Telegram statistics channel - @universeinthepocket

Вже зібралися, покликали малят — чекаємо...🐧🐥😎 ▶️ Ось тут обіцяють трансляцію (звідки транслюють — не пишуть, і, на жаль, нема гарантії що це все справжнє, але об 11:55 вже шматочок Сонця "відгризений"), а отут можна знайти додаткову інформацію щодо затемнення.А поки що — про те, чому сьогоднішнє затемнення є саме кільцеподібним, а не повним.І повне, і кільцеподібне затемнення відбуваються тоді, коли центр Місяця опиняється між Землею і центром Сонця. Конкретний вигляд залежить від співвідношення двох відстаней: Земля-Сонце та Земля-Місяць. Вони змінюються через еліптичність орбіт, внаслідок чого трошечки змінюються видимі розміри Сонця і Місяця. Ви могли бачити таке пояснення сьогоднішній події: "кільцеподібне затемнення відбувається тоді, коли Місяць знаходиться поблизу апогея — найвіддаленішої точки орбіти. Тому його видимий диск не закриває Сонце повністю". Здебільшого саме так все й працює. Однак цього разу конфігурацію варто уточнити.Місяць пройшов апогей вже тиждень тому — 10 лютого, а до перигею ще 8 днів (25-го). Повне затемнення зазвичай відділено від перигею не більше ніж 4-5 днями. Але різниця видимих розмірів Сонця і Місяця зумовлена ще й тим, що Земля не так давно була в перигелії, відтак Сонце виглядає дещо більшим, ніж в середньому. Є й додатковий "тонкий" ефект. Через кулясту форму Землі, поблизу південного полюсу Місяць виглядає приблизно на 1% меншим, ніж на широті -12°, де він опиняється в зеніті. Таким чином, кільцеподібність затемнення зумовлена аж трьома факторами.📷 Картинки звідси та звідси.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🌑 Сонячне затемнення, яке зможуть побачити здебільшого... пінгвіни! Та й то — низько над горизонтом.17 лютого відбудеться кільцеподібне сонячне затемнення: видимий розмір Місяця буде трохи менший ніж Сонця, тому по контуру залишиться сяючий обідок. З усіх континентів найкращі умови спостережень будуть в Антарктиді. Часткові фази є шанс побачити на самому півдні Південної Америки, південному краєчку Африки, а також на Мадагаскарі та низці інших островів Індійського океану. В літній сезон, як оце зараз, в Антарктиді наповнюються життям не тільки постійні наукові станції, а й тимчасові (сезонні). Загальна населеність континенту може сягати ~5000 осіб із багатьох країн, тоді як чисельність пінгвінів різних видів оцінюється в десятки мільйонів.Найкраще кільцеве затемнення спостерігатиметься мешканцями французько-італійської "Concordia Station" (92.5%). Максимальна фаза розпочнеться об 11:47:37 (UTC) і триватиме 2 хв 5 с. А поточна ХХХ експедиція української станції "Академік Вернадський" побачать лише на 21,7% закритий сонячний диск.🐧 І тепер головне питання: наскільки пінгвіни зацікавлені астрономією, і чи будуть вони спостерігати затемнення? 🤔А, і ще. Якщо буде організовано трансляцію, ми тут обов'язково напишемо. Stay tuned!🌅 Джерело першої картинкиВсесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

"Хаббл" повернувся до вивчення знаменитої Крабоподібної туманності (M1)!🌟 Вам, скоріш за все, знайома ця мозаїка — залишок наднової, що спалахнула на земному небі у 1054 році. Зображення, отримане космічним телескопом "Хаббл" у 1999-2000 рр, було на той час найбільш деталізованим, і швидко стало культовим.Тепер же вчені вирішили, що настав час подивитися, як за десятиліття змінилася Крабоподібна туманність. Нову серію спостережень "Хаббл" провів на початку 2024 року, а аналіз отриманих знімків вийшов нещодавно.Крабоподібна туманність — один з небагатьох залишків наднових, динаміку яких цілком можна простежити за десятиліття. Як не дивно, волокна М1 розганяються, а не гальмуються — їх підживлює енергія центрального пульсара. Однак, як зазначають автори, форма волокон та вузлів залишається майже незмінною, на відміну від інших молодих туманностей — таких як залишок Наднової Кеплера та Кассіопея A.Зараз важко спрогнозувати, чи буде офіційний реліз з красивою картинкою. Поки що для анімації ми використали зображення, наведене у статті. Ретельно вирівняли два зображення за фоновими зорями, аби наочно показати вам як розширюється Крабоподібна туманність 😊Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🪐 "Світ навиворіт": система з чотирьох планет може змусити переглянути теорії формування планетних систем.У більшості систем екзопланет спостерігається загальна закономірність: ближче до центральної зорі формуються кам'янисті планети, а далі — газові гіганти. І це узгоджується з наявними теоріями формування планетних систем.Крім того, у розподілі радіусів відомої популяції невеликих екзопланет спостерігається бімодальність: є багато суперземель, і багато міні-нептунів, а між ними — прогалина, в якій тіл доволі мало, і називають її "долина радіусів".В системі LHS 1903 навколо червоного карлика обертається 4 екзопланети, і майже напевно усі вони як раз потрапляють в "долину радіусів". Але це ще не все. Згідно з новим дослідженням, що базується на спостереженнях космічного телескопа CHEOPS (CHaracterising ExOPlanet Satellite), найближча до зорі планета є кам'янистою, наступні дві мають протяжну атмосферу (як у міні-нептунів), а зовнішня — знову кам'яниста 🤔Одна з гіпотез феномена — зіткнення з іншим великим тілом, що знищило атмосферу планети. Інша — міграція на ранніх етапах існування системи. Третя гіпотеза: планети формувалися не приблизно одночасно, а "зсередини назовні". Зовнішня кам'яниста планета у цьому випадку сформувалася останньою — у збідненому газом середовищі. Цей кам'янистий світ на околицях може виявитися або дивним виключенням, або першим прикладом тенденції еволюції планетних систем, про яку поки що невідомо. Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

