Telegram statistics channel - @upc_orthodox

💠 Згідно з переказами, ікона ця була наприкінці XVI століття привезена із Трансільванії сербом, який оселився в Ольвіопольському повіті Херсонської губернії. Переходячи від батьків до дітей, 1809 року святий образ став власністю поміщиці Касперової, яка мешкала в Ольвіопольському повіті, в маєтку Ново-Іванівці. Ікона була стара, і живопис до того потемнів, що важко було розібрати риси Божої Матері та Спасителя.💠 У лютому 1840 року, переживаючи великі прикрощі, Касперова якось вночі довго молилася перед іконою. Під час молитви вона помітила, що лики Богоматері та Немовляти просвітліли і ікона чудесним чином оновилася.💠 Від святого образу Пресвятої Богородиці, що перебувала в будинку поміщиці, згодом сталося безліч чудес і зцілень, після дослідження яких ікона була визнана Святішим Синодом чудотворною.💠 До неї стало постійно приходити багато прочан, і 1844 року Касперова, вважаючи за неможливе утримувати чудотворний образ у своєму домі, віднесла ікону до місцевого Микільського храму.💠 1852 року жителі Херсона клопотали про дозвіл щорічно у свято Вознесіння Господнього хресним ходом приносити до них чудотворну ікону. А з 1853 року і жителі міста Миколаєва отримали можливість з 1 липня до 1 серпня поклонятися Касперівській іконі Божої Матері у своїх храмах.💠 Під час Кримської війни 1853–1855 років Одеса, обложена ворожим флотом, переживала важкі часи. У серпні 1854 року святий чудотворний образ хресним ходом був урочисто перенесений до міського кафедрального собору, де перебував до 20 травня 1856 року.💠 1855 року, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, після того, як одеський архієпископ Інокентій за великого скупчення вірян відслужив молебень перед Касперівською іконою, ворог відступив, місто залишилося неушкодженим. За загальним віруванням Одеса була врятована благодаттю чудотворного образу. Було вирішено «на повчання нащадкам зробити цю подію незабутньою, і день 14 жовтня — святом священним».💠 Головним місцем перебування чудотворної ікони продовжує вважатися село Касперівка, але образ перебуває там недовго. Щорічно до 1 жовтня його приносять із Касперівки до Одеси і він залишається там до середи Пасхальної седмиці, розміщений біля південної стіни передньої частини кафедрального собору. 💠 Іншу частину Світлої седмиці і найближчі тижні ікона перебуває в Касперівці, на свято Вознесіння ж переноситься в Херсон, де перебуває до 29 червня, а потім до 1 серпня їй поклоняються жителі Миколаєва. У всіх місцях перебування ікони щопʼятниці перед нею читається акафіст.💠 Касперівська ікона має чудотворну силу, даруючи:лікування від фізичних недуг;звільнення від злих сил у вигляді недоумства або епілепсії;захист від ворогів та злих людей;вирішення складних життєвих ситуацій;заступництво;наставництво на істинний шлях.

☦️ У дні великої Суботи кожен, хто приходить у храм, бачить посеред Церкви Святу Плащаницю із зображенням нашого Господа, розіп’ятого, Який лежить у гробі. Ми згадуємо про те, що Господь після розп’яття видимим образом лежав у гробі, але душею своєю зійшов у пекло. І там у пеклі він зруйнував його силу, проповідував усім праведникам і вивів їх із пекельних уз для того, щоб дарувати вічність і райське блаженство.☦️ Власне, те, що відбулося у страсну Суботу іноді сприймається як певний день спокою, тобто день, коли Христос мертвий лежить у гробі. Але насправді цей день сповнений духовної динаміки.Тому, що саме цього дня ми згадуємо і відчуваємо, що духовно Христос долає силу пекла. Він звершує велику битву, якою перемагає сили зла — завтра настане день Святого Воскресіння, завтра ми будемо святкувати перемогу життя над смертю.Але сама ця перемога звершується нині. Коли Христос Тілом лежить у гробі, а душею сходить у пекло для того, щоб зруйнувати його врата і його силу.☦️ Цього дня богослужіння надзвичайно зворушливе, воно водночас є завершенням Страсного тижня і початком нової Світлої Неділі. Священники розпочинають Святу Літургію Василія Великого у чорних ризах на знак того, що ще Христос лежить розіп’ятий у печері.☦️ Спливають останні години, які відділяють нас від найбільш значущого в житті християнина свята – Воскресіння Христового. Ще лежить у центрі храму плащаниця, ще тілом Господь ніби спочиває в гробі. Але в повітрі вже розлилося передчуття незрівняної духовної радості, а в серці – величезне відчуття подяки Господу нашому Іісусу Христу за те, що нарешті смерть подолано, що людську природу відроджено в первозданній досконалості для спілкування з Богом, що спасіння роду людського відбулося.

