Економіка України

Вчора НБУ зберіг облікову ставку. Економісти влаштували запекле обговоренняВчора правління Нацбанку вирішило не змінювати облікову ставку, попри те, що інфляція знижується швидше за липневий прогноз. Нагадаємо, що у липні НБУ прогнозував 13,1% на кінець ІІІ кварталу 2025 року, тоді як у вересні інфляція становила 11,9%.Чому ставка не знижена? НБУ вважає, що швидке зниження інфляції — це переважно тимчасовий ефект завдяки великим врожаям овочів. Натомість фундаментальний ціновий тиск (базова інфляція) залишається стійким.Головне — проінфляційні ризики посилилися. Йдеться про:▪️Дефіцит енергії через нові руйнування інфраструктури.▪️Зростання бюджетних потреб (видатки на оборону).▪️Високі інфляційні очікування бізнесу та населення.Через це НБУ планує довше підтримувати жорсткі монетарні умови, щоб зберегти привабливість гривневих активів та стійкість валютного ринку.Рішення НБУ спричинило гарячу дискусію серед експертівПозиція критики: Її озвучив Віталій Ваврищук, екс-директор департаменту фінансової стабільності НБУ. Він вважає таке рішення не "data-driven" (не базованим на даних). Аргумент: з липня всі ключові показники (фактична інфляція, резерви, валютний ринок) виявилися кращими за прогноз НБУ, який тоді передбачав зниження ставки.Позиція НБУ: Її озвучили Сергій Ніколайчук, заступник Голови НБУ, та Олена Білан, головна економістка Dragon Capital. Аргумент: порівнювати з липнем некоректно, бо з'явилися два нові потужні ризики, яких не було в базовому сценарії:1️⃣Необхідність додаткових 300 млрд грн на оборону.2️⃣Значні втрати у видобутку газу через атаки. За словами Ніколайчука, хороша поточна інфляція — це "трохи пощастило з овочами", і це не скасовує фундаментальних ризиків.Окрема думка: Олексій Блінов, керівник відділу аналітики Forbes Ukraine, зазначив, що проблема не стільки в сьогоднішньому рішенні, скільки в попередній комунікації НБУ, який "прямолінійно" прогнозував зниження. Це, на його думку, псувало ефективність монетарної трансмісії (банки не поспішали підвищувати ставки за депозитами, очікуючи на зниження ставки НБУ).📉 Додатково про нові прогнози НБУ по економіці:▪️ВВП: Прогноз зростання на 2025 рік знизився з 2,1% у липневому прогнозі до 1,9% через дефіцит енергії та робочої сили.▪️Інфляція: НБУ очікує на рівні 9,2% у 2025, 6,6% у 2026 і цільових 5% лише наприкінці 2027 року.▪️Облікова ставка: Початок циклу зниження ставки відтерміновано — тепер очікується в І кварталі 2026 року.#ставки #НБУ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Нові санкції США та ЄС: фінанси, нафта і газ.За останню добу США і ЄС ухвалили чергові санкційні пакети проти росії. Основна ціль — російські енергоресурси.СШАВперше за каденції Дональда Трампа, США ухвалили санкційний пакет проти росії. До цього президент США вважав, що нові санкційні пакети завдадуть шкоди його переговорам із росією і завадять його миротворчим ініціативам. Схоже, зараз він вже так не вважає.22 жовтня 2025 року Мінфін США ввів санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній — Роснєфті та Лукойлу, включаючи понад 30 їхніх дочірніх підприємств. OFAC попереджає, що іноземні фінансові установи, які здійснюють "значні операції” з підсанкційними компаніями "Роснефть" або "Лукойл", можуть самі стати об’єктами санкцій. Це означає, що банки чи трейдери, які фінансують або обслуговують контракти з цими фірмами, можуть бути відрізані від американської фінансової системи.