ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦 | Провела зустріч із представниками бізнесу, профільних асоціацій та гро...

Провела зустріч із представниками бізнесу, профільних асоціацій та громадянського суспільства перед ухваленням в першому читанні законопроєкту №13233. Були присутні Європейська бізнес-асоціація, ЦЕДЕМ, Центр економічної стратегії, Монобанк, Райффайзенбанк та інші. Всі присутні погодились про підтримку законопроєкту, адже він — ключ до приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) – системи, якою вже користуються 500+ мільйонів людей та бізнес у 37 європейських країнах.✅ Що це означає для України?🔹 Миттєві перекази – гроші доходять за 10 секунд, а не за 1–7 днів.🔹 Суттєве зниження комісій – замість 1%+ та €15–25 фіксованої комісії, у SEPA платіж онлайн коштує від 0 до 1 євро.🔹 Менше бюрократії – не треба SWIFT-форм чи BIC-кодів, лише IBAN.🔹 Відкриття ринку ЄС для нашого фінтеху – стартапи зможуть напряму інтегруватися з європейськими API.🔹 Підтримка громадян та бізнесу – дешевші перекази з ЄС в Україну і швидкі гуманітарні виплати.💡 Для українського бізнесу це до 100 млн євро щорічної економії, а для малого та середнього бізнесу – близько €4 000 на рік для кожної компанії, що експортує в ЄС.❗️ Чому важливо ухвалити законопроєкт?Закон гармонізує українське законодавство з нормами ЄС, захищає банківську таємницю і робить нас частиною європейського фінансового простору. Водночас він спрощує роботу юристам і бізнесу, щоб не доводилось робити зайві кроки – все працюватиме швидше і безпечніше.Разом з тим, бізнес та громадськість акцентують на ряді моментів, які потрібно буде виправити між першим та другим читанням. Перш, за все, мова йде про підвищення допорогових операцій. А також: ✅ 1. Спрощення процедур і відмова від зайвої бюрократії • Бізнес просить уникнути паперової тяганини: наразі для підтвердження структури власності доводиться отримувати витяги з реєстрів, легалізовувати та апостилювати їх, хоча значну частину інформації можна перевіряти онлайн. • Пропозиція: дозволити використовувати електронні витяги та онлайн-доступ до даних з офіційних реєстрів без вимоги легалізації документів, де це можливо. • Це позбавить бізнес і клієнтів необхідності витрачати час та кошти на отримання легалізованих довідок.✅ 2. Цифровізація процесів • Запровадження електронної подачі повідомлень про невідповідності через веб-інтерфейси. Це спростить роботу суб’єктів первинного фінмоніторингу (СПФМ), зокрема банків. • Бізнес позитивно сприймає плани реалізації подання інформації про КБВ (кінцевих бенефіціарів) через портал “Дія”, але наголошує на важливості пришвидшення цих змін.✅ 3. Підхід до перевірки нерезидентів • Пропозиція від бізнесу (зокрема, від Європейської Бізнес Асоціації) — надати можливість СПФМ здійснювати верифікацію юридичних осіб-нерезидентів на підставі самостійного аналізу даних з офіційних реєстрів. • Якщо реєстри відкриті та доступні онлайн, тоді компанії можуть перевіряти інформацію напряму без залучення клієнта.✅ 4. Уніфікація вимог для СПФМ • Бізнес підтримує єдині вимоги для всіх СПФМ, але наголошує, що вони мають бути реалістичними та технічно здійсненними, щоб уникнути ситуацій, коли одні суб’єкти повинні проходити складні бюрократичні процедури, а інші — спрощені.✅ 5. Гнучкий підхід “або-або” • У тих випадках, коли доступ до реєстрів неможливий або обмежений, бізнес погоджується на легалізовані витяги. Але якщо інформація доступна онлайн, логічно надати можливість обирати спосіб підтвердження: або легалізований витяг, або електронна перевірка напряму.⏳ Далі слово за Верховною Радою.