Telegram statistics channel - @universeinthepocket

Перед вами дуже важлива гравітаційна лінза, що допомогла космологам… закопатися ще глибше 🤦Сучасна космологічна проблема, відома як напруженість Хаббла, полягає в тому, що різні методи дають різну швидкість розширення Всесвіту. Якщо точніше - різні значення константи Хаббла в законі Хаббла-Леметра: від 67,7 до 73 км/с на мегапарсек. І ось з цією гравітаційною лінзою вченим вельми пощастило. Придивіться до цього знімку «Вебба»: на розтягнутому зображенні галактики виділено 3 цяточки - 3 окремих зображення наднової типу Ia, що спалахнула у цій далекій-далекій галактиці через 3,5 млрд років після Великого Вибуху. Світло від неї йшло трьома різними шляхами і витратило на це різний час. Наднова, що отримала позначення SN H0pe, являє собою вибух білого карлика, який накопичив додаткову речовину, стягуючи її у зорі-сусідки. Світність таких наднових добре відома, тому вони використовуються для визначення відстаней. Але це лише друга подібна спроба визначити сталу Хаббла за допомогою лінзованої наднової, до того ж однієї з найбільш віддалених.Аналізуючи затримку у часі прибуття різних зображень цієї наднової, вчені отримали значення сталої Хаббла у 75,4 км/с на мегапарсек. Щоправда, з великими похибками (+8,1 та -5,5). З цього ракурсу виглядає так, ніби напруженість Хаббла тільки підсилюється. Але, можливо, саме ця обставина дасть вченим якісь підказки.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🫡 Космічний інфрачервоний телескоп, на якому була відкрита одна з найяскравіших комет поточного століття, завершив свою місію.Апарат NEOWISE (Near-Earth Object Wide-field Infrared Survey Explorer) був запущений у грудні 2009 року, і спочатку називався WISE. Основна задача сканування інфрачервоних джерел по всьому небу була розрахована на 7 місяців, і невдовзі після цього в апараті закінчився охолоджувач, такий необхідний інфрачервоному телескопу.В NASA вирішили продовжити космічну місію, але вже під назвою NEOWISE та з іншою задачею - точні спостереження астероїдів та комет. З 2013 р. телескоп здебільшого відстежував та шукав нові навколоземні астероїди. Загалом з його допомогою було відкрито більше 300 нових астероїдів та 25 комет!☄️ Але, звичайно, найбільшу популярність NEOWISE здобув завдяки відкриттю розкішної комети C/2020 F3 (NEOWISE), яскравою появою якої ми насолоджувалися влітку того ж року.Вчора інженери NASA відправили апарату команду вимкнути передатчик, завершивши таким чином 16-річну космічну історію. Апарат не має власних двигунів для корекції орбіти. Очікується що він згорить в атмосфері до кінця 2024 р. Планується, що наступником NEOWISE у 2027 р. стане NEO Surveyor.📷 David McColmВсесвіт у кишені | Ми на Facebook

Друзі, ми вирішили ввести тимчасову нову рубрику «Сузірʼя місяця», аби надихнути вас частіше дивитися на зоряне небо.На початку кожного місяця будемо розповідати про якесь одне сузірʼя, яке в цей час у нас добре спостерігається. Сузір'я Лебідь (лат. Cygnus) є одним з найбільш впізнаваних сузір'їв на північному небосхилі. Його легко знайти завдяки астеризму, схожому на хрест, за що воно і отримало українську народну назву Хрест.Лебідь немов летить вздовж Чумацького Шляху, що робить це сузірʼя багатим на яскраві зорі та цікаві об'єкти для спостережень.Лебідь є одним із найдавніших сузір’їв, визнаних ранніми цивілізаціями. Спочатку його бачили як птаха, зокрема курку, але його асоціювали з декількома грецькими міфами про лебедів. Форма сузір'я з коротким хвостом і довгою шиєю, більше нагадує літаючого лебедя, ніж інших птахів.Відомим міфом є ​​історія про Зевса, який перекинувся лебедем, щоб спокусити Леду, матір Олени Троянської. Цьому зв’язку приписують різних дітей — Олену, Клітемнестру, Кастора та Поллукса — але найчастіше саме Олену називають дитиною Зевса.✨ Цікаві зорі Лебедя:Денеб (α Cygni) - найяскравіша зоря в сузір'ї і одна з найяскравіших зір на небі. Разом із Вегою та Альтаїром утворюють Літній Трикутник.Альбірео (β Cygni) - неозброєним оком виглядає як одна зоря, але навіть у невеликий телескоп видно, що вона є подвійною - золотавого і блакитного кольорів.🌌 Цікаві об’єкти Лебедя.В Лебеді знаходиться безліч туманностей, зоряних скупчень та галактик. Зокрема сюди входять водневі туманності «Північна Америка» та «Пелікан», залишки наднових «Вуаль» (тут виділяють багато окремих частин) та «Півмісяць», а також галактика «Феєрверк».Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🤩 Цікавинки серпневого неба! 🪐 На небо поступово повертаються яскраві планети. Зокрема Сатурн вже спостерігається усю ніч; у другій половині ночі сходять Юпітер та Марс, а досвідчені спостерігачі можуть спробувати увечері знайти Венеру низько на заході. ☄️Комета Ольберса (13P/Olbers) залишається доступною для малих телескопів; 15-18 серпня вона буде рухатися повз скупчення Волосся Вероніки, а 24-го опиниться поруч із галактикою М64 («Чорне Око»).🌑 4 серпня - молодик☄️11-13 серпня - найпотужніший метеорний потік літа - Персеїди! Максимум очікується 12 серпня, ZHR=100. Місяць у фазі першої чверті не заважатиме спостереженням🔭👀 14 серпня - перед світанком сполучення Марса з Юпітером; при кутовій відстані 0,3° їх можна буде побачити в одному полі зору телескопа🔭 У ніч 17-18 серпня - рідкісне явище транзиту одночасно двох тіней супутників Юпітера, Іо та Європи, по його диску (детальні обставини - ближче до дати)🌕 18 серпня - місячна повня🌖🪐 21 серпня - сполучення Місяця із Сатурном, на світанку відбудеться покриття (деталі - ближче до дати)🔭 25 серпня - знову транзит двох тіней супутників по диску Юпітера, але у значно менш зручних умовах. 👀 28 серпня - Місяць у сполученні з Марсом (між ними буде 4,5°)Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