☦️ Господь, вказуючи на свого учня, промовив з Хреста до Богородиці: «Жено, це син Твій…» Таким чином, відбулося всиновлення всього роду людського Пречистій Богородиці. А до Іоанна Господь сказав: «Це мати твоя!» Після чого апостол взяв Божу Матір до себе і турбувався про Неї решту Її земного життя.☦️ Коли Син Божий вмирав на Хресті, сталося дивовижне затемнення, згадки про яке збереглися в тогочасних істориків та астрономів.☦️ «Боже Мій, Боже Мій, навіщо залишив Ти Мене? – ці слова Спаситель промовляв на Хресті, відчуваючи жах Богооставленості, яку долав Своєю Хресною смертю. Після третьої години дня, промовивши «Звершилося!», Христос помер.☦️ Як розповідає Євангеліє, тієї миті земля затрусилася, і завіса храму єрусалимського розідралася надвоє, символізуючи припинення ветхого заповіту.☦️ За наказом, щоб переконатися в смерті Іісусовій, воїн простромив Його списом, і з рани витекли кров та вода.☦️ Тіло Господа було поховано в печері, вхід до якої, за наполяганням юдейських священиків, був запечатаний, а біля нього виставлено римську варту.☦️ Відтворюючі у власному серці події Хресної Жертви Сина Божого за кожного з нас, не забуваймо про благорозумного розбійника – того самого, який, на відміну від інших, усвідомив власну гріховність та зрозумів, що перед ним – насправді Господь і Месія.☦️ Пам’ятаймо, що саме цей розбійник став першою людиною, яка увійшла у Рай, але перед тим цей розбійник щиросердно покаявся та сповідував Христа Богом.☦️ Тож нехай кожен із нас в цей Страшний і Величний день вимовляє в серці його слова: «Пом’яни мене, Господи, у Царствії Твоєму».

Перша важлива подія, що сталася після Входу Господнього в Єрусалим – це вигнання торговців із храму. «Дім Мій домом молитви назветься; а ви зробили його вертепом розбійників» (Мф. 21: 13), – так пояснює Свій вчинок Господь Ісус Христос, закликаючи і кожного з нас вигнати торговців із храму власної душі. Також у Великий понеділок чуємо, як Господь з учнями підходить до смоківниці, не знаходить на ній жодного плоду і словом засушує її. Смоківниця є образом нашого життя і прикладом необхідності приносити плоди віри. Бо істинна віра – це жива, діяльна віра, яка відрізняється від мертвої за плодами.Великий вівторок можна назвати днем повчань і викриттів, бо в цей день під час євангельських читань чуємо, як Господь говорить найбільше, наводить найбільше прикладів, притч, закладаючи в них багато важливих сенсів.Велику середу можна назвати спогадом зради, адже саме в цей день Іуда остаточно вирішує зрадити Христа за 30 срібників.Великий четвер – другий за значенням день на Страсному тижні, бо під час Тайної вечері Спаситель встановлює головне таїнство Церкви – Таїнство Євхаристії. В цей день Христос символічно омиває ноги Своїм учням на знак глибокого смирення і любові до них. Це також день Його молитви у Гефсиманському саду і друга, вже фактична зрада Іуди (якщо першою зрадою була змова, то вдруге Іуда вже реально поцілунком зраджує Христа).Велика п’ятниця є найскорботнішим днем для всіх православних християн, бо згадуємо несправедливе осудження Спасителя, страждання й муки, насмішки над Ним і знущання, розп’яття і смерть. У цей день у храмах не звершується Божественна літургія, а піст є особливо суворим.Велика субота – це субота тиші: ми згадуємо погребіння Ісуса Христа, тілесне перебування Спасителя у гробі, Його зішестя в пекло, щоб вивести звідти старозавітних праведників на чолі з Адамом і Євою. І це початок Пасхи – Воскресіння Христового.

