ВАШЕ ПРАВО UA | Одного разу Ходжа Насреддін сидів на ринковому майдані, коли до нього ...

📃Одного разу Ходжа Насреддін сидів на ринковому майдані, коли до нього підбіг захеканий купець.— О, наймудріший Ходжо! — закричав він. — Допоможи! Мій сусід стверджує, що я винен йому сто золотих за оренду його осла, хоча осел здох через тиждень, а в договорі було написано, що я плачу за «управління вухами» по золотому на місяць до кінця віків! Суддя каже: раз я підписав папір, то мушу платити, навіть якщо осел давно став прахом. Де ж справедливість?Насреддін повільно погладив бороду, взяв у купця сувій із договором і уважно оглянув його з усіх боків, навіть понюхав печатку.— Скажи мені, шановний, — запитав Ходжа, — коли ти підписував це, чи бачив ти в тексті дрібні закарлючки, схожі на сліди мурах, що пробігли по чорнильниці?— Бачив, Ходжо, але сусід сказав, що то просто прикраса для краси!— Ех, — зітхнув Насреддін. — Ці «мурахи» — найнебезпечніші звірі у світі. Вони з’їдають твій гаманець швидше, ніж сарана з’їдає поле.Ходжа дістав із сумки старий дирявий котел і простягнув його купцеві.— На, тримай. Віддай це своєму сусідові.— Але навіщо йому дирявий котел, Ходжо? Він же не тримає воду!Насреддін хитро примружився:— Скажи йому, що це «Котел Благородного Терпіння». Згідно з моїм законом, за право дивитися на цей котел він має платити тобі по два золотих на місяць. А якщо він відмовиться, скажи: у договорі на осла не було пункту про те, що осел має бути живим, а отже, і мій котел не зобов’язаний бути цілим.Купець розгубився:— Але хіба суддя прийме таке виправдання?— Мій друже, — відповів Насреддін, підмигнувши юрбі, — коли люди починають торгувати повітрям і називати це «управлінням», єдиний спосіб перемогти їх — це продати їм дірку від цього повітря. У суді ж пам’ятай: якщо ти підписав, що осел безсмертний, тобі доведеться або воскресити осла, або довести, що сусід — це той самий осел, тільки в чалмі. А раз він осел, то грошей вимагати не може за законом природи!☝🏻Купець пішов, притискаючи до грудей дирявий котел, а Насреддін повернувся до учнів і додав:— Пам’ятайте: перш ніж ставити печатку, переконайтеся, що ви купуєте коня, а не право годувати його привид.