Telegram statistics channel - @universeinthepocket

"Пісня" льоду і... пилу: в антарктичному керні, ймовірно, знайшлисліди давніх вибухів надновихУ найближчому оточенні Сонячної системи налічується півтора десятка міжзоряних хмар, що складаються з газу й пилу. Одну таку (т.з. Місцеву міжзоряну хмару) ми перетинаємо прямо зараз. Крихітна частка зоряного пилу застрягає у старому антарктичному снігу та льоду. Серед іншого, пил містить і деяку кількість матеріалу вибухів наднових.Особливо цікавим в цьому сенсі є ізотоп заліза-60 (⁶⁰Fe). В природі він утворюється виключно в результаті вибухів наднових, а період напіврозпаду сягає 2,6 млн років, тобто "рідного" ⁶⁰Fe на Землі вже давно немає. Минулі дослідження 500 кг найбільш свіжого снігу Антарктиди справді виявили цей ізотоп. Вчені припустили, що різні шари льоду можна використовувати як своєрідний літопис мандрівки Сонячної системи.🧊 В новій роботі науковці проаналізували більш глибокий 295-кілограмовий керн, "літопис" якого покриває 40–81 тис. років тому. Розтопивши лід та піддавши його спеціальній складній обробці, вони буквально підрахували кількість атомів заліза-60, і їх виявилося ще менше, ніж у минулому зразку! Наскільки мало? Орієнтовно осідає 1 атом ⁶⁰Fe на 5 см² за рік!Вчені інтерпретують свої результати так: низька швидкість надходження ⁶⁰Fe відповідає періоду, коли Сонячна система лише входила в Місцеву хмару. І отриманий проміжок часу 40-81 тис. років тому узгоджується з висновками астрономів, які припускають, що Сонячна система почала перетинати Місцеву хмару 40 124 тис. років тому.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Коли в серці — "порожнеча"...В далекому-далекому скупченні (за ~4 млрд світлових років від нас), відомому як Abell 402, всередині його найяскравішої галактики A402-BCG є загадкова темна пляма розміром в 1 кілопарсек (~3,26 тисяч св. років). Минулі дослідження припускали, що це пилове утворення, яке не пропускає світло зір — подібно до того, що ми бачимо у NGC 1316. Однак, автори нового дослідження повністю виключають цю версію.Додаткові спостереження, проведені на "Джеймсі Веббі" не показують картину, очікувану для гігантської щільної пилової хмари. Дослідники схиляються до гіпотези браку зір — у своєрідному войді не вистачає приблизно 2 мільярдів сонячних мас! 😱З огляду на наявність джерел випромінювання іонізованого газу, астрономи припускають, що зорі були викинуті з войду парою чорних дір, сумарна маса яких сягає 60 ± 20 мільярдів (!) сонячної. Теоретично, це може бути наслідком поступового наближення цих двох чорних дір. Але порожнеча все ж таки дуже дивна 🤔Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Магнітне поле та кріовулканізм ГанімедаГанімед — супутник Юпітера — є не тільки найбільшим у Сонячній системі. Він ще й єдиний, хто генерує власне магнітне поле, а також (ймовірно) має величезний підповерхневий океан. Тривалий час вважалося, що магнітне поле Ганімеда виникає завдяки конвекції у металевому ядрі, яке сформувалося мільярди років тому. Проблема в тому, що за цей термін ядро мало б повністю охолонути і затвердіти.Однак, нова модель, обґрунтована групою американських вчених, вказує на те, що ядро Ганімеда все ще продовжує формуватися. Залізо та сульфід заліза (Fe-FeS) продовжують повільно відділятися від силікатної мантії та опускатися до центру. Fe-FeS плавиться за значно нижчих температур, ніж чисте залізо, що й підтримує динамо так довго. Тим часом, міжнародна команда вчених з Європи і США проаналізувала дані старої місії Galileo про поверхню Ганімеда. Деякі западини та потокоподібні структури, на їх думку, є свідченням кріовулканічної активності. Через них крижаний матеріал може потрапляти з підповерхневих шарів назовні. Науковці бачать ці особливості пріоритетними цілями для вивчення космічним апаратом JUICE, який зараз прямує до Юпітера вивчати його супутники. Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

