Економіка України

Лише 6% підприємств працюють на повну потужність, більшість бізнес-індикаторів у жовтні погіршилися — опитування ІЕДДілові настрої в Україні залишаються крихкими. За даними 42-го щомісячного опитування, яке провів ІЕД у жовтні 2025 року, Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) знову знизився — з 0,05 до 0,03.Хоча падіння до попереднього місяця незначне, в цілому спостерігаємо тенденцію на погіршення становища українських підприємств протягом останніх 6 місяців. Нагадаємо, що Індекс Відновлення Ділової Активності означає баланс між тими, хто сказав, що ділова активність на їхньому підприємстві краща, ніж була в цей самий період минулого року, і тими, хто сказав, що вона гірша.Ключові показники ІВДА у жовтні: ▪️ Частка підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність краща, ніж минулого року, зменшилася (з 27,2% у вересні до 21,2% у жовтні). ▪️ Кількість тих, хто відзначив погіршення, також зменшилася (з 22,4% до 17,8%). ▪️ Натомість частка бізнесу, який не відчув суттєвих змін порівняно з минулим роком, значно зросла (з 50,3% до 61%).Погіршення настроїв підтверджується й іншими даними. Вперше з червня 2024 року відбулося суттєве скорочення частки підприємств, які працюють на повну потужність — з 13% до 6%. Ймовірно, вони перейшли до групи тих, хто працює на 75-99%: їхня частка у жовтні зросла з 52% до 59%.Також зростає довгострокова невизначеність: частка тих, хто не може спрогнозувати діяльність на 2 роки, зросла до 43,2%. Це найвищий показник з березня 2024 року.📉 На графіку ви можете детальніше ознайомитися з динамікою ІВДА#ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Попри все, що несеться, ми все одно віримо на 200%, що Україна вступить до ЄС. Тому що це єдиний шлях для України. Завтра проведемо круглий стіл “Торгівля Україна–ЄС: між доступом до ринку та інтеграцією правил”, де обговоримо основні висновки Звіту про розширення ЄС-2025 та визначимо пріоритети для зміцнення конкурентоспроможності українського експорту у 2026 році.👤 Із спецпрезентацією виступить директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан.📌 Чекаємо на вас 12 листопада з 11:00 до 13:00 (за київським часом) у форматі офлайн (Київ; місце проведення буде повідомлено після реєстрації) / онлайн (Zoom/YouTube).📝 Реєстрація: https://forms.office.com/e/McmHDQe7bwГості будуть просто зіркові: ▪️ Ірина Коссе, старша наукова співробітниця ІЕД▪️ Олександр Кава, заступник міністра фінансів▪️ Ольга Трофімцева, посол з особливих доручень МЗС (2022–2023)▪️ Яна Охріменко, старша економістка Центру економічної стратегії▪️ Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ▪️ Валерій Кокоть, менеджер проєктів ГС “Фонд підтримки реформ в Україні”▪️ Анне Берціо, заступниця директора програми GIZ STEP IN 2 EU▪️ Майкл Емерсон, старший науковий співробітник, керівник проєкту 3dcftas.eu Центру досліджень європейської політики (CEPS)👤 Модератор – Ігор Бураковський, голова правління ІЕД.Захід відбудеться в рамках проєкту “Оцінка економічного впливу адаптації права ЄС на окремі сфери економіки України” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо до ЄС разом”.#ІЕД #ЄС #торгівля 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Держава щороку витрачає до $8 млрд на закупівлі з будівництва та відновленняЩороку Україна спрямовує на будівельні закупівлі та відновлення колосальну суму — близько 296 млрд грн у 2023 та 280 млрд грн у 2024. Такі ж обсяги будуть досягнуті і за підсумками 2025 року. Це приблизно $7-8 мільярдів, або 4% ВВП України.Про це заявила старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко під час презентації підсумків року від проєкту “Контроль витрат на відновлення”. Цікава деталь: третина цих закупівель традиційно припадає на четвертий квартал. На думку експертів, більш рівномірне витрачання коштів протягом року могло б зробити процеси ефективнішими та покращити планування.Що вже вдалося зробити? Загалом за три роки відновлено 46% пошкоджених медичних та 28% освітніх закладів. На компенсації за зруйноване житло спрямували понад $1 млрд.