Слід тверезо оцінити, як санкції вплинуть на експорт російської нафти. Фізичні обсяги поставок, швидше за все, не зменшаться. Вони можуть навіть зрости, оскільки атаки дронами на російські нафтопереробні заводи (НПЗ) скорочують виробництво палива, і сиру нафту доведеться експортувати. Однак валютна виручка "Роснефті" та "Лукойлу" через санкції скоротиться. Це станеться через пошук нових шляхів збуту, менш вигідних контрактів з покупцями та необхідністю більшої кількості посередників.ЄСМайже одночасно, у четвер, 23 жовтня, Європейський Союз погодив свій 19-й пакет санкцій. Він спрямований на сфери, які раніше залишалися відносно недоторканими.Ключові елементи нового пакету ЄС:▪️Заборона на імпорт скрапленого природного газу (СПГ): Вперше ЄС запроваджує поетапну заборону на імпорт російського СПГ: короткі контракти — припиняються за пів року; довгі — до 1 січня 2027 року. Паралельно — посилення контролю за перевалкою та логістикою.▪️"Тіньовий флот": Пакет вносить до чорного списку 117 додаткових суден, переважно нафтових танкерів, які росія використовує для обходу цінової стелі на нафту.▪️Санкції проти покупців: Під санкції потрапили китайські компанії (два нафтопереробні заводи та один нафтотрейдер), які є значними покупцями російської нафти.▪️Банківська сфера: Нові обмеження також націлені на банки в Казахстані та Білорусі, які, за даними ЄС, допомагають росії уникати попередніх фінансових обмежень.▪️Крипто: Заборонено транзакції зі стейблкоїном A7A5, яким користуються російський бізнес. Санкції накладено на його розробника та операторів платформ.Поки що ефективність європейських санкцій проти "тіньового флоту" була обмеженою, тому не чекаємо великих проривів у цій сфері. Найбільш значуща зміна — заборона імпорту СПГ. Хотілося бачити більш швидкі темпи відмови від російських енергоресурсів зі сторони ЄС, але і принципова заборона імпорту СПГ з 2027 року також є позитивним сигналом. #санкції #ЄС #США 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Український експорт може скоротитися на $253 млн попри збільшені тарифні квоти ЄС.Скасування у червні 2025 року Євросоюзом тимчасових автономних торговельних заходів (ATMs), які протягом трьох років забезпечували Україні переважно безмитний доступ її товарів на ринок ЄС, призведе до різкого падіння експорту до ЄС. І хоча з кінця жовтня 2025-го запрацюють нові тарифні квоти, вони компенсують лише частину втрат.Про це йдеться у дослідженні, проведеному Веронікою Мовчан, директоркою з наукової роботи ІЕД, та Рікардо Джуччі, керуючим директором Berlin Economics, у рамках проєкту German Economic Team (GET).Нові тарифні квоти більші за ті, що діяли щодо України до червня 2022 року, але менші за реальні обсяги поставок останніх років. Через це аналітики прогнозують річні втрати експорту України до ЄС на рівні $1,14 млрд. Найбільше — на $894 млн — можуть скоротитися поставки пшениці, що становитиме чотири п’ятих від загального зменшення. Експорт цукру, ячменю, м’яса птиці, яєць, яблучного соку та меду також зазнає втрат.«Причина скорочення експорту – це скасування автономних торговельних заходів, що діяли з середини 2022-го. Нові тарифні квоти, які вводяться зараз, на жаль, недостатньо великі, щоб нівелювати це скасування. Проте, по-перше, нові тарифні квоти є постійними і впливають на довгострокові інвестиційні рішення, на відміну від короткострокових ATMs. А, по-друге, експорт постраждає набагато менше через переорієнтацію українських експортерів на інші ринки», – зазначила співавторка дослідження Вероніка Мовчан. Очікується, що українські експортери переорієнтують вивільнені обсяги товарів на $891 млн на ринки поза межами ЄС. Відповідно, річне скорочення загального експорту України може бути більш помірним — $253 млн, або 0,6% від експорту 2024 року.