⛪️ 5 квітня – ВХІД ГОСПОДНІЙ ДО ЄРУСАЛИМА.🌿 Вхід Господній до Єрусалима — це перехідне двунадесяте свято, тобто одне із головних християнських свят, у які ми згадуємо ключові події новозавітної історії.Він завжди святкується в неділю, що передує Великодню. Слідує відразу за Лазаревої суботою, ці свята тісно пов’язані між собою.🌿 Вхід Господній до Єрусалима описують усі чотири євангелісти. Весною 30-го року н. е., напередодні єврейського Великодня, прокуратор Іудеї Понтій Пилат приїхав у місто, щоб, у разі необхідності, запобігти заколоту серед місцевого населення – підданих Римської імперії. На Великдень до столиці стікалися юрби народу, це було головне у році іудейське свято.🌿 Іісус Христос, як і всі іудеї, також вирушив до Єрусалиму. Одразу після чудесної події – Він воскресив свого померлого друга Лазаря. Багато людей бачили це диво і переконалися: Іісус — той самий Месія, на Якого так довго чекав Ізраїль. Він піде на царський престол і звільнить країну від влади язичницького Риму. ⬇️

🌿 У 22 роки дівчинка сильно захворіла на ангіну і втратила голос на цілих дев’ять місяців. Лікарі стискали плечима. Тоді запросили священника, щоб причастити недужну. 🌿 І сталося диво. Наступного ранку після Причастя у Софії повернувся голос та згодом відновилося здоров'я. Після цієї милості Божої вона назавжди залишила мирське життя.🌿 Чернечий постриг Софія прийняла поблизу батьківщини - у Свято–Троїцькій обителі, де подвизалася до 1912 року. Згодом преподобна вимушена була покинути монастир, щоб Божим промислом заснувати новий.🌿 У 1913 році блаженна Софія призначається настоятелькою Київського Покровського монастиря. Проте, шлях на особисту Голгофу почався, коли до влади прийшли більшовики. 🌿 Святу обитель влада віддала обновленцям-єретикам, а преподобну спіткали тортури, нічні допити, переводи з однієї в'язниці в іншу, безглузді і безпідставні звинувачення. Після жахливих поневірянь більшовики випустили сповідницю на волю. 🌿 У 1941 році свята Софія спочила у Господі. Тіло стариці було поховано і огорнуто в схиму, яку вона прийняла за кілька років до блаженної кончини.🌿 Молитвами преподобної Софії нехай Господь допоможе всім нам бачити Його святу волю в нашому житті.

⚜️ Про те чудо стало відомо всюди, святіший патріарх Царгородський Фома прикликав із краю того святого Феодора Сикеота, мужа ясновидного і чудотворця, і питав його про чудо те і що могло воно провіщати. Святий Феодор сказав, що справді чудо було, але що могло знаменувати, сказати відмовлявся, кажучи, що не відає тої недовідомої таємниці. ⚜️ Тоді святіший патріарх Фома впав йому в ноги з проханням і таким смиренням своїм переконав старця провістити майбутнє. Сказав старець, що те хрестів самих від себе хитання, биття й ламання знаменує великі біди та розруху Церкви Божої і те, що на Грецьке царство і зовнішні, і внутрішні вороги наступають. ⚜️ Зовні-бо тяжке має бути варварів нашестя, всередині ж христоімениті люди, вірою розділившись, самі себе почнуть гнати, розбивати і нищити, через те багато храмів Божих опустіють і зруйнуються — усе ж те має бути незабаром. ⚜️ Це ж почувши, патріарх настрашився вельми і просив преподобного помолитися за нього до Бога, аби взяв душу його скоро із тіла, швидше, ніж прийде провіщена розруха, аби не бачити йому таких бід, які на Церкву насуваються. ⚜️ На короткий час затримався ще преподобний Феодор у Царгороді в церкві святого Стефана. Розхворівся патріарх і послав до преподобного, який у келії замкнувся та постив, сповіщаючи про хворобу свою і просячи, аби швидку для нього в Бога кончину випросив. ⚜️ Святий же відмовлявся і не хотів — послав знову патріарх Фома блаженний до нього прохання належне, бажаючи перед нашестям бід на Церкву звільнитися від тіла. І хоч не хотів преподобний Феодор, вчинив волю святішого патріарха Фоми, помолився до Бога про кончину його і послав до нього, кажучи: “Чи велиш, щоб я прийшов до тебе, чи там обидва побачимося перед Богом?” ⚜️ Відповідав через посланця Фома святий: “Не переривай, отче, мовчання свого, досить мені, як ти сказав, що там обидва побачимося перед Богом”. І в той самий день святіший патріарх Фома перед вечірньою годиною, радіючи, розлучився з тілом і відійшов до Господа, за царювання того ж Фоки. ⚜️ Після преставлення святого Фоми прийняв престол Сергій, диякон тієї самої Великої Церкви, який спочатку був правовірним, але пізніше розбестився і став начальником єресі монофелітської, тобто єдиновольницької, яка недоброчесно сповідувала єдину волю в Христі Господі, про цю єресь же у житії преподобного Максима сповідника точніше написано. ⚜️ Настали ж і біди для Церкви, розділення, руйнування, катування і гоніння єретиків на правовірних. До того ж і з персами тяжкі війни настали, Богом за примноження єресей попущені, перси полонили та спустошували вогнем і мечем краї землі Грецької, і Єрусалим взяли, і Чесне Хреста Святого Древо полонили та до Персії перенесли. ⚜️ І все погане збувалося, вищеназваним чудом розбиття хрестів предзнаменоване, пророцтвом святого Феодора Сикеота провіщене. Щоб не бачити цього своїми власними очима, святіший патріарх Фома захотів радше вмерти, аніж живим бути — і отримав за проханням своїм перед лютим тим часом кончину блаженну. ⚜️ Пас Церкву Христову три роки і два місяці й багато проти єретиків подвизався, православне зберігаючи вчення, благочесно шануючи Христа, Бога нашого, Йому ж з Отцем і Святим Духом слава навіки. Амінь.