Однак, це значно менше, ніж загальні потреби, які згідно з оцінкою RDNA4 сягають $193 млрд лише на відновлення житла, освіти, медицини, соціальної та муніципальної інфраструктури.Хто витрачає найбільше? Картина змінюється щороку. ▪️ У 2023 — Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області (8,7 млрд грн). ▪️ У 2024 — Київський метрополітен з будівництвом нової гілки (13,8 млрд грн), що, звісно, не є відбудовою. ▪️ За перші три квартали 2025 року лідирує нове будівництво водозабору з ріки Південний Буг та магістрального водогону для забезпечення водою м. Миколаїв (4,9 млрд грн).📱Більше про підсумки трьох років відбудови України дивіться у презентації проєкту Контроль витрат на відновлення України Проєкт “Контроль витрат на відновлення України” є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Технологій прогресу. Проєкт фінансується Європейським союзом.#ІЕД #BRP #відбудова 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Український бізнес досі живе на російському ПЗПопри війну, санкції та зростання кіберзагроз, більшість українських компаній усе ще працюють на російському програмному забезпеченні. За даними IT Ukraine Association, близько 75% підприємств (500 тисяч компаній) продовжують використовувати 1С або її клони. А загальні державні закупівлі такого «ворожого» ПЗ із 2017 року до осені 2024 року перевищили 1,16 млрд грн. Саме стільки 2451 українська державна компанія витратила на закупівлю ворожого софту. У 2024 році українські державні компанії витратили на російські програми 304 млн гривень.І це не лише звичка, це структурна залежність, що сформувалася роками. Найпоширенішими продуктами є бухгалтерські системи, ПЗ для ресторанів, барбершопів та безпілотників. 1С, Bitrix24, iiko, YCLIENTS - усі вони створили цілі екосистеми з інтеграторами, навчанням, локальними доробками. За різними даними, є тільки 150 тисяч інтеграторів, які займаються 1С. Бізнес не може «перемкнутись» за один день, бо ПЗ вшите у фінансові, логістичні та HR-процеси.І це проблема. По-перше, через безпеку. Програмні продукти, пов’язані з російськими юрисдикціями, можуть дати несанкціонований доступ та збір даних. Деякі з них працюють через сервери за межами України та українського законодавства.По-друге, через технологічну залежність. Коли критичні процеси (бухгалтерія, документообіг, складські обліки) побудовані на чужому ПЗ, держава й бізнес втрачають контроль над власними даними.По-третє, російський софт не дає розвиватись українському. Поки бізнес сплачує за російські ліцензії, українські розробники втрачають ринок, а країна залишається технологічно залежною.Три головні причини, чому українські підприємства не відмовляються від російського софта: звичка, не знають про українські аналоги, немає дієвого механізму контролю чи відповідальності за використання «ворожого» ПЗ.У Верховній Раді створено робочу групу, що готує повну заборону використання російського ПЗ. Розглядається перехідний період у 2-3 роки, щоб бізнес встиг адаптуватися. Ініціатива доповнює законопроєкт №13505, який визначає перелік заборонених програм і критерії «ворожого походження». Згідно із законопроєктом, перелік забороненого софту щороку формуватимуть Держспецзв’язку та Мінцифри.Український ринок уже має десятки рішень, здатних повністю замістити російське ПЗ:• 1С/BAS → IT Enterprise, Quincefin, MasterBill;• Bitrix24 → Uspacy, KeepinCRM, NetHunt;• YCLIENTS, iiko → Poster, JoinUP;• Kaspersky, DrWeb → Zillya, CyberX.Все про перехід: програми, ціни, проблеми - в цій чудовій статті.Технічна заміна - це лише перший крок. Потрібна системна підтримка користувачів, навчання, маркетинг і держзамовлення для українських продуктів.Бізнес може діяти вже зараз: провести аудит своїх систем, визначити ризикові продукти, скласти план переходу. Бо, як влучно зазначила IT Ukraine Association: «Якщо завтра вирубити 1С, зупиниться половина підприємств України». Цей ризик - достатня причина, щоб не чекати законів, а діяти вже сьогодні.

