Українська технократична партія | Кремній на межі?В останніх поколінях х86-процесорів від Інтел та АМД з...

Кремній на межі?В останніх поколінях х86-процесорів від Інтел та АМД зростання продуктивності супроводжується зростанням тепловиділення. Чим швидше процесор працює - тим більше гріється. І це ще й відбувається при буцімто "зменшенні нанометрів".Покоління АМД Zen3, випущене в 2020, зроблене за техпроцесом 7 нм. Останнє на даний момент покоління Zen5, буцімто зроблене за техпроцесом 4 нм, випереджає Zen3 за продуктивністю приблизно на 40%. Але тепловиділення при цьому зросло на 60%! Для ненажерливих процесорів нового покоління довелось розробляти новий більший сокет АМ5, бо вони потребують більше живлення. І тепла від них треба відводити не 100-150 Вт (як на розігнаних Zen3 з класичним сокетом АМ4), а цілих 230 Вт. Сучасний Інтел - ще лютіші печі: при трохи більшій однопотоковій продуктивності тепловиділення стрибає аж до 250 Вт!Такі витрати енергії були б логічними якби йшлося про розгін або збільшення площі кристалів 7-нанометрових процесорів 2020 року. Але ж йдеться про буцімто "зменшення" транзисторів до 4 нм. Схоже, що "нанометри" в процесорах останнього покоління - не більше ніж маркетинг. Подібна ситуація і з відеокартами: це розглядалось рік тому на третій науково-практичній конференції УТП.Якби було реальне зменшення нанометрів - приріст продуктивності при зменшенні нанометрів навпаки супроводжувався б зменшенням тепловиділення. Саме така суть класичного закону Мура, який до 2020 дійсно працював, але врешті-решт вперся в фізику. Наближння до розмірів окремого атома, квантове тунелювання - все це обумовлює кінець класичного "зменшення нанометрів" для кремнію.Кремнієві х86-процесори в 2020 досягли фізичної межі. Подальше серйозне збільшення продуктивності кремнієвих процесорів (якщо при цьому не збільшувати тепловиділення) - тільки через архітектурну оптимізацію: останні макбуки від Apple обладнані процесорами на ARM. Але і ARM та RISC-V невдовзі впруться в фізику. Після цього єдиним способом радикально збільшити продуктивність лишиться перехід на нові фізичні принципи. І тут в України є унікальний шанс: не "наздоганяти" лідерів ринку кремнієвих чіпів, а одразу почати з технологій нового покоління, які їх випередять. Не "доганяти" та вічно відставати (як це робили в СРСР), а одразу перестрибнути.Замість кремнію можна взяти, наприклад, карбід кремнію та нітрид галію, які працюють при вищіх температурах ніж кремній (до 400-600 градусів Цельсію замість 100), при в 10 разів вищій стійкості до напруг на пробій та радіаційній стійкості. Карбід кремнію добре підходить для силової частини електроніки (живлення), а нітрид галію відрізняється значно вищими частотами ніж кремній, потенційно - десятки гігагерц. Галій дорогий та його видобувається мало (в Україні 15 тонн на рік), але якщо застосовувати його тонким шаром на підкладках зі значно доступнішого карбіду кремнію - галію вистачить на всі потреби України в електроніці. Вкупі з новими фізичними принципами пам'яті (магнітна MRAM замість ємнісно-зарядових DRAM/SSD) це дає українській технократичній державі нагоду радикально переосмислити електроніку, зробивши найкращі в світі мікроконтролери та комп'ютери. Україна має для цього всі фізико-технічні можливості (почнаючи з протонної літографії, описаної в дисертації голови УТП Гліба Положія). Не вистачає лиш політичної еліти, здатної силою держави реалізувати технократичну модернізацію України.#іт #пром@ukrtp