⚜️ Свята Фотина теж постала перед судом. Їй вдалося обратити дочку імператора та її служниць, що викликало сказ тирана – він наказав кинути святих у розпечену піч. Божественна благодать зберегла їх неушкодженими. Тоді їх піддали всіляким тортурам і викололи очі.⚜️ У казематі, що кишів отруйними зміями, їм з'явився Христос у Божественній славі в супроводі апостолів Петра і Павла і сонму ангелів. Він благословив їх: «Мир вам! Блаженні, що повірили в Мене! Так вони отримали сили перенести трирічне ув"язнення, під час якого привернули до Єдиного Бога багатьох язичників.⚜️ Коли їх вивели з в'язниці для нових катувань, з ними був Ангел-Хранитель. Тиран наказав зняти зі святої Фотини шкіру й кинути тіло в пересохлу криницю. Те саме було зроблено з її синами та Севастіаном. Позбавивши їх чоловічих органів, мучеників замкнули у занедбаній лазні. Іншим мученицям відрізали груди, а потім теж здерли шкіру. Фотину прив'язали до пригнутих до землі вершин двох дерев та, відпустивши, розірвали на частини. Так, у страшних муках, душі святих злетіли до Царства Небесного.⚜️ Свята Світлана оберігає душевне та фізичне здоров'я. Її образ у будинку – запорука міцної сім'ї, благополуччя та розуміння між поколіннями, захист від злих намірів та діянь. Відомі випадки, коли молитовне звернення до образу Фотини допомагали вилікуватись від тяжких хвороб шкіри, опорно-рухового апарату, перемогти лихоманку. Сьогодні її образ нагадує віруючим, що треба творити добро і вірувати всією душею, попри всі випробування.