Велика відбудова на $500+ млрд під ризиком. Чому наш будівельний сектор не готовий?Для відновлення Україні, за оцінкою Світового банку, потрібно понад $500 мільярдів. Але чи готовий наш будівельний сектор до таких масштабів? Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій проаналізувала системні виклики, які ставлять успіх відбудови під серйозний ризик.Хоча сектор і зростає завдяки нагальній відбудові, проблеми набагато глибші. У своєму аналізі Олександра виділяє чотири ключові виклики:1. Гострий кадровий голодДефіцит кадрів – найбільша проблема для будівельного сектору, як і для більшості галузей економіки. Серед головних причин – мобілізація та виїзд працівників за кордон. Сектор також стикається із ситуаціями, коли ТЦК "знімає" з будівельних майданчиків цілі бригади, що призводить до затягування реалізації проєктів. Професії архітектора та інженера сильно недооцінені. Вони несуть величезну адміністративну і кримінальну відповідальність, але рівень зарплат цьому не відповідає. До того ж, система сертифікації інженерів для великих об'єктів складна і часто формальна.2. Недосконале ціноутворення та ризики публічних закупівельЦе "центральне вузьке місце". Більшість компаній намагаються оминути публічні закупівлі через тотальний тиск і перевірки з боку контролюючих та правоохоронних органів. Учасники ринку кажуть: "скільки об'єктів – стільки відкрито справ".Існує "порочне коло" із зарплатами: в кошторисах замовник прописує 13 тис. грн, хоча ринкова зарплата – 40-60 тис. грн. Компанії змушені платити "в конверті", а в документах компенсують це завищенням цін на матеріали. Додайте до цього "тверду ціну", яка не враховує інфляцію, та постійні затримки з оплатою чи відсутність авансів.3. Бюрократичні шлагбаумиОтримання містобудівних умов та обмежень (МУО) бізнес прямо називає "корупційним шлагбаумом". Через затягнуті процедури від отримання ділянки до початку будівництва може минути три роки. Проблеми є і з підключенням до мереж, особливо від газопостачальних компаній, ДТЕК та водоканалів.4. Формальний контрольКонтролерів багато, а якості – мало. Приватні експертні організації, за словами ринку, часто перетворилися на "магазин продажу сертифікатів", ігноруючи помилки в проєктах. Технічний нагляд подекуди теж формальний. Ба більше, винагорода інженера технагляду залежить від вартості робіт, що створює стимули для їх завищення.Що робити?Системні зміни потрібні вже зараз, до початку "великих грошей". Якщо залишити ручні механізми та корупційні ризики, будівельний сектор не стане локомотивом відновлення.Ключові напрямки:▪️Подальша цифровізація (розширення можливостей ЄДЕССБ).▪️Зміни в підходах до ціноутворення, ринкові зарплати в закупівлях.▪️Запуск програм навчання та перенавчання кадрів за стандартами ЄС.Більше деталей та глибокої аналітики – у повній колонці нашої експертки на сайті Економічної правди#ІЕД #відбудова 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У 2025-му Україна ризикує недоотримати від ЄС €5,2 млрд через провал реформМинулого тижня ІЕД разом із іншими членами аналітичного консорціуму RRR4U презентували новий моніторинг виконання міжнародних зобов'язань України. Йшлося про зобов’язання України по програмі МВФ та т.зв. “Плану України”, за яким бюджет отримує фінансування від ЄС.Аналіз показує, що весь 2025 рік Україна накопичує "борги" за реформами Плану України. Станом на кінець жовтня:▪️Не виконано 9 індикаторів за I-III квартали 2025 року ▪️Досі немає інформації про поданий Україною звіт про виконання індикаторів Плану України за ІІ квартал 2025 року, що автоматично гальмує виділення наступних траншів від ЄС.▪️В рамках Плану України ми можемо затримувати виконання структурних маяків до 12 місяців. На практиці це означає: якщо до кінця І кварталу 2026 року Україна не виконає маяки І кварталу 2025 року, кошти за виконання відповідних маяків безповоротно зникнуть.