🚶 Які нехірургічні методи справді допомагають при поперековому стенозі з нейрогенною кульгавістю?

У журналі "IMR" опубліковано систематичний огляд і мережевий метааналіз, у якому порівняли нехірургічні методи лікування поперекового спінального стенозу з нейрогенною кульгавістю, 35 рандомізованих контрольованих досліджень за участю 3147 пацієнтів.
Оцінювали зменшення болю, покращення функціонування та дистанції ходьби одразу після завершення лікування і у віддалені строки, щонайменше через 6 місяців. Порівнювали фізичну терапію з вправами, домашні вправи, мультимодальні програми, мануальну терапію, епідуральні ін’єкції, лікарські засоби, акупунктуру та інші підходи.
Найпомітніший результат отримано для акупунктури, яка асоціювалася з короткостроковим зменшенням болю в середньому на 10,0 бала за 100-бальною шкалою та покращенням функціонування на 14,4 бала при мінімально клінічно важливій різниці 10–14 б. для болю та 13,8 для функціонування, тому середні ефекти досягали цього порога, але межі невизначеності були широкими: для болю від −18,5 до −0,2 бала, для функціонування від −25,3 до −3,7. Тобто середній результат виглядає клінічно значущим, але справжній ефект може бути істотно меншим, достовірність доказів оцінено як низьку. Для віддаленого болю метааналіз показав −13,7 бала, покращення функціонування 7,5 бала, тобто було статистично значущим, але не досягало порога клінічно важливої зміни.
Для нехірургічних втручань переваги над плацебо щодо болю або функціонування не встановлено, але це не означає, що вправи, фізична терапія чи мультимодальна реабілітація доведено неефективні. Протоколи суттєво відрізнялися, багато порівнянь ґрунтувалися на невеликих вибірках і непрямих зіставленнях, а для фізичної терапії результат значною мірою залежав від змісту програми та дотримання пацієнтом рекомендацій. Особливо показовим є результат щодо ходьби, адже саме обмеження дистанції ходьби є одним із головних проявів нейрогенної кульгавості. Жоден із досліджених нехірургічних методів не продемонстрував чіткої переваги щодо дистанції ходьби ні в короткостроковій, ні у віддаленій перспективі. Це одна з головних слабких сторін усієї доказової бази. Для пацієнта може бути значно важливішим пройти 500 метрів замість 100, ніж отримати невелике зниження оцінки болю, але саме функціональну здатність до ходьби в клінічних дослідженнях вивчали недостатньо.
Загалом достовірність доказів для всіх результатів була низькою або дуже низькою. Мережа порівнянь була розрідженою, багато оцінок спиралися переважно на непрямі порівняння, втручання всередині одних категорій істотно відрізнялися, а якість життя через непослідовне повідомлення результатів узагалі не вдалося об’єднати. Лише 164 учасники отримували акупунктуру в трьох відповідних дослідженнях, причому два з них проведено в Китаї.
Практичний висновок полягає в тому, що сьогодні немає нехірургічного методу з високою достовірністю доказів переваги при поперековому стенозі з нейрогенною кульгавістю. Акупунктура демонструє перспективний сигнал щодо зменшення болю та покращення функціонування, але доказів поки недостатньо, щоб вважати її доведено найефективнішим методом. Для реабілітаційної практики це підтримує індивідуальний мультимодальний підхід і водночас підкреслює необхідність у майбутніх дослідженнях оцінювати не лише біль, а насамперед реальну здатність людини ходити та функціонувати.

📖 https://doi.org/10.1016/j.imr.2026.101321

@usprm_official

#УТФРМ #USPRM #RehabHubUA #RehabTeamUA #PRMinUkraine #EvidenceBasedRehab