⚜️ Проте батько побачив, що піст і ув’язнення лише додають синові сил. Тоді він, за порадою друга, відвів його до чудово прикрашеної зали і запросив молодих дівчат, аби подолати його за допомогою спокуси. Але Хрисанф, прикликавши Бога на допомогу і згадавши про приклад ціломудреності Іосифа (Бут. 39), залишився нечуттєвим до їхніх ласк. Щоразу, як безсоромні дівчата наближалися до нього, їх починала долати сильна сонливість.⚜️ Після цього Полемію порадили запросити юну прекрасну діву на ім’я Дарія, уродженку Афін, яка зналася на філософії. Її, зодягнену в пишні наряди, представили Хрисанфу. Дарія спробувала вловити його міркування в тенета духовної омани. Він відповів їй тим, що описав видовище смерті й останнього Суду. Потім, коли вона спробувала нагадати йому про почесті, що належать богам, істинний філософ легко заперечив її доводи. Він показав, що безглуздо поклонятися стихіям — землі, воді і вогню — надаючи їм людських форм.⚜️ Почувши ці слова, Дарія і сама пройнялася істинною мудрістю. Вони вирішили зобразити шлюб, аби отримати можливість прожити цнотливо до самої смерті і підготуватися до ціломудреного шлюбу на Небесах.⚜️ Хрисанф і Дарія присвятили себе палкій проповіді серед римської молоді. Вони переконали безліч юнаків і дівчат зберігати цноту заради Бога. Язичники були стривожені цим і донесли на них префекту Келеріну. Той наказав заарештувати мучеників і передав Хрисанфа трибуну Клавдію.⚜️ Приведений до храму Юпітера, святий Хрисанф відмовився принести жертви. Тоді його зв’язали бичачими жилами, розмоченими у воді, щоб, висихаючи, вони повільно врізалися в його тіло аж до кісток. Але Бог дивовижним чином звільнив святого Хрисанфа від цієї та інших мук, які винайшли гонителі. Хрисанфа кинули до темниці, і вона засяяла Божественним світлом. Його били розгами, проте вони стали м’якими, мов пір’я.⚜️ Тоді і трибун Клавдій визнав могутність Божу разом зі всією сім’єю. Він сам, його дружина Іларія, сини Іасон та Мавр і воїни під його началом попросили святого Хрисанфа наставити їх у вірі. Вони приготувалися до Хрещення, приносячи дяку Богові, і оголосили, що готові за Його ім’я зазнати будь-яких мук.⚜️ Дізнавшись про це, Нумеріан прийшов у лють. Він наказав кинути Клавдія з каменем на шиї в море й обезголовити його синів та воїнів. Християни поховали тіла святих мучеників в підземній печері поряд з Саларієвою дорогою.⚜️ Свята Іларія оселилася тут, аби наглядати за світильниками і молитися біля могил мучеників. Коли воїни прийшли брати її під варту, вона попросила дати їй востаннє помолитися перед могилами святих мучеників. Закінчивши молитву, мучениця Іларія відійшла до Господа. Служниця поховала її в печері поруч з синами.⚜️ Побоюючись, щоб кількість навернених до Христа не зросла, імператор звелів ув’язнити Хрисанфа до жахливої Мамертинської в’язниці, смердючої і сповненої нечистот. Дарію ж відправили до блудилища. Але Господь знову відвідав своїх святих: Він оточив Хрисанфа світлом і невимовними пахощами та послав лева для хахисту Дарії від зазіхань на її чистоту. Свята заборонила левові з’їсти першого із блудників. Лагідно звернувшись до його розуму, вона змогла навернути його до Спасителя. Потім лев привів і решту чоловіків. Почувши слова Дарії, вони також навернулися до істинної віри.⚜️ Після цього префект Келерін наказав розпалити багаття біля входу. Тоді Дарія відіслала тварину на волю, будучи готовою до останньої битви.⚜️ Святі Хрисанф і Дарія були піддані новим тортурам, але не зазнали шкоди. Зрештою, їх кинули до рова, яких засипали камінням і землею. Так вони прийняли мученицьку кончину і досягли Царства Небесного.⚜️ Наступного року християни прийшли на це місце, аби відсвяткувати пам’ять небесного народження мучеників. Пресвітер Діодор і диякон Маріан служили Божественну літургію. Тоді Нумеріан наказав завалити вхід до печери, де звершувалося богослужіння. Воїни засипали печеру зверху землею. Усі, хто зібрався на богослужіння, причастилися Святих Христових Тайн і приєдналися до радості Хрисанфа, Дарії і тих, що з ними постраждали.

⚜️ Воїни в страху впали на землю, не сміючи підняти очей, і тільки говорили один одному: “Воістину великий Бог, Котрий з’явився нам нині. Щасливі будемо ми, якщо станемо рабами Його”. Господь сказав: “Встаньте, покайтеся, вам прощені будуть і гріхи ваші”. ⚜️ Піднявшись, вони побачили у хмарі Світлого Чоловіка, Який сидів, і безліч тих, хто стояв перед Ним. Вражені воїни в один голос вигукнули: “Прийми нас, бо злі й невимовні гріхи наші. Немає іншого Бога, крім Тебе, Творця і Єдиного Істинного Бога, а ми й не приєдналися ще до рабів Твоїх!” ⚜️ Щойно вони це сказали, хмара зімкнулася і піднеслася до неба. Духовно переродившись після цього дива, воїни випустили із темниці всіх ув’язнених християн. За це святих Трофима і Євкарпія піддали страшним катуванням: святих підвісили та рвали їхні тіла залізними гаками. ⚜️ Вони в молитвах дякували Господу, вірячи, що Господь пробачить їм колишні тяжкі гріхи. Коли було розпалено багаття, святі мученики самі увійшли у вогонь і там віддали свої душі Богові.