Брати Павло та Євген Тичини й український визвольний рух1900 року 9-річний Павло став співаком архиєрейського хору при Єлецькому монастирі в Чернігові, одночасно навчаючись у Чернігівському духовному училищі. Регент хору з часом доручав Павлові навчати нотної грамоти новачків, серед яких був його молодший брат Євген, а також майбутній хоровий диригент Григорій Верьовка. Брати Тичини ще до розпаду Російської імперії входили до Чернігівського самостійницького братства, яке боролось за незалежність України, причому Євген був активнішим членом церковно-визвольних рухів, аніж його брат. Хоча й Павло писав вірші на духовну тему і був прихильником автокефалії Української Православної Церкви. В добу УНР Євгена обрали головноуповноваженим Всеукраїнської Православної Церковної Ради, він був у складі чернігівської делегації на Першому Всеукраїнському Православному Церковному Соборі.1923 року більшовики заарештували Євгена Тичину, Павло обійшов багатьох компартійних чиновників і все-таки витяг брата з катівні НКВС, може тому й був змушений писати більшовицькі вірші. У 1930-х роках Євген Тичина викладав українську мову та літературу в одній із середніх шкіл Харкова, а під час Другої світової війни був регентом в одній із церков Полтави.Натхнення Пафнутія