☄️ Першу комету 2026 року — C/2026 A1 (MAPS) сімейства Крейца — зняв "Джеймс Вебб"! 🔭Позавчора, 7 лютого, JWST спостерігав нову комету сімейства Крейца в середньому інфрачервоному діапазоні. Нагода справді унікальна, оскільки комети, що настільки близько підходять до Сонця, ніколи не спостерігалися перед роковою зустріччю на такій великій відстані. На момент зйомки вона становила орієнтовно 242 млн км.💫 За наявними прогнозами, на початку квітня комета може стати надзвичайно яскравою, але спостереження будуть ускладнені близькістю Сонця. Наразі зображення "Вебба" (ви бачите два варіанти обробки) показують цілком "здорове" цілісне ядро. Але про його стійкість впродовж наступних місяців говорити зарано. 4 квітня о 15:00 (UTС) комета пройде за 191 тис км від Сонця.Першовідкривачі C/2026 A1 (MAPS) поділилися історією свого відкриття. MAPS — група французьких астрономів-аматорів: Maury, Attard, Parrott та Signoret. Вони ефективно відшукують нові навколоземні астероїди і комети на вельми скромних інструментах. Один із ентузіастів, Деніел Парротт, розробив спеціальне програмне забезпечення Tycho Tracker, яке дозволяє знайти слабкі рухомі об'єкти. Астероїди і комети швидко рухаються на тлі зір. Для нових тіл не відомі ані швидкість руху, ані його напрямок.Тому для виявлення слабких об'єктів окремі кадри серії зсувають на різну величину та в різних напрямках, допоки астероїд/комета не проявиться. Групі MAPS завдяки цьому алгоритму вдалося відкрити вже ~320 навколоземних астероїдів та 8 комет 👏 Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Що як над Землею нависне загроза вибуху близької Наднової? 🎇 Зазвичай, коли про щось таке заходить мова, то згадують Бетельгейзе. Однак, вона навряд чи вибухне найближчим часом, та й відстань до неї щонайменше 400-500 світлових років — занадто далеко. Тим не менш, деякі дослідження пов'язують з надновими "малі" вимирання багато мільйонів років тому. Якою є безпечна відстань?Різні джерела дають різні оцінки. Загалом вважається, що вибух далі ніж за 140 - 250 світлових років від нас є цілком безпечним. Ближче 30 св. років — все погано: жорстке випромінювання, космічні промені, руйнування частини озонового шару істотно вплинуть на біосферу. До 100 св. років — ймовірне тривале підвищення радіаційного фону. Гарна новина: у межах 30 св.р. кандидатів у наднові взагалі немає.Погана новина: ми поки не вміємо прогнозувати вибухи, до того ж відносно близькі кандидати таки є. Так, наприклад, в системі IK Пегаса (IK Pegasi), що за ~154 св. роки, є масивний білий карлик, що продовжує нарощувати масу, і врешті має вибухнути як наднова типу Ia. А система Wolf 1130 (вона ж V1513 Cygni) іще ближче — лише за ~54 св. роки, і теж розглядається як потенційний кандидат на наднову Ia.А тепер, власне, питання для дискусії: Що варто робити людству, яке дізнається про скорий вибух наднової неподалік?#discutariumВсесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🔭 Що "Вебб" роздивився в Плеядах? ✨Маленький "ковшик" Плеяд — одне з найбільш впізнаваних зоряних скупчень. А на глибоких знімках видно блакитну відбивну туманність волокнистої структури. Туди-то й зазирнув космічний телескоп ім. Джеймса Вебба, і показав кілька фрагментів (поблизу зорі Меропи і трошки далі) з небаченою раніше деталізацією.Автори дослідження зосередилися на властивостях міжзоряного газу й пилу на надзвичайно малих масштабах — до 40 астрономічних одиниць. Зокрема проаналізували випромінювання так званих поліциклічних ароматичних вуглеводнів — складних органічних молекул. Їх яскраво виражені спектральні лінії в інфрачервоному діапазоні часто використовують для картування міжзоряних хмар. Ця тонка структура виявилася турбулентною, ймовірно, через вплив самих Плеяд. Однак, турбулентність не зовсім хаотична, а керується магнітним полем, напрямок якого відомий завдяки спостереженням телескопа Planck. Загалом, є таке відчуття, що магнітні поля привертають все більше уваги. І все більше досліджень визнають їх відчутний вплив на різноманітні процеси. Ті, де раніше вважалося що він є незначним, а динаміка визначалася майже виключно гравітацією. Однак, цілком можливо, що це тільки враження. Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Знаєте, що може по-справжньому здивувати цілу обсерваторію?Коли раптом виявляється, що навколо стільки чуйних людей! 🤗Збір на відновлення Одеської астрономічної обсерваторії після обстрілу триває.Станом на зараз вже є близько 65% від необхідної суми (за попередніми оцінками). 🫶🏻 Дякуємо усім друзям, партнерам і однодумцям, які поширювали інформацію про збір. Дякуємо кожному і кожній, хто долучився! 🫶🏻 Окрема подяка Івану Ончеву та усій спільноті Всесвіт UA — ваша підтримка безцінна!Безперечно, потреби армії зараз на першому місці. Але обсерваторія — це про науку, освіту й культуру. Про наше майбутнє. Про те, за що варто боротися навіть у найважчі часи. Тож, якщо у вас є можливість і бажання підтримати відновлення (навіть невеликою сумою):🔭 Найменування отримувача: ГО УКРАЇНСЬКА АСТРОНОМІЧНА АСОЦІАЦІЯКод ЄДРПОУ: 14288097Рахунок отримувача: UA123052990000026006036209593 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК"Призначення платежу: Благодійний внесок на відновлення Одеської астрономічної обсерваторії, пошкодженої внаслідок військових дій. 🔭 Альтернативний варіант — МоноБанка:https://send.monobank.ua/jar/7f6ki2aPGV🔭 А тим часом, як і кожної суботи, 7 лютого о 17:00 Одеська обсерваторія запрошує на лекцію "До нас летить галактика Туманність Андромеди - коли і яка може відбутися катастрофа?", а також екскурсію до старовинного телескопа. Деталі можна дізнатися отут. 🔭 Додатково, щодо персональної чи групової екскурсії можна домовитися за телефоном 097 509 82 56.

