Про Олександра Копиленка та його любов до птахів⬇️
"Щонеділі рано-вранці Олександр Іванович Копиленко йшов на пташиний базар. Були такі не знаю, як тепер, у Харкові на Благбазі під Благовіщенською церквою, а в Києві на Подолі в закутку Житнього ринку.
І достеменно не залишалося на базарі жодного птаха, котрого б не оглянув Олександр Іванович: обмацував пір'ячко, розтуляв дзьобик, зазирав під язичок. Усі дітваки й діди з пташиного базару — а на пта шиних базарах товчуться, як відомо, саме діди та діт ваки добре знали «товариша з письменників», чи «дядю Сашу», і ставилися до нього, як до визнаного й незаперечного авторитету. Його питали про корм та його норми, про те, коли та чим краще годувати таку чи сяку пташинку або як позбутися пиптика на пташиному язичку. Олександр Іванович охоче давав пора-ди з ветеринарії та зоології, визначав корм і режим для тієї чи іншої породи птиці, прикидав, кому з пта хів коли належиться заспівати. За освітою Копиленко був, як відомо, біолог.
Коли Купував птахів Олександр Іванович рідко вже аж надто вмовляв продавець, бідкаючись про нестачу й нагальну потребу в грошах. Придбану пташку Олександр Іванович здебільшого випускав на волю тут же, на базарі, або на дорозі додому..."

--Юрій Смолич "Розповіді про неспокій немає кінця" (1972 р.)