Я вперше був в національній опері, тому був вражений багатим інтерʼєром та великою кількістю людей, переважно поважного віку, котрі одягнули «саме гарне» з їх гардеробу і це виглядало часто дуже вульгарно. Відчув вайб аристократичного каргокульту.Як виявилось пізніше, виставу відвідали Олена Зеленська та Юлія Свириденко (прем’єр-міністерка). Коротше захід вищого рівня.Роль стендапу на початку зіграли якісь офіційні посадовці з шаблоними протокольними речами. Відчув себе на шкільній лінійці, де виступає місцевий депутат.Далі відбулась вистава.Лібрето - то суцільний крінж. Таке враження, що цей текст написав вчитель 2-го класу для шкільного номеру, неймовірно примітивний і буквальний текст. Але це національна опера України, грає симфонічний оркестр, співає доволі великий хор, солісти цей текст відспівують доволі технічно. В залі перша леді. Все дуже серйозно і буквально. Але знову ремарка. Я вперше на опері такого рівня. Можливо це просто так прийнято, такі закони жанру, транслювати крінжатіну.Інструментальна музика доволі посередня стокова. Чатжпт я думаю більш цікаво зробе.Хор сподобався. От що добре, то добре. Але ти чуєш про що співають головні персонажі і фейспалм від цього перекриває все інше.Дуже шкодую що не спитав у людей чому вони аплодували довго стоячі, що саме їм резонувало? Доступність сюжету напевно. Або може це просто були родичі виступаючих, як на утреніках.ВИПАДКОВИЙ ОГЛЯДАЧ, який потрапив на потужний деколонізаційний прорив року під назвою "МАТЕРІ ХЕРСОНУ" в Національну Оперу країни де відсутні як оперна критика, так і власне сама опера