Як відомо, межа між утопією й антиутопією тонка й часто залежить бодай від того, як конкретний читач сприймає описані у творі реалії. Точно між трагедією та фарсом! А все-таки, чи знав Томас, той що Мор, як реальність познущається з його щиросердих спроб у соціальну інженерію. Хоча, заради справедливості, і самі шановні панове Олдос, Джордж та Рей, певно, не передбачали, що й над їхніми похмурими передбаченнями кольору хакі прийде час збиткуватися. Направду, якщо систему неможливо зламати зсередини, залишається тільки переграти, надурити ту, вирвати свій шматочок свободи утримавши за пазухою смачну дулю з маком для решти світу. З цієї причини вітайте вересневу програму «Постутопії» присвячену пародіям, переосмисленням та квазіантиутопіям на великому екрані, щонеділі в нашому улюбленому Артпросторі «Вежа».1. 06.09.26 о 17:00 – «Альфавіль» (1965) реж. Жан-Люк Годар 🕶📢2. 13.09.26 о 17:00 – «Лобстер» (2015) реж. Йоргос Лантімос 🦞3.  27.09.26 о 17:00 – «Бразилія» (1985) реж. Террі Ґілліам ⛓‍💥📚💣