о. Сергій Баршай з УПЦ про піменгейт:

«Складно визначити, який вчинок рівненських паломників був дурнішим: звершення 14 вересня Літургії в Горненському м-рі (який входить до складу РПЦ) чи роз’яснення пресслужби Рівненської єпархії УПЦ з цього приводу, яке було опубліковане на єпархіальному сайті наступного дня. Вірні УПЦ на Рівненщині як ніхто в Україні добре знають, що таке міжконфесійні конфлікти і як то воно жити постійно з тавром «московської церкви», тому саме від них найменше можна було б очікувати такого конфузу. Та ще й на Святій Землі – території саме Єрусалимської церкви (а не на якихось «нейтральних землях»). Що рівенці на чолі зі своїм митрополитом помолилися за Літургією в храмі Воскресіння Христового – це дуже добре. Якби митрополит Пимен звершив Літургію ще в якихось храмах Єрусалимської церкви – було б, мабуть, ще краще. Якби більше ніде не послужили – думаю, теж нічого б страшного не сталося. Але навіщо ж було служити в Єрусалимі в монастирі РПЦ?! Невже важко було передбачити, якою буде реакція на це в Україні?

Уже ж є сумні прецеденти з боку ієрархів УПЦ: колишніх Роменського митрополита Іосифа Маслєннікова та намісника Десятинного м-ря архієпископа Гедеона Харона, які умудрилися вже після лютого 2022 р. засвітитися на службах у Росії (Іосиф у м. Верхотур'є Свердловської обл., а Гедеон у м. Казань). Звичайно ж, назад, в Україну, вони вже не повернулися. Так, Єрусалим це не Росія, але ж Горненський монастир – це не Єрусалимська церква, а, скажімо, шматочок РПЦ в Ізраїлі.

Голова паломницької групи Рівненський митрополит Пимен нібито принципово відрізняється від двох попередніх згаданих владик. Виходець із Рівненщини, молодий, випускник а пізніше і викладач Київської духовної академії. Наче ж не мав би встигнути десь отруїтися «русским миром». То навіщо ж робити такий самовбивчий і для єпархії, і для всієї УПЦ вчинок?

Роз’яснення ж, опубліковане на сайті Рівненської єпархії – просто за межами здорового глузду. Виявляється, що «Божественну літургію в Горненському жіночому монастирі митрополит Пимен звершив на запрошення сестер-українок, які понад двадцять років несуть у цій обителі чернече служіння». Далі – більше. «З відповідним проханням до владики звернулися також матері загиблих українських воїнів, які перебували у складі паломницької групи. Для них ця молитва стала важливою частиною паломництва та вшанування пам’яті полеглих синів».

Звичайно, що після такого потужного колективного звернення владика, мабуть, ніяк не міг не послужити в РПЦшному монастирі за українських воїнів. Не секрет, що і в самій Росії є немало черниць – вихідців з України, зокрема з Рівненщини. То, може, варто митрополиту і туди зазирнути та послужити? Причина ж поважна! А потім написати роз’яснення – і все буде добре.

Але, якщо в структурі РПЦ (хай і на Святій Землі) сьогодні несуть послух українки, може краще владика нагадав би їм про те, в які часи ми живемо і чим є РПЦ з т.з. християнської логіки? Може, краще було би запросити в якийсь із монастирів своєї єпархії, а не йти в них на повідку, підставляючи всю рідну Церкву?

А про «матерів загиблих українських воїнів, які перебували у складі паломницької групи» – це вже вийшло аж надміру цинічно. Матері воїнів попросили свого архієрея помолитися за Літургією, де поминається патріарх Гундяєв, який особисто благословив убити їхніх синів. Віримо?

Та припустімо, що це було так. Але ж навіщо тоді такий архієрей, який не може пояснити своїй пастві, що подібне прохання – це безумство. Безумство під час російсько-української війни, будучи в Єрусалимі, українцям служити Літургію в храмі РПЦ. Тим більш це є безумством, адже цього точно ніхто не зрозуміє вдома, на Батьківщині – ні всередині УПЦ, ні тим більш ззовні. Керманичі УПЦ дуже полюбляють лицемірно називати Церкву «багатостраждальною» та іншими подібними епітетами. Тоді навіщо свідомо створювати приводи для ще більших страждань своїй Церкві?