психологічного оздоровлення, яке в першу чергу може надати сім'я. Не бачити як виросли твої діти за 4 роки, не може бути компенсоване грошима. Далі, за останні роки в ЗСУ абсолютно знецінений факт добровольця. Той факт, що ти з ідейних мотивів захищаєш країну, нічим не вирізняє тебе від бусифікованого наркомана чи алкаша. Ви всі одиниці бойового чисельного складу. І в цьому є відчуття приниження та зневаги.Тому, на мою думку, в "реформі" треба глибше розуміти коріння проблем. Якщо б я пропонував зміни, то я б грошове забезпечення більше зосередив на залученні іноземців, тоді як для тих, хто служить з 2022 року я б зосередив саме на відпустці і відновленні. Якщо б 2 дні на передовій давали б тобі плюс 1 день відпустки, то це мотивувало б більше чим плюс 100-200 тисяч гривень. Бо не все в житті вимірюється грошима. Ще одне важливе - це мотивування добровольства. Добровольці мають мати визнання, відрізнятись. Не грошовим. А статусом. В ЗСУ мають цінити тих, хто прийшов добровільно. І в суспільстві теж. Закріплення цього статусу, інше ставлення, створення додаткових переваг у виборі місця служби, навчання, розвитку - можливо знову стимулює прихід нових добровольців. На завершення дам коментар свого друга, офіцера, який постійно в зоні бойових дій: "за ці роки я майже не бачив свою сім'ю, і вона в мене розвалилась. Жінка знайшла собі нового заброньованого чоловіка, а діти бачили мене максимум раз- два на рік. Тепер мені пропонують збільшити грошове. А по факту, вони просто збільшують мої аліменти, покращують життя моєї колишньої і її нового чоловіка, а діти як не бачили мене так і не бачать."

MAGA стають на бік України?Ультраправа американська активістка Лора Лумер раптово усвідомила, що сама стала жертвою російської пропаганди.До слова, Лумер має значний вплив в орбіті MAGA, особливо серед так званих «нових правих». Протягом останніх років вона послідовно виступала з крайніх антиукраїнських позицій.Почитайте її пряму мову:«Багато з нас щойно стали надмірно співчутливими до Росії. Але тепер, коли я бачу, як росіяни кажуть такі речі, як "ми маємо денацифікувати Україну" і "ми маємо продовжувати нашу жорстоку війну з Україною", прикидаючись якоюсь православною християнською країною, але при цьому вони вбивають сотні тисяч молодих християн в Україні, а потім підтримують справжніх неонацистів у США. Я думаю: "Вау, ми повелися на російську пропаганду", і я повелася на російську пропаганду.Я так довго була такою антиукраїнською, і я повторювала ці тези, думаючи, що кажу правильну річ, не усвідомлюючи, як мене емоційно маніпулювали пропагандою в інтернеті» Складно судити про щирість такого розвороту. Тут можливі два варіанти: або консервативне крило починає прозрівати [у що віриться складно] або ж проросійський наратив поступово вичерпує себе, особливо на тлі послаблення позицій Росії та її непоступливісті в мирних ініціативах Трампа.Також подібна еволюція поглядів на Україну може стати ще однією точкою розколу всередині консервативного руху. Війна між Ізраїлем та Іраном показала, що MAGA далеко не однорідні у баченні того, що з нею робити. Не виключено, що схожі суперечки з часом почнуть точитися і навколо війни в Україні.Ми в свою чергу можемо дати розвиток цьому тренду посилюючи наступні наративи:🔴Російські спікери говорить більше про територіальну експансію, а не консерватизм;🔴Частина російських ультраправих симпатизує до антисемітських та неонацистських рухів на Заході;🔴Росія дедалі більше стає частиною геополітичного проєкту Китаю, поглиблюючи свою залежність від Пекіна;🔴Можна запросити Лумер в Україну, яка вже відправляла своїх людей на безпекову конференцію в Одесі.У будь-якому разі тенденція цікава. Росія починає втомлювати навіть найбільш ідеологізованих [попаяних] представників консервативного руху. Якби я був конспірологом, то сказав би, що Лумер почала прогрівати аудиторію до масштабної кампанії Трампа з примушення Росії до миру, особливо на тлі потоку обнадійливих заяв із саміту G7.Але ми ж із вами не конспірологи, чи не так?🇺🇸 Гамбіт Трампа