Втрати обумовлені:▪️Вищими транспортними витратами, переважно для відправки пшениці за межі ЄС.▪️Нижчими цінами на альтернативних ринках для таких продуктів, як м'ясо птиці, цукор та яблучний сік.#ІЕД #ЄС #торгівля 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Індекс Відновлення Ділової Активності у вересні 2025 року несуттєво погіршився — опитування ІЕДЗа даними щомісячного опитування, яке проводить ІЕД, у вересні 2025 року Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) знизився з 0,08 до 0,05 після невеликого серпневого зростання.Хоча зміни незначні, з березня 2025 року ми бачимо стійкий тренд уповільнення відновлення. Ключові показники вересня:▪️ Частка підприємств, які повідомили про покращення ділової активності порівняно з минулим роком, залишилася майже незмінною – 27,2% (у серпні було 27,7%).▪️ Кількість тих, хто відзначив погіршення, зросла – до 22,4% (у серпні було 19,2%).▪️ Частка бізнесу, який не відчуває суттєвих змін порівняно з минулим роком, скоротилася до 50,3% (у серпні таких було 53,1%).Цього місяця спостерігаються значні відмінності у динаміці ІВДА залежно від розміру підприємств:▪️ Великі підприємства продовжують демонструвати поступове зростання індексу.▪️ Середні підприємства показали зниження показника.▪️ Малі підприємства продемонстрували поступове погіршення їх ситуації, а індекс вдруге за 2025 рік став від'ємним.▪️ Мікропідприємства показують поступове покращення індексу, але він все ще залишається від'ємним.Індекс Відновлення Ділової Активності означає баланс між тими, хто сказав, що ділова активність на їхньому підприємстві краща, ніж була в цей самий період минулого року, і тими, хто сказав, що вона гірша.📈 На графіку ви можете детальніше ознайомитися з динамікою ІВДА#ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Реальний ВВП України у вересні зріс на 1,2% — оцінка ІЕД.За оцінкою ІЕД, реальний ВВП України у вересні зріс на 1,2%, у порівнянні із вереснем 2024 року. Темпи зростання сповільнилися порівняно з 6,5% у серпні (ми переглянули оцінку з огляду на наявність нових даних з 8% до 6,5%). Це можна пояснити місячною волатильністю випуску сільського господарства.Сукупно у III кварталі 2025 року реальний ВВП зріс на 2,6% порівняно з минулим роком, за нашою оцінкою. ⚠️ Основні виклики:🔻 Сільське господарство скоротило реальну додану вартість на 12% у вересні. У середньому за III квартал падіння становило близько 8%.🔻 Транспорт знизив додану вартість приблизно на 9% через нижчий експорт, а у жовтні показники, ймовірно, погіршаться ще більше.🔻 Добувна промисловість зменшилася на 1,6% у вересні. У жовтні падіння буде глибшим через пошкодження росіянами значної частини газовидобутку (близько 60%).Де було зростання:🟩 Переробна промисловість зросла на 4,3% завдяки внутрішньому попиту та оборонним замовленням. Водночас у жовтні існує ризик погіршення ситуації через перебої з електропостачанням🟩 Виробництво електроенергії збільшилося на 9% (хоча у жовтні очікується зниження через удари по енергетичній інфраструктурі).🟩 Торгівля зберегла темпи зростання на рівні близько 3%.🔍 Більше про останні економічні тенденції — у 249-му випуску МЕМУ #ІЕД #МЕМУ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Світова економічна невизначеність досягла рекорду Світ штормить. Індекс глобальної економічної невизначеності зараз майже вдвічі вищий, ніж під час пандемії COVID-19. Це нова реальність, в якій доводиться жити та працювати.Про це розповів Юрій Городніченко, професор Каліфорнійського університету в Берклі, під час презентації, організованої Vox Ukraine.