📡 Більше 1000 нових радіогалактик з "крильцями": нещодавнє дослідження істотно розширює екзотичний клас об'єктів.Хоча в радіодіапазоні можна зареєструвати сигнал від більшості галактик, деякі виглядають особливо "яскравими", тож їх відносять до радіогалактик. Підживлюються вони здебільшого завдяки падінню речовини (акреції) на центральну чорну діру. При цьому нерідко спостерігається пара потужних струменів заряджених частинок, які б'ють у протилежних напрямках. Але іноді, окрім основних таких часток, присутні додаткові "крильця", завдяки чому галактика набуває x- або z-подібної форми.🦋 Група вчених проаналізувала масштабний радіо-огляд LOFAR Two-Metre Sky Survey, що містить більше 4,3 млн джерел. Згідно зі встановленими критеріями, 1024 з них можуть претендувати на звання "крилатої радіогалактики", а із них 621 вже вдалося підтвердити. Походження форм радіогалактик з "крильцями" іще до кінця не вивчене. Одна з гіпотез, що пояснює таку морфологію, — додаткова чорна діра в центрі. Цілком ймовірно, що нові відкриття допоможуть з'ясувати, якою ж є фізика процесів в ядрах "крилатих" радіогалактик.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Дивовижно, але факт: найбільш розповсюджені екзопланети зазвичай не обертаються навколо найбільш розповсюджених в Галактиці зір 🤷🏻Нещодавнє дослідження вивчає цю загадкову невідповідність.Наразі вважається, що (в середньому) на кожну зорю Галактики припадає щонайменше одна екзопланета. Найбільш розповсюдженими є так звані субнептуни — схожі на Нептун, але менші за розміром. Часто зустрічаються і суперземлі — кам'янисті планети з масою у кілька земних. Ці два типа доволі часто зустрічаються навколо сонцеподібних зір, а між ними — своєрідний провал, відомий як "долина радіусів". 🪐 Однак, найбільше в нашій Галактиці не сонцеподібних зір, а червоних карликів — їх приблизно 75%. Дані космічного телескопа TESS свідчать про те, що навколо них субнептуни майже зникають — їх у 5,5 разів менше, ніж суперземель. До того ж, розподіл радіусів має не дві піка, а тільки один — приблизно на 1,25 земних мас. Цей результат може свідчити про інші механізми формування планет навколо маломасивних зір.🪐 Втім, цілком ймовірно, що невдовзі з'являться нові моделі формування та еволюції планетних систем. Адже нещодавно в даних все того ж телескопа TESS вдалося знайти 10091 нових кандидатів у екзопланети! Автори дослідження сконцентрувалися на найбільш слабких джерелах, які часто пропускаються при автоматичній обробці. Вони розглядали зорі аж до 16 зоряної величини, що й дало назву проекту — T16. Втім, варто зазначити, що ці відкриття ще треба підтвердити.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Пробували колись застрибнути на карусель, що швидко обертається? Буквально позавчора вийшло дослідження про таку собі космічну карусель — навколоземний астероїд 2022 OB5 розміром ~10 метрів. І як раз цього року до нього має вирушити перша приватна місія.🪨 Група астрономів простежила зміни блиску астероїда 2022 OB5 за допомогою HiPERCAM — хитрого інструмента на телескопі Gran Telescopio Canarias діаметром 10,4 м, здатного спостерігати паралельно у 5 діапазонах (від ІЧ до УФ). Виявилося, що 2022 OB5 здійснює повний оберт навколо власної осі буквально за півтори хвилини! 1.542 ± 0.001 хв, якщо точно 😵‍💫 Автори дослідження оцінили, що на екваторі 2022 OB5 відцентрове прискорення сягає 2⋅10⁻² м/с², тоді як прискорення вільного падіння — лише 4⋅10⁻⁴ м/с², тобто в 50 разів менше. Отже, принаймні поблизу екватора втриматися на поверхні астероїда було б вкрай важко. 🛰 Означені результати піднімають питання доцільності висадки на 2022 OB5 з метою видобутку корисних копалин. Цей астероїд є одним з найбільш динамічно-доступних для космічних апаратів, і саме туди націлилася компанія AstroForge. 26 лютого 2025 вони запустили зонд Odin, який мав пролетіти повз 2022 OB5 та роздобути більше інформації про нього. Однак зв'язок із зондом швидко втратився. Тепер йде підготовка до запуску наступного апарату — Vestri (DeepSpace-2), з метою посадки на поверхню астероїда. Як раз нещодавно AstroForge повідомили про успішне випробування двигуна космічного апарата — у штатному режимі, і з власною авіонікою та польотним обладнанням. Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

