Здавалося, щоразу, коли ми опинялися на цій арені, ставалося щось драматичне. Як минулого разу, коли ми з Маєю прийшли подивитися гру «Ведмедів». Звісно, це було ще до того, як Мая дізналася, що Джордан — власник хокейної команди, коли він разом із Гевіном, батьком Бена, вийшов на лід, щоб вручити чек на півтора мільйона доларів некомерційній організації. Моя найкраща подруга й не здогадувалася, що Джордан, хлопець, із яким вона щоранку бігала — і з яким навіть перепихнулася під мостом, — зовсім не пересічний клерк із графіком з дев’ятої до п’ятої. Він був власником місць, на яких ми сиділи, та ще й половини Бостона на додачу, а його статки перевищували мільярд. Мая, яка ніколи не була фанаткою багатіїв, тоді просто очманіла від такої новини.Я теж, але з зовсім іншої причини.Дивлячись крізь скло, що огороджувало лід, я відчула, як у мене просто не було слів, (що зі мною трапляється вкрай рідко), очі полізли на лоба, а руки почали мимоволі розтирати стегна, щоб позбутися лоскоту в тілі.І все через те, що я не могла відірвати погляду від чоловіка, який стояв поруч із Джорданом.Гевін Вортінгтон.У всьому світі не знайдеться нікого привабливішого за нього.Ні, ніколи не зупиняйся - Марні Манн 🏈перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