Угода з ІраномЩо ж виглядає так, ніби США та Іран дійсно погодили якусь угоду. Зараз в пресі з'являється багато текстів, але я їм не довіряю. Більше того, я переконаний, що фінальний текст ще не затверджений, і поки не з'явиться підписаний документ - все буде ще переглядатись і коригуватись. Я не вважаю, що має місце угода. Скоріше пауза. Обом сторонам необхідно видихнути. США та Заходу у зв'язку з закінченням стратегічних запасів, яких ще максимум на кілька тижнів в окремих країнах. Ірану у зв'язку з тим, що блокада загрожувала знищити видобуток, через заповнення сховищ. Тому, фактично, сторони домовились головним чином про паузу на 60 днів. В принципових питаннях як ядерна програма - нічого не зрозуміло.Але навіть ця пауза дуже крихка. Справа в тому, що головний винуватець цієї історії Нетаньяху залишився за рамками. А він не той політик, якого можна виключити із рівняння. Навіть проміжна угода дуже б'є по ньому всередині Ізраїлю, а війна давно для нього інструмент продовження своєї влади. Я б навіть сказав, що Нетаньяху є більшою проблемою Трампа зараз, чим Іран. І поки кроків із вирішення цієї проблеми з боку американського президента - я не побачив.Підсумую, угода з Іраном буде зазнавати змін, і ще буде багато спроб її зірвати. Але пауза на 60 днів виглядає цілком реальною.

Зейхан про Іран“Блокада - це те, що треба зробити, якщо хочеш посадити КВІР за стіл, бо саме КВІР контролює експорт нафти. Це їхнє джерело доходу. І поки блокаду не ввели, ніщо в іранській війні КВІР анітрохи не турбувало, бо з їхнього погляду Трамп і Нетаньягу прибрали всіх їхніх внутрішньополітичних конкурентів. З їхнього погляду, усе це було чистим виграшем, а тепер, коли вже три місяці діє перемир'я, вони навіть відновили зв'язки з Китаєм залізницею і дронів у них тепер більше, ніж на початку війни. Тож із військового й політичного погляду вони у захваті від того, як усе пішло. А ось з економічного погляду вони починають нервувати, бо це, ймовірно, 80% їхнього доходу. Логіка блокади така: якщо іранці не можуть експортувати нафту, усі їхні сховища заповняться, тиск піде назад по трубах до самих родовищ, і їх змусять зупинити видобуток. І тоді в них нема доходу ні зараз, ні в майбутньому. КВІР дає цьому раду так - вони це передбачили, це один зі сценаріїв, що вони прораховували десятиліттями: вони женуть свої НПЗ на максимумі, а паливо, яке самі не використовують, експортують, переважно в Пакистан і Ірак. І вони знизили тиск у трубопровідній системі й у свердловинах, щоб видобувати лише необхідний мінімум для підтримання свердловин у робочому стані без шкоди для пласта. Тож ми у своєрідних перегонах: скільки ще може працювати така стратегія проти того, скільки ще адміністрація Трампа терпітиме блокаду й усе, що з неї випливає. І доброї відповіді в нас нема, бо Іран - не з тих країн, що звітують про добові дані перед ОЕСР. Ми просто не знаємо. Якби вони видобували на повну, вони б уперлися в стелю в межах двох тижнів після початку блокади. Ми вже далеко за цією точкою. Тож доброї відповіді я вам дати не можу, але, наскільки я розумію, те, що адміністрація робить цим конкретним прийомом, - єдиний шлях уперед, якщо ви намагаєтеся примусити КВІР до змін. На цей момент це не дало успіху. Це не означає, що не дасть, але те, що минуло вже пара з гаком місяців, трохи мене насторожує: можливо, не спрацює.”

Дуже крута доповідь Зейхана. Багато цитат, деякі буду кидати тут."Росія — інша справа. Росія відчуває, що якщо вона не зможе знову розширитися до чогось близького до старих радянських кордонів, вона загине, бо її демографічна ситуація настільки погана, що вона не зможе захищати ці кордони. І вони, ймовірно, мають рацію. З погляду стратегії та демографії ця війна має чималий сенс.Але на початку цієї війни в них було 20 000 танків — причому росіяни рахують танки інакше, ніж ми, включаючи БТРи та самохідну артилерію, але 20 000 — це багато. Тепер у них залишилося лише 7 500. Тобто вони спалили значно більше половини всього запасу і при цьому не змогли навіть завоювати Україну.Я поки не готовий це стверджувати, але вже важко уявити, що вони захоплять не просто Україну, а й Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву, Білорусь, Молдову, Польщу, Румунію, Грузію, Азербайджан, Вірменію, Казахстан і Узбекистан.Я близький до того, щоб сказати, що вони більше на це не здатні, а отже, вони витратили все, що мали, на велику війну. І це лише означає їхній швидший колапс. А це означає, що раптом у гру вступає ядерне питання."