Чому так відбувається? ▪️ Геополітика. Минулого року у світі тривав 61 міждержавний конфлікт — це найбільша кількість з часів Другої світової війни. Напруга лише накопичується, що прямо б'є по економіці.▪️ Політика США. Епоха вільної торгівлі, схоже, завершується. «Тарифні гойдалки» створюють хаос у виробничих ланцюжках, адже бізнес не знає, звідки завтра доведеться везти сировину.▪️ Інфляція та довіра. Федеральна резервна система США (ФРС) досі не може приборкати інфляцію до цільових 2%. Це підриває довіру до головного центробанку світу. Долар поступово втрачає статус «тихої гавані», куди всі біжать під час криз.🇺🇦 А що це означає для України? Як не дивно, для нас у цьому глобальному хаосі є й позитивні моменти. Юрій Городніченко зазначає, що Україна виявилася доволі стійкою до цих потрясінь.1️⃣ Через війну ми фактично відрізані від світових ринків капіталу. «Ніхто особливо не інвестує, тому й відтікати нема чому», — каже економіст. Це робить нас менш вразливими до фінансових панік.2️⃣ Основа нашого експорту — агропродукція. На відміну від металу чи руди, попит на їжу не так сильно залежить від економічних циклів у світі.3️⃣ Торговельні війни США з іншими країнами можуть навіть допомогти нам. Товари, які не потраплять на американський ринок, підуть до Європи, зокрема й до України. Це може знизити ціни на імпорт та послабити інфляційний тиск.Висновок: хоча світова турбулентність нам не допомагає, критичних проблем для української економіки вона створити не зможе. Наша макроекономічна ситуація, хоч і важка, але контрольована.Більше деталей та аналітики — у матеріалі за мотивами виступу. 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

До та після єЧерги. Аналіз завантаженості прикордонних пунктів пропускуНещодавно наші дослідники в ІЕД розпочали дослідження про вплив запровадження системи єЧерга на завантаженість пунктів пропуску на українській митниці вздовж нашого західного кордону. Нагадаємо, що система єЧерга була запущена 12 грудня 2022 року, щоби, як зазначено на сайті, “допомогти водіям та перевізниками керувати власним часом замість очікування на перетин кордону у фізичній черзі перед пунктом пропуску”. Нині єЧерга діє на 16 міжнародних пунктах пропуску.Отже, розкажемо про саме дослідження, яке ми робимо за підтримки ІСАР "Єднання". У ньому ми аналізуємо:▪️як змінилась тривалість простою вантажівок на пунктах пропуску та завантаженість цих пунктів; ▪️який орієнтовний економічний ефект є від скорочення простоїв; ▪️який екологічний ефект (викиди CO₂) від меншого часу простою із заведеним двигуном; ▪️які є організаційні наслідки для учасників ринку транспортних перевезень.Тож якими даними ми можемо поділитися вже зараз? Як видно з таблички,▪️середня добова кількість вантажівок на деяких пунктах пропуску скоротилась на 47% завдяки єЧерзі;▪️середній час очікування скоротився на 35%.Важливо: зменшення кількості вантажівок у табличці стосується не фізичної присутності машин у зоні КПП або в зоні накопичення, а кількості записів в електронну чергу. Водночас дані Державної митної служби України за 2023–2025 роки свідчать про стабільно високі або зростаючі показники фактичного перетину кордону вантажівками.Це означає, що система єЧерга дозволила уникнути скупчень і оптимізувати потоки без зменшення кількості оброблених машин. Читайте більше у нашому дослідженні, яким ми незабаром поділимось у цьому каналі. 📊Підписуйтесь, щоб не пропустити! 📊#ІЕД #митниця #транспорт