Ну що ж, груп плям AR 4366 і сьогодні дала спалах класу X: о 16:08 (14:08 UTC) рівень рентгенівського випромінювання досяг позначки X1.51. І тільки за сьогоднішній день на її рахунок додалося 7 спалахів класу M (середньої потужності). Викиду на знімках коронографів не помітно 🤷🏻 Якби був пристойний корональний викид, то майже напевно за пару днів спостерігали б полярне сяйво. На першому відео можна простежити сьогоднішній Х-спалах, а на другому — як розвивалася група плям AR 4366 від її появи і до сьогоднішнього дня. Ну і бонусом — сьогоднішнє фото Сонця від одеського астрофотографа Андрія Ніколенко. Дивовижно як він встиг вихопити його між хмар... Схоже, група плям достатньо велика, аби роздивитися її без оптичних приладів, з одним лише сонячним фільтром. Ймовірно, за розміром наближається до тієї, яка дала Подію Керрінгтона.До речі, про це. Вчора Лондонське королівське астрономічне товариство розмістило статтю про унікальну знахідку — єдине фото Річарда Крістофера Керрінгтона, яке нещодавно дивом знайшлося.Сьогодні стаття із невідомих причин з сайту зникла, але дещо про цю історію є отут в Astronomy&Geophysics.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

⭐️ Надзвичайно потужна подія — злиття нейтронних зір — породжує особливий тип гамма-спалахів, гравітаційні хвилі та сплеск випромінювання в усіх діапазонах. Але що відбувається безпосередньо перед злиттям?Моделювання на суперкомп'ютері NASA дало уявлення про взаємодію магнітних структур навколо нейтронних зір. Вчені визначили потенційні сигнали, що випромінюються в останні моменти життя зір, і які можуть бути виявлені майбутніми обсерваторіями.Команда провела 100 симуляцій злиття нейтронних зір по 1,4 маси Сонця. Виявилося, що на останніх витках магнітні поля сильно переплітаються, розриваються та перебудовуються. В хаотичній плазмі навколо нейтронних зір генерується гамма-випромінювання. 🛰 Найбільш високоенергетичні фотони під дією магнітного поля перетворюються на електрон-позитронні пари. А от гамма-промені середньої енергії та рентгенівське випромінювання покидають систему. Їх зможуть зареєструвати майбутні космічні телескопи з широким полем зору. Особливо якщо працюватимуть в тандемі з детектором гравітаційних хвиль LISA.P.S.: Симуляція дуже кльова, подивіться відео!Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)