Польська істерія і стратегічна цінаЯ вже писав неодноразово, що поляків вважати друзями ми не можемо. Звісно, говорити за всіх немає змісту, в Польщі дійсно є дуже тверезі розумні поляки, які щиро підтримують нас і точно знають, що основною проблемою є росіяни. Але політична істерія навколо рішення Зеленського присвоїти звання героїв УПА доводить, що такі поляки є в меншості. Більше того, після приєднання до цієї істерики Туска сподівання на здорових польських політиків в мене особисто зникли. Відверто вся ця історія висмоктана з пальця. ОУН УПА офіційно визнані законодавством України з 2015 року. Більше того в законі "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність" сказано, що публічне заперечення цього факту є приниженням гідності нашого народу і визнається протиправним. Все це поляки чудово знають, і абсолютно не псіхували з цього приводу. І тут ми в рамках свого законодавства просто присвоїли назву підрозділу, і раптом це просто їх розірвало. Памятник Бандери у Львові не заважав їм жити, а назва підрозділу ССО - кінець світу.Ресентимент, істерія з волинської різні, ненависть і шовінізм остаточно перемагають в Польщі. Багато в чому вони вже мені нагадують росіян напередодні вторгнення, де пропаганда "Великої Вітчизняної" та ненависті до нас поглинали суспільство, як німців в тридцяті. У цього завжди є ціна і поляки будуть її платити.Зараз у Польщі є важливий стратегічний шанс стати нашим союзником, вкластись в нашу перемогу, і сформувати з нами потужний альянс. В майбутньому, де ЄС посиплеться під тиском правих, цей альянс міг би змінити роль Польщі і нас на континенті. Натомість поляки обирають шовіністичний екстаз, замість впливового майбутнього. Відбудова, безпека і аграрка - це козирні карти майбутнього, якими буде володіти Україна після завершення війни. Але поляки вирішили цим знехтувати.Ціна для них приходить навіть швидше. Шовінізм і публічна зневага змушують українців залишати Польщу і переїжджати до інших країн. На їх місце вже завозять колумбійців і філіпінців. Цікаво, як таке польським расистам? Ми в складній ситуації. І нічого не змінилось з 22го року. Ми воюємо з лютим ворогом, а наші сусіди штрикають нам ножами в спину, своїми дрібними історичними образами. Ми вистоїмо. Але хто був нам другом і братом, а хто підлотою ми не забудемо.Тримаймося. До завершення збору залишилось 10 тисяч. Прошу підтримати.

Іранська карта і кінець війниІранська війна Трампа була аномалією у всіх відношеннях, але ця аномалія поламала більшість прогнозів на цей рік, і мій в тому числі. Насправді, до цього суїцидального рішення Трампа все йшло досить чітко до завершення війни. Масштабний дефіцит бюджету, вторинні санкції на російську нафту, відмова Індії від закупок - все це було катастрофічною картиною для російських еліт. New York Times опублікував колонку Зигаря, що в кремлі в лютому почали серйозно готуватись до зупинки по лінії фронту. І тут Іран.Насправді, іранська війна принципово нічого не змінила для путінської економіки. Вона дала додаткові надходження для тимчасового латання дир, і зупинила політ у прірву. Але якщо б справи стали набагато краще, то хіба б путін клянчив гроші в своїх олігархів? Латання дир не дає потрібний ресурс для нарощування військових дій. Тому зараз путін уважно слідкує за завершенням Іранської війни.Саме від завершення цієї війни залежить його логіка дій. Якщо Іран йде на угоду, яка фактично є капітуляцією, і дозволяє США вийти переможцями - то для путіна це сигнал завершувати війну, чим скоріше. Якщо війна завершиться поразкою для США, то це сигнал для путіна продовжувати воювати. Справа в тому, що така поразка США з великою ймовірністю стане мотивом для Китаю напасти на Тайвань в 2027 році. Тому путін і російські еліти будуть вважати, що ослаблені США не зможуть підтримувати Україну в 2027 і ми впадемо. За цих умов, вони будуть робити все, щоб продовжити воювати. Але останній сценарії має ряд проблем для росіян. По-перше, у війні на виснаження вони теж добряче виснажили свою економіку і суспільство. З цих причин, путін не може вдатись до загальної мобілізації, оскільки ресурсу на нову гігантську армію в нього вже фізично немає. По-друге, роль США в підтримці України зараз є переоціненою. Фактично, всі наші питання закриває Європа, яка дає нам ресурс на виживання, і купляє озброєння. Ми залежні від ряду критичних озброєнь як PAC 3. Але мідл і діпстрайки ми вже робимо самі. Зрештою, перелом на фронті стався завдяки вже нашим технологіям і зусиллям. Тому очікувати - це стратегічно вигідна позиція для росіян, але виглядає так, що це може для них закінчитись колапсом.На мою думку, як тільки закінчиться війна в Ірані, від 3-5 місяців буде заморожуватись наша війна. Щоб там собі не думав і не хотів путін - він перебуває в складній ситуації, єдине правильне рішення в якій - це йти на заморозку. Будь-які кроки на ескалацію дають мало шансів йому на успіх, але різко збільшують шанси на економічний і політичний крах. Прості цифри: за квітень було біля 5000 штурмів росіян, і вони захопили 140 кв. км. За травень 7000 штурмів і захопили 14 кв. км. За цих умов, путін спробує грати в лякалки. Погрожувати ядеркою і бомбити Київ. Тільки з останнім теж є проблема - бити ракетами дуже дорого, а коли твої ресурси тануть на очах, варто думати куди їх витрачати в першу чергу.То ж поки всі слідкуємо за Іраном, і продовжуємо триматись.Дякую всім за підтримку збору.

