Telegram statistics channel - @ukrteenscience

Приглушення розумуДехто з нас відчував ніби "приглушення" розуму, яке також можна описати від відчуттям «сонливості» або «повної відсутності свідомості». Говорячи про неспання, думки людини переходять між різними вмістами, але дане припинення свідомості характеризується відсутністю вмісту.Раніше припинення свідомості досліджували експериментально і вважали, що це є блуканням розуму — своєрідного внутрішнього досвіду, коли думки «течуть» дуже плавно. Однак, вчені впевнені, що приглушення розуму – унікальний досвід, що включає відчуття сонливості, втрату уваги, проблеми з пам’яттю, припинення внутрішньої мови й допускання більшої кількості помилок.З цікавих фактів є те, що кожна людина може мати це відчуття 5-20% всього часу. «Приглушення» розуму зазвичай настає після тривалих завдань, які пов’язані з утриманням постійної уваги, та після недосипання чи інтенсивних фізичних вправ. Вчені дійшли висновку, що, коли мозок перебуває у стані високого або низького збудження, виникає більша ймовірність появи цього відчуття.Детальніше

Чи можливо перетворити вуглекислий газ на прекурсори палива?Виявляється, що дійсно можна. Дослідники з Університету Тохоку , Університету Хоккайдо і AZUL Energy розробили метод перетворення вуглекислого газу на окис вуглецю, який використовується як важливий будівельний матеріал для синтетичного палива. Загальний час перетворення становив вже не 24 години, а лише 15 хвилин!Як зазначив Лю Теньї з Університету Тохоку: "Перетворення CO2 на CO наразі є актуальною темою для вирішення проблеми зміни клімату, проте звичайні методи мали підводні камені, які ми хотіли вирішити".Для перетворення вуглекислого газу в чадний газ було використано фталоціанін кобальту (комплекс пігменту і металу), який показав найкращу ефективність цього процесу. Цю речовину було використано для розпилення на поверхню електрода, у результаті чого скоротився час обробки до 15 хвилин. Таким чином, виникає електроліз CO2, що дозволяє синтезувати монооксид вуглецю, який є проміжним продуктом для синтетичного палива.Детальніше

Море зникло — а земля піднялась. І продовжує це робити.Аральське море давно перетворилося на символ екологічної катастрофи. Але тепер воно стало ще й прикладом геологічної трансформації. Земля під колишнім морем випинається — буквально. І робить це щороку.Колись Арал був настільки великим, що його вага відчувалася на глибині сотень кілометрів. Але втрата 1,1 мільярда тонн води (це, на хвилиночку, 150 Великих пірамід Гізи) зняла цей тиск. Результат — «відскок” земної кори, який науковці тепер фіксують із супутників. З 2016 по 2020 рік у радіусі 500 км від центру моря земля піднялася на 7 мм щороку. Це небагато, але якщо уявити, що ці міліметри повторюються десятиліттями — виходить зовсім інша картина. До того ж підйом охоплює територію, значно більшу за межі колишнього узбережжя.Геологи кажуть: мантія реагує на зникнення масивного водного тіла, як на зменшення вантажу — просто повільно. Так працює наша планета: навіть коли здається, що нічого не відбувається — десь під ногами щось все одно піднімається.Детальніше

Свято оновлення та надії 🪺Христос воскрес, віряни та вірянки! Сьогодні в усьому християнському світі відзначають найбільше свято року — Великдень.У сучасному вигляді він прийшов до нас іздалека — аж із 988 року, після запровадження християнства як державної релігії Київської Русі. Згідно з віруваннями, саме в цей день Ісус Христос воскрес після розпʼяття. В Україні Великдень — не лише данина релігії. Наше свято — унікальне переплетіння стародавніх традицій із новими, язичницької культури — з християнською, України — з усім світом. Ми пронесли Великдень крізь століття та численні випробовування. В світлі часи він нагадував про наше щастя, в незгоди — запалювало вогник в душі та зігрівало. Однак щоразу ми попри все збирались і святкували, ділились вірою у добро та вічність.Від щирого серця хочемо побажати всім вам провести цей день у мирі та затишку! Згадайте про те, що дарує вам надію на краще, та розділіть це з найближчими! Дивіться у майбутнє з оптимізмом!Завжди ваша, команда UTS 💕Світлина: 📸

Атмосфера без меж: чому навіть на Місяці ви ще "дихаєте" ЗемлеюЗвучить дивно, але це правда: жоден астронавт в історії ніколи технічно не залишав атмосферу Землі. Навіть ті, хто ходив по Місяцю.Усе залежить від того, де ми ставимо межу між "повітрям" і "космосом". І тут усе не так просто. Атмосфера — це не просто те, що над головою. Вона не закінчується на висоті польоту літака, чи навіть у точці, яку ми називаємо «лінією Кармана» (100 км над поверхнею). Це скоріше градієнт — все більш розріджене, але ще досі присутнє середовище, яке тягнеться далі, ніж ви могли уявити.Міжнародна космічна станція, що обертається на висоті понад 400 км, усе ще стикається з опором атмосфери. Без регулярних корекцій її орбіта поступово знижувалась би — через повітря. Та й на висоті 60 000 км над Землею все ще можна нарахувати 70 атомів водню на кубічний сантиметр.А що на Місяці? Згідно з даними місії SOHO, геокорона — найвіддаленіший шар нашої атмосфери — простягається на понад 600 000 км, тобто далеко за орбіту Місяця.Детальніше