❤️‍🔥 Галактика M77 у небаченій деталізації на "знімку місяця" космічного телескопа ім. Джеймса Вебба. Від цієї галактики нас відділяє 45 мільйонів світлових років — за космічними мірками доволі мала відстань, можна роздивитися M77 в деталях. Перше зображення, отримане в середньому інфрачервоному діапазоні (камерою MIRI), показує клочкуваті багаті на пил спіралі та дивовижно яскраве ядро. Саме тут, в серці галактики, знаходиться компактна область (активне галактичне ядро), яскравість якої перевищує яскравість усієї галактики. Тут навколо чорної діри масою у 8 мільйонів сонць закручується та розігрівається газ, що й зумовлює інтенсивне випромінювання.Через центр M77 проходить бар — яскрава перемичка, добре видима на комбінованому другому знімку (MIRI + NIRCam) та у ближньому інфрачервоному діапазоні на третьому знімку (NIRCam). Цей бар оточений яскравим кільцем зореутворення діаметром 6000 світлових років, а яскраві оранжеві області показують "зоряні колиски". Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Свіжак від "Вебба": нове дослідження показало, наскільки раніше "вилуплюються" масивні зоряні скупчення, ніж маломасивні.✨ Зорі часто формуються не поодинці, а цілими скупченнями — у гігантських хмарах газу і пилу. Потужний зоряний вітер, ультрафіолетове випромінювання та вибухи наднових розсіюють рештки хмари ще до того, як увесь газ піде на утворення нових зір. Насправді більша частина газу так ніколи й не стає матеріалом для світил. А випромінювання нових скупчень впливає на інші області зореутворення.Завдяки сумісній роботі космічних телескопів "Хаббл" та "Джеймс Вебб", вченим вдалося ідентифікувати майже 9000 зоряних скупчень у чотирьох відносно близьких галактиках — M51 (на фото), M83, NGC 628 та NGC 4449. Ці скупчення різні за масою та знаходяться на різних етапах еволюції. 🌟 Виявилося, що найбільш масивні скупчення повністю вивільняються зі своїх газових "коконів" вже за 5 млн років. А маломасивні скупчення витрачають на це щонайменше 7-8 млн років. Усвідомлення цієї динаміки дозволяє краще зрозуміти більш глобальні процеси еволюції галактик. Зокрема — схожих на нашу.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

☄️ Найпотужніший весняний "зорепад" стане розчаруванням? 🥺Вже сама можливість побачити, як частинки знаменитої комети Галлея згорають в атмосфері, безумовно надихає.Цієї ночі, 5/6 травня, досягає максимуму найкращий весняний метеорний потік — Ета-Аквариди (η-Aquariids). 19 квітня - 28 травня Земля проходить крізь широкий шлейф порошинок, який тисячі років тому залишила комета 1P/Halley.Із ZHR = 50, Ета-Аквариди є одним з найбільш потужних потоків року. Однак, спостерігати його не так-то й просто. Радіант потоку, що у сузір'ї Водолія, сходить ближче до ранку — орієнтовно о 03:00 - 03:30. Відтак до світанку залишається менше 2 годин спостережень, до того ж за низького радіанту. А це означає, що навіть за умови темного неба можна побачити орієнтовно 5 - 10 метеорів за годину. Іншим вагомим чинником буде Місяць у фазі 84%, що висітиме над південним горизонтом. За таких умов кількість видимих метеорів істотно знизиться 😕 📷 Petr Horálek, метеори потоку Ета-Аквариди 2022 р.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Достеменно невідомо, чи цілилися автори цього дослідження на публікацію саме 4 травня*, але сьогодні анонсовано 27 кандидатів на звання світів, схожих на Татуїн**.Група астрономів обрала в базі даних космічного телескопа TESS аж 1590 подвійних затемнюваних зір, аби перевірити, чи обертаються навколо них екзопланети. Зорі в таких системах обертаються навколо спільного центру мас, а завдяки вдалому розташуванню відносно нас, ми можемо бачити регулярні затемнення. Однак, науковців цікавили не самі затемнення, а час їх настання. У більшості випадків планети формуються у площині обертання подвійної зоряної системи, але теорія передбачає чимало винятків. Це означає, що транзити планет, скоріш за все, не відбуватимуться.Тим не менш, достатньо масивні планети виявити можливо. Через взаємодію між зорями та планетою, час затемнень поступово зсувається. Саме завдяки цим крихітним відхиленням, вченим і вдалося виявити 27 екзопланет-кандидатів, маси яких становлять від 12 до 3200 мас Землі.————* 4 травня вважається "Днем «Зоряних війн»", оскільки May the fourth (4 травня) співзвучно з культовою фразою "May the Force be with you".** Татуїн — планета, що обертається навколо подвійної зорі, і на якій, власне, розгортається частина дій «Зоряних війн».Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)