У IV кварталі 2025 року Україні необхідно виконати 20 індикаторів, 8 з яких — це ухвалення законопроєктів у Верховній Раді. В цілому за IV кварталі Україна має отримати від ЄС 2,2 млрд євро. Тож якщо ми знову не виконаємо відповідні індикатори, бюджет недорахується 5,2 млрд євро за підсумками року або приблизно 250 млрд грн.Уряду та парламенту варто значно пришвидшити процес ухвалення рішень. Кожен невиконаний маяк — це не лише репутаційні втрати, але й цілком реальні гроші, які не надійшли до бюджету.🔍Більше у презентації 20-го випуску Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від RRR4U.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #МВФ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Прогноз НБУ: однозначна інфляція, проте зростання ВВП – вже менше 2%Зібрали головні тези з нового макропрогнозу НБУ:1️⃣Інфляція: До кінця року інфляція сповільниться до 9,2% (у липневому прогнозі очікувалось 9,7% на кінець року). У 2026 році очікується 6,6%, і лише наприкінці 2027 року інфляція має повернутися до цілі НБУ у 5%.▪️Що допомагає? Гарні врожаї овочів та зернових. Це стримує ціни на продукти. Також діє політика НБУ, що підтримує інтерес до гривневих заощаджень.▪️Що заважає? Додаткові витрати бізнесу через дефіцит електроенергії та зростання адміністративних цін (тарифи, акцизи).2️⃣Економіка (ВВП): НБУ погіршив прогноз зростання економіки на 2025 рік з 2,1% у липневому прогнозі до 1,9%. Причини – руйнування інфраструктури (особливо газодобувної) та гірші результати ІІ кварталу. У 2026-2027 роках очікується помірне прискорення до 2,0% та 2,8%. Економіку підтримує споживчий попит та значні бюджетні витрати на оборону й відбудову.3️⃣Ринок праці та доходи: Дефіцит кадрів залишатиметься величезною проблемою. Хоча безробіття поступово знижуватиметься до 9% у 2027 році. Очікується, що реальні зарплати (тобто з урахуванням інфляції) зростуть на 6,2% у 2025 році та ще на 4-5% щороку у 2026-2027.4️⃣Фінанси та зовнішня допомога: Дефіцит бюджету залишатиметься значним : НБУ очікує 19% ВВП у 2026 році. Він фінансуватиметься переважно коштом міжнародної допомоги. Прогнозується, що надходження за підсумками 2025 року становитимуть $51,5 млрд. Це дозволить тримати міжнародні резерви на рівні $53,6 млрд до кінця року.#НБУ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

‼️ Консорціум аналітичних центрів RRR4U закликає всі органи влади проводити розслідування проти професіоналів у публічному секторі об’єктивно, неупереджено та без політичної заангажованості.Використання кримінальних проваджень як інструменту політичного тиску шкодить державним інтересам: підриває довіру міжнародних партнерів, ускладнює євроінтеграцію та демотивує фахівців працювати у держсекторі.Політично мотивовані дії проти професіоналів під час війни — це удар по державності, а не прояв справедливості.👉 Йдеться про відкриття Державним бюро розслідувань кримінального провадження проти Володимира Кудрицького, голови правління “Укренерго” у 2020–2024 роках, та застосованого щодо нього запобіжного заходу, що викликало широкий публічний резонанс в Україні та в політичних колах за кордоном.Влада та правоохоронні органи повинні діяти в межах закону, поважати презумпцію невинуватості та забезпечувати незалежність інституцій. Україна потребує ефективної та незалежної системи правосуддя, якій довірятимуть і українці, і міжнародні партнери.Заяву оприлюднив консорціум RRR4U, до якого входять Центр економічної стратегії, Інститут аналітики та адвокації, ІЕД та DiXi Group#ІЕД #RRR4U📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Український бізнес досі живе на російському ПЗПопри війну, санкції та зростання кіберзагроз, більшість українських компаній усе ще працюють на російському програмному забезпеченні. За даними IT Ukraine Association, близько 75% підприємств (500 тисяч компаній) продовжують використовувати 1С або її клони. А загальні державні закупівлі такого «ворожого» ПЗ із 2017 року до осені 2024 року перевищили 1,16 млрд грн. Саме стільки 2451 українська державна компанія витратила на закупівлю ворожого софту. У 2024 році українські державні компанії витратили на російські програми 304 млн гривень.