Форма хмар дозволяє прогнозувати погодуЯк відомо, хмари формуються тоді, коли повітря стає насиченим водяною парою. Залежно від температури, вологості та руху повітря утворюються різні типи хмар. Навчившись розпізнавати належним чином форми хмар, можна передбачити погоду.Хмари, що схожі на великі ватні кульки, називають купчастими хмарами і вони складаються з крихітних крапель води. Вони свідчать про гарну погоду. Але, коли повітря дуже тепле та вологе, над ним знаходиться набагато холодніше повітря, то купчасті хмари можуть перетворитися на купчасто-дощові хмари – ті, що приносять грози. Коли купчасто-дощові хмари підіймаються досить високо в атмосферу, температура стає низькою для формування крижаних хмар, які складаються з льоду. Перисті хмари, що утворюються на вершині грози, поширюються та утворюють хмари-ковадла.Також іноді можна помітити, що один шар хмар може рухатися в іншому напрямку, на відміну від інших. Наприклад, перисті хмари рухаються зі швидкістю 320 км/год за рахунок вітру. Але через те, що вони досить високо, іноді важко визначити, як швидко вони рухаються.Детальніше

Як глибоководна картопля може врятувати зелену революцію(або ні)?Ми хочемо більше акумуляторів, електромобілів, сонячних панелей, але є проблема: для цього потрібно багато металу. А метал — це шахти. Шахти на суші — це вирубка лісів, знищення біорізноманіття, втрата вуглецевих поглиначів. Тому погляд упав нижче — на дно океану.У глибинах Тихого океану лежать справжні скарби — «картоплини» з металу. Так звані манганові вузли, що містять нікель, кобальт, марганець — усе те, чим харчується зелена енергетика. Звучить наче win-win: чиста енергія без вирубки лісів. Але є нюанс.Ми досі не знаємо, чим саме обернеться видобуток з морського дна. Це не просто копання ґрунту — це втручання у світ, про який ми майже нічого не знаємо.Однак є надія. Дослідження британських вчених показало: на ділянці дна, яку розкопали ще у 1979 році, життя поступово повертається. Через 44 роки після експериментального видобутку в зоні Кларіон-Кліппертон (одній із найбажаніших територій для морського майнінгу), тварини знову заселяють порушені території.Можливо, океан здатен відновитись. Але можливо — ні. І перед тим як «копати глибше», нам доведеться добре зважити, скільки коштує справжня ціна зеленого прогресу.Детальніше

Як вчені "відкотили" час і відродили древніх хижаків Звучить як наукова фантастика, але це вже реальність: вчені з Colossal Biosciences створили трьох цуценят доісторичного жаху — страшного вовка (Aenocyon dirus), хижака, який вимер понад 10 тисяч років тому. Все почалося з ДНК. Команда взяла стародавні зразки, відновила геном та знайшла унікальні варіації генів, яких немає у сучасних вовків. Потім ці "втрачені" фрагменти ДНК вставили в клітини звичайного сірого вовка. Модифіковану ДНК помістили в яйцеклітини без ядра, виростили ембріони, а потім пересадили їх у трьох сурогатних собак. І ось — на світ з’явилися Ромул, Рем та… Кхалісі. Так, це звучить як фанфік по «Грі престолів», але це реальна наука.За технікою це майже як у випадку з легендарною вівцею Доллі: клонування через пересадку ядра — тільки цього разу не копія, а майже реконструкція вимерлого виду.І хоча це не точна копія страшного вовка, а скоріше генетичний гібрид із ключовими фрагментами ДНК предка, науковці вірять — це лише початок. Чи станемо ми свідками повернення доісторичних хижаків у реальний світ? Здається, динозаври з «Парку юрського періоду» вже не здаються такими вже фантастичними.Детальніше

Папуга ара – яскрава зірка тропічних лісівПапуги ара (рід Ara) – це одні з найбільших і найрозумніших представників родини папугових. Їхня яскрава зовнішність, вражаючі розміри та соціальна поведінка зробили їх справжніми символами амазонської дикої природи.🔹 Барвисті велетні. Найбільші представники, як-от синьо-жовтий ара або зелено-червоний ара, можуть досягати до 1 метра в довжину (разом із хвостом).🔹 Неймовірний інтелект. Ара здатні запам’ятовувати слова, вирішувати задачі, впізнавати себе в дзеркалі й навіть формувати соціальні зв’язки подібно до ворон.🔹 У дикій природі папуги утворюють міцні моногамні пари, часто спілкуються голосно і мають складну систему звуків для спілкування.🔹 У неволі папуги можуть жити понад 50 років, а деякі навіть до 80! Саме тому вони потребують відповідального догляду.Ці птахи – не лише естетичне диво, а й важливий індикатор здоров’я екосистем. Збереження ар і їхнього середовища існування – справа кожного, хто цінує природну красу нашої планети.#тваринки

Як наш мозок спалює жир... і себе самого? Марафон — не просто випробування для тіла, а й серйозний стрес для мозку. Нове дослідження показує: під екстремальним навантаженням, коли тіло вичерпує свої запаси глюкози, мозок переходить на резервне живлення — і починає розщеплювати мієлін, жироподібну речовину, яка ізолює нейрони.Науковці з Іспанії відстежували стан мозку 10 бігунів до та після марафону. Вони виявили, що вже через два дні після забігу сигнали з 12 ділянок мозку суттєво ослабли — деякі на цілих 28%. Найбільше змін зазнали зони, пов’язані з моторикою і емоційною регуляцією. Через два місяці мозок відновився — мієлін повернувся до норми.Це відкриття підтверджує гіпотезу: у критичних умовах мозок може використовувати власний «жировий запас» як паливо. Хоч це й звучить драматично, ефект тимчасовий. Але для людей, що мають нейродегенеративні хвороби, де мієлін і так у дефіциті, такі навантаження можуть бути ризикованими.Поки що не варто панікувати — але мозок, як виявилось, витрачає більше, ніж ми думали.Детальніше