🦿 Чи кращі протези з прямою кістковою фіксацією за протези з куксоприймальною гільзою після трансфеморальної ампутації?

У "Orthopaedic Surgery" опубліковано систематичний огляд і метааналіз, у якому порівняли клінічні та функціональні результати протезування з прямою кістковою фіксацією та традиційного протезування з куксоприймальною гільзою у людей після трансфеморальної ампутації.
Автори свідомо включали лише дослідження з двома незалежними групами, а не роботи, де тих самих пацієнтів порівнювали до і після переходу на кісткову фіксацію. Це важливо, оскільки до такого хірургічного втручання найчастіше переходять люди з вираженими проблемами користування куксоприймальною гільзою, тому покращення після операції може частково відображати дуже низький початковий рівень функціонування.
До огляду увійшли 12 поперечних досліджень: 200 користувачів протезів із прямою кістковою фіксацією та 244 користувачі протезів із куксоприймальною гільзою.
Метааналіз не виявив статистично значущих відмінностей між групами за тестом «Встань і йди» (TUG), впевненістю у рівновазі під час повсякденної активності, глобальною якістю життя за Q-TFA, мобільністю з протезом, кількістю проблем, тривалістю користування протезом або швидкістю ходьби.
Іншими словами, у людей, які вже добре функціонують із протезом на куксоприймальній гільзі, пряма кісткова фіксація не продемонструвала переконливої переваги щодо мобільності, швидкості ходьби чи загальної якості життя.
Водночас окремі результати були на користь кісткової фіксації. У двох дослідженнях спостерігали більший обсяг рухів у кульшовому суглобі, а у двох інших — кращу остеоперцепцію, тобто здатність сприймати механічні стимули через систему прямого кісткового кріплення. У частині досліджень також виявляли меншу ширину кроку, що потенційно може свідчити про кращу стабільність ходи, однак ці результати не були достатньо послідовними для остаточних висновків.
Економічні дані були дуже обмеженими. В одному дослідженні середні щорічні витрати на нові протези, обслуговування, ремонт та корекцію були на 14% нижчими при кістковій фіксації, але ця різниця не була статистично значущою. Водночас користувачі протезів із куксоприймальною гільзою значно частіше потребували візитів для обслуговування: у середньому 7,2 проти 3,1 на рік.
Особливо важливим є те, чого цей огляд не зміг оцінити. Автори не знайшли жодного порівняльного дослідження, яке безпосередньо зіставляло б частоту інфекцій між двома способами протезування. Тому один із ключових ризиків прямої кісткової фіксації фактично залишився поза порівняльним аналізом.
Достовірність доказів була низькою або дуже низькою. Усі включені дослідження були поперечними, вибірки — невеликими, існував ризик систематичної похибки та змішувальних чинників. Крім того, користувачі протезів із кістковою фіксацією проходять суворий відбір і тому не є повністю порівнюваними із загальною популяцією людей після ампутації.
Практичний висновок авторів полягає в тому, що пряма кісткова фіксація є перспективною альтернативою для людей, які мають суттєві проблеми з куксоприймальною гільзою, але наявні дані не підтверджують її загальної переваги для функціональних користувачів традиційних протезів. Рішення про таке втручання має ґрунтуватися не на очікуванні автоматично кращої ходи чи якості життя, а на індивідуальних проблемах із куксоприймальною гільзою, стані кісткової тканини, ризиках операції, можливостях реабілітації та довгострокових цілях людини.

📖 https://doi.org/10.1111/os.70369

@usprm_official

#УТФРМ #USPRM #RehabHubUA #RehabTeamUA #PRMinUkraine #EvidenceBasedRehab