🚨💛💙 ПІСЛЯ СЬОГОДНІШНЬОЇ АТАКИ — ТЕРМІНОВО ПОТРІБНІ ВОЛОНТЕРИ! 💛💙🚨Друзі, ситуація залишається дуже складною…Внаслідок сьогоднішньої атаки у районі Виноградар пошкоджено 8 житлових будинків, вибито багато вікон. Люди потребують нашої допомоги просто зараз 😔Нам терміново потрібна велика кількість волонтерів — багато рук, щоб якнайшвидше допомогти мешканцям повернутися до нормального життя 🙏🏠 Будемо зашивати вибиті вікна ОСБ та допомагати людям захистити свої оселі.📅 Дата: 02.06.2026 🕚 Час збору: з 11:00 і протягом усього дня 📍 Адреса: м. Київ, вул. Світлицького, 35 📍 Район: Виноградар🔨 Роботи: • зашивання вікон ОСБ • допомога мешканцям з ліквідацією наслідків атаки🔧 Інструмент: буде 🍲 Харчування: буде👷‍♂️ Координатор: @LemaninetsVasyl💬 Хто бажає долучитися — поставте «+» у чаті.🙏 Друзі, хто може — дуже просимо долучитись!Кожна пара рук зараз критично важлива 💛💙Чим більше нас буде — тим швидше допоможемо людям повернутися до безпечних домівок 🙏Написання текстів🚨💛💙 AFTER TODAY'S ATTACK — VOLUNTEERS URGENTLY NEEDED! 💛💙🚨Friends, the situation remains very serious...As a result of today's attack in the Vynohradar district, 8 residential buildings have been damaged, and many windows have been shattered. People need our help right now 😔We urgently need a large number of volunteers — many helping hands to assist affected residents as quickly as possible 🙏🏠 We will be boarding up damaged windows with OSB to help people protect their homes and return to safer living conditions.📅 Date: June 2, 2026 🕚 Time: From 11:00 AM and throughout the day 📍 Address: 35 Svitlytskoho Street, Kyiv 📍 District: Vynohradar🔨 Tasks: • boarding up broken windows with OSB • helping residents deal with the consequences of the attack🔧 Tools: will be provided 🍲 Food: will be provided👷‍♂️ Coordinator: @LemaninetsVasyl💬 If you would like to join, please put a “+” in the chat.🙏 If you can help, please join us!Every helping hand matters right now 💛💙The more volunteers we have, the faster we can help people recover and feel safe again 🙏

“Поруч з ветераном. Поруч одна з одною”Відбудова України - це не лише про міста, будинки й нові стіни, це насамперед про відновлення людського ресурсу, загоєння душевних ран та повернення довіри.Цими днями, в межах святкування 4-х річчя ГО «Добробат» відбулася знакова подія - презентація жіночої спільноти “Поруч”. Це спільнота для тих, хто тримає невидимий фронт українських родин - дружин та партнерок військових та ветеранів. Проведене командою дослідження “Пліч о пліч” виявило гостру правду - сьогодні багато дружин живуть у режимі постійної опори для інших, відкладаючи себе на потім, вони стають психологами, медсестрами, юристками, кризовими менеджерками для своїх родин і часто залишаються сам на сам зі своїм виснаженням.Ми хочемо це змінити.Саме тому команда «Поруч» створила універсальну програму підтримки для жінок - “БЗВП для дружини”, щоб допомогти повернути жінці право на власне життя, ресурс і себе. Баланс - турбота про фізичний та емоційний стан Зв’язок - коло жінок, які розуміють одна одну без зайвих пояснень. Відновлення - навчання, навігація у кризових станах та нові опори Підтримка - практична допомога у щоденних викликахЗапрошуємо дружин та партнерок! Ви не самі. Ми будуємо простір, де можна бути собою, отримати підтримку та відновити сили у колі тих, хто розуміє все без слів.Доєднуйтеся до нас! Заповнюйте анкету за посиланням: 🔗https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe869xghEGgUxtW0ES6A3O27DOKqHORBXAQtMmNxAApCNwxww/viewformПоруч з ветераном. Поруч одна з одною.