І це не лише звичка, це структурна залежність, що сформувалася роками. Найпоширенішими продуктами є бухгалтерські системи, ПЗ для ресторанів, барбершопів та безпілотників. 1С, Bitrix24, iiko, YCLIENTS - усі вони створили цілі екосистеми з інтеграторами, навчанням, локальними доробками. За різними даними, є тільки 150 тисяч інтеграторів, які займаються 1С. Бізнес не може «перемкнутись» за один день, бо ПЗ вшите у фінансові, логістичні та HR-процеси.І це проблема. По-перше, через безпеку. Програмні продукти, пов’язані з російськими юрисдикціями, можуть дати несанкціонований доступ та збір даних. Деякі з них працюють через сервери за межами України та українського законодавства.По-друге, через технологічну залежність. Коли критичні процеси (бухгалтерія, документообіг, складські обліки) побудовані на чужому ПЗ, держава й бізнес втрачають контроль над власними даними.По-третє, російський софт не дає розвиватись українському. Поки бізнес сплачує за російські ліцензії, українські розробники втрачають ринок, а країна залишається технологічно залежною.Три головні причини, чому українські підприємства не відмовляються від російського софта: звичка, не знають про українські аналоги, немає дієвого механізму контролю чи відповідальності за використання «ворожого» ПЗ.У Верховній Раді створено робочу групу, що готує повну заборону використання російського ПЗ. Розглядається перехідний період у 2-3 роки, щоб бізнес встиг адаптуватися. Ініціатива доповнює законопроєкт №13505, який визначає перелік заборонених програм і критерії «ворожого походження». Згідно із законопроєктом, перелік забороненого софту щороку формуватимуть Держспецзв’язку та Мінцифри.Український ринок уже має десятки рішень, здатних повністю замістити російське ПЗ:• 1С/BAS → IT Enterprise, Quincefin, MasterBill;• Bitrix24 → Uspacy, KeepinCRM, NetHunt;• YCLIENTS, iiko → Poster, JoinUP;• Kaspersky, DrWeb → Zillya, CyberX.Все про перехід: програми, ціни, проблеми - в цій чудовій статті.Технічна заміна - це лише перший крок. Потрібна системна підтримка користувачів, навчання, маркетинг і держзамовлення для українських продуктів.Бізнес може діяти вже зараз: провести аудит своїх систем, визначити ризикові продукти, скласти план переходу. Бо, як влучно зазначила IT Ukraine Association: «Якщо завтра вирубити 1С, зупиниться половина підприємств України». Цей ризик - достатня причина, щоб не чекати законів, а діяти вже сьогодні.

Кожен п’ятий підприємець незадоволений економічною політикою уряду.Позитивні настрої бізнесу після оновлення уряду швидко зникли. Згідно з опитуванням бізнесу від ІЕД, частка позитивних оцінок економічної політики у вересні скоротилася з рекордно високих серпневих 8% до 4%, тоді як нейтральних — зросла з 55% до 63%. Негативно політику уряду оцінили 21% опитаних — цей показник стабільно перевищує 20% уже півтора року, свідчать результати 41-го щомісячного опитування ІЕД.Бізнес найчастіше сприймає державу як “регулятора” (45%), 19% вважають її “перешкодою”, 8% — “партнером”, а 2% — “ворогом” бізнесу.Трьома основними перешкодами для роботи у воєнний час підприємці вважають:▪️ брак робочої сили — 60%▪️ зростання цін на сировину, матеріали чи товари — 55%▪️ небезпеку роботи — 51%Крім того, опитані скаржились на зменшення попиту на продукцію та послуги (25%), складнощі з перевезенням (18%), розриви ланцюгів постачання (17%), брак обігових коштів (14%). Будь-яка інша проблема — менше ніж 10%, зокрема корупція.Перебої з електро-, водо- або теплопостачанням у вересні не увійшли в десятку головних перешкод (4%).#ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