ТОП-10 фактів про будівельний сектор України під час війниМаємо у роботі чергове цікаве дослідження, яке ми нині проводимо для антикорупційної організації Transparency International Ukraine — “Відбудова під ризиком: чи потрібні зміни в будівельній політиці?”.📝 Вже у жовтні дослідження побачить світ, а поки що хочемо поділитися кількома цікавими фактами з нього, які комунікаційна команда ІЕД побачила у чернетці звіту. (Так-так, нас допустили у святеє святих – чернетки дослідження від аналітичної команди Інституту!)Отже:1️⃣ Будівельний сектор України є однією з найбільш постраждалих галузей від повномасштабної війни. У 2022 році додана вартість сектору впала майже втричі, а внесок будівництва у ВВП знизився до 1,5% порівняно з 3,2% у 2021 році. Це стало наслідком масового замороження проєктів, руйнування інфраструктури та відтоку інвестицій.2️⃣ Водночас уже з 2023 року ринок почав демонструвати ознаки відновлення. Кількість будівельних компаній зросла на 13,2% порівняно з 2022 роком та перевищила 50 тисяч.3️⃣ Проте порівняно з довоєнним 2021 роком кількість будівельних компаній все одно менша – на 10,6%, що підкреслює масштаб втрат, яких зазнала галузь через бойові дії, руйнування інфраструктури та відтік капіталу.4️⃣ У 2024 році обсяг виробленої будівельної продукції збільшився на 26,8%, досягнувши 210,2 млрд грн, а частка будівництва у загальній валовій доданій вартості зросла до 1,9%. Проте ці показники все ще залишаються нижчими за довоєнний рівень 2021 року.5️⃣ До початку війни частка фізичних осіб-підприємців у будівельному секторі становила 44,4% від загальної кількості підприємств галузі. Після початку повномасштабного вторгнення цей показник зріс, і у 2023 році вже досяг 51%. Це може свідчити про переорієнтацію бізнесу на більш гнучкі, менш капіталомісткі формати ведення діяльності.6️⃣ У 2024 році виконання будівельних робіт зросло на 23,5%, зокрема нежитлове будівництво — на 35,5%, інженерні споруди — на 20%, житлове — на 16,3%. Сектор змінив структуру: частка житлового будівництва зменшилася, натомість зросла роль інфраструктурних та нежитлових проєктів.7️⃣ Втім, відновлення ще не є стійким. У січні–травні 2025 року сукупний обсяг робіт знизився на 7,5% р/р, а структура фінансування змістилася в бік нового будівництва — 45%, ремонту — 30% та реконструкції — 25%. Це свідчить про перегрупування бюджетних і власних капіталовкладень під впливом війни.8️⃣ Серед факторів, які обмежують відновлення галузі, — мобілізація. У довоєнному 2021 році в будівництві працювало 349,8 тис. осіб, а в 2023 році — 241,8 тис. Таким чином, відтік кадрів з галузі перевищив 30%.9️⃣ Основним драйвером зростання сектору є інфраструктурні проєкти та міжнародне фінансування. ЄІБ, ЄБРР та програми ЄС забезпечують сотні мільйонів євро для доріг, мостів, енергетики та муніципальних об’єктів. З боку держави стимулювати житлове будівництво допомагає програма “єОселя”.🔟 Таким чином, попри позитивну динаміку обсягів робіт та зростання кількості підприємств, сектор все ще не досяг довоєнних показників і залишається вразливим до інвестиційних та кадрових ризиків.Це лише невеличка частина звіту, який ми презентуємо вже у жовтні. #відбудова #ІЕД 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

В Україні може бути створена нова фондова біржа – консорціум RRR4UВ Україні може з’явитися нова фондова біржа. Про це повідомив начальник управління корпоративних прав та депозитарної діяльності Національного банку Андрій Супрун в рамках обговорення "Ринок капіталу: чому буксує і що з цим робити", яке організував Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) в рамках аналітичного консорціуму RRR4U. За словами посадовця, в рамках Меморандуму буде створена холдингова компанія, акціонерами якої стануть МФО, українські та іноземні партнери. “Холдингова компанія володітиме фондовою біржею, отримає акції Розрахункового центру і міноритарний пакет у Національному депозитарії. А НБУ матиме його контрольний пакет”, – пояснив Супрун. Це буде вертикально інтегрований холдинг, у якому візьмуть участь оператор інфраструктури розвинутих ринків капіталу, міжнародна фінансова організація (МФО) та представник держави. Холдинг буде власником 100% нової біржі, 83% клірингової організації "Розрахунковий центр" (РЦ) та міноритарної частки Національного депозитарію України (НДУ), мажоритарним пакетом якого володітиме Національний банк України (НБУ).