☄️ Південні Дельта-Аквариди - невеличке «тренування» перед головним метеорним потоком літа.Максимум метеорного потоку Південних δ-Акварид не дуже яскраво виражений, він спостерігатиметься орієнтовно 30-31 липня із ZHR = 25.Але ZHR (zenithal hourly rate - зенітне годинне число) - вельми оманливий параметр. Він показує скільки теоретично міг би побачити спостерігач за умови повністю відкритого ідеального неба та розташування радіанту точно над головою (в зеніті).Які ж наші реальні перспективи?Метеори потоку Південних δ-Акварид відносно повільні (41 км/с) та не настільки яскраві як Персеїди. Радіант цього потоку для наших широт піднімається не вище ~40-45°, і сходить на цю висоту приблизно о 03:30.Якщо припустити, що ви можете охопити поглядом одночасно усе небо, то далеко за містом ви зможете побачити за годину до 10 метеорів. А в умовах міста - лише… приблизно по 1-2 метеори за годину 🤷Загалом активність потоку триває з 12 липня по 21-23 серпня. І вище ви можете побачити метеори цього потоку, що упіймалися впродовж минулих ночей на камери Олександра Ангельського та Олександра Аітова.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🤔 Чи міг найпотужніший в історії гамма-спалах супроводжуватися анігіляцією матерії та антиматерії?Новий ретельний аналіз потужного спалаху, зафіксованого 9 жовтня 2022 року за допомогою космічного гамма-телескопу Fermi, виявив непомічену раніше особливість. Спалах, що отримав позначення GRB 221009A, увійшов в історію як BOAT - Brightest Of All Time. Вчені припускають, що настільки яскравий гамма-спалах спостерігається на земному небі приблизно 1 раз на 10000 років. За сучасними уявленнями, причиною виділення величезної кількості енергії стала наднова - видовищна смерть масивної зорі, в результаті чого утворилася чорна діра у 2,4 млн світлових років від нас. Під час подібних подій частина матерії прямує з полюсів у космічний простір зі швидкістю, близькою до швидкості світла! Якщо такий потік спрямований на нас, ми фіксуємо гамма-спалах.У випадку BOAT виявилося, що через кілька хвилин після основного спалаху Fermi зафіксував незвичний високоенергетичний пік, який тривав лише 40 секунд. Вчені припускають, що цей пік був викликаний анігіляцією пар електронів та позитронів - зіткненням частинок матерії та антиматерії, в результаті чого утворюються гамма-фотони. 📹 NASA/Swift/Cruz deWilde Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🔥 Одеський планетарій запрошує на лекцію «Чому вибухають зорі?» та екскурсію до старовинного англійського телескопу! 🔭Для вас у програмі:✨ Зоряне небо на куполі планетарію, захоплива розповідь про сузір’я, які можна побачити цими ночами;💥 Лекція «Чому вибухають зорі?»;🔭 Екскурсія на астрономічну вежу до англійського телескопу ХІХ ст.Зоряне небо над нами майже не зміннюється протягом десятків тисяч років. Але дуже рідко серед знайомих сузір'їв спалахують яскраві зорі. Тисячу років назад спалахнула зоря, яку була видна навіть вдень!У нашій Галактиці близько 400 мільярдів зір. Переважна більшість – це зорі тьмяніші за Сонце. Але існують і потужні, гарячі зорі. Такі зорі недовго світять і закінчують своє існування катастрофою космічного масштабу. У ХХ столітті для таких катастроф запровадили термін «наднові зорі».У кожному з нас є речовина, яка утворилася після спалахів таких зір. Без них наше існування було б неможливим.🗓️ 21 липня (неділя) о 19.00🏛️ Астрономічна обсерваторія, парк Шевченко 💵 150 грн - дорослий, 100 грн - дитячий