Така модель інфраструктури ринку капіталу вже є узгодженою з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомив Андрій Супрун.“Уявімо, що одним із акціонерів нашої інфраструктури став Nasdaq чи Deutsche Börse. Чи це дасть позитивний імпульс для розвитку внутрішнього ринку і взаємодії з міжнародними ринками з точки зору експертизи, технологій й інвестицій? Відповідь очевидна”, – зазначив Супрун. За його словами, реформа інфраструктури фондового ринку триває вже не одне десятиліття, і її варто нарешті завершити. “І перейти до наступної фази – створення якісних інструментів та розбудови ліквідного ринку, ліквідних торгів і широкого кола інвесторів – як національних, так і іноземних”, – підсумував він. 📱Більше інформації шукайте у відеотрансляції подіїRRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #НБУ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

За новою програмою МВФ зможе надати лише $8 млрд. Натомість потрібно $37,4 млрдУ листопаді-грудні цього року очікується черговий перегляд програми МВФ. Станом на зараз із дев'яти зобов'язань перед фондом Україна виконала шість. Про це повідомляє консорціум аналітичних центрів RRR4U, до якого входить ІЕД.🟢4 маяки виконано вчасно. Сюди увійшли подання Бюджетної декларації, публікація аудиту НАБУ, затвердження Єдиного проєктного портфелю та законопроєкт щодо податкової звітності для цифрових платформ.🟡2 маяки виконано із затримкою. Це призначення нового голови БЕБ, яке відбулося лише в серпні після тривалих узгоджень, та перевірка доброчесності членів НКЦПФР (щоправда, про це є лише повідомлення в медіа). 🔴2 маяки залишаються невиконаними.▪️Скасування "правок Лозового". Це зобов'язання викликало дуже негативну реакцію з боку громадянського суспільства. Нагадаємо, що йдеться про те, що судді можуть закривати справи, у яких спливли строки досудового розслідування. Особливо одіозною ця норма є у випадку скоєння тяжких злочинів. Водночас бізнес виступає проти скасування цієї правки, адже тоді справи проти бізнесу можуть “висіти” роками і ставати інструментом тиску на підприємців. Тож саме ця правка на сьогодні потребує додаткового обговорення між бізнесом та громадськістю та додаткового донесення спільної позиції України до МВФ. ▪️Перегляд процесу відбору членів наглядових рад держпідприємств. Реформа корпоративного управління ДП залишається однією з найскладніших, адже частково позбавляє державу впливу уряду на держпідприємства. Ще один маяк — щодо інтеграції ІТ-систем митниці та податкової — перебуває в процесі виконання. Загалом наразі триває обговорення умов нової програми МВФ на 2026-2029 роки. Очікується, що невиконані зобов’язання перейдуть у нову програму, але МВФ при цьому стане більш вимогливим. При цьому, за даними ЗМІ, обсяг фінансування за новою програмою МВФ може сягнути $8 млрд. Уряд оцінює потребу в міжнародному фінансуванні на 2026-2027 рр. на рівні $37,4 млрд. Водночас, першочергова задача — покрити $18.1 млрд, яких нам бракує на 2026 рік. 🔍Більше у презентації 19-го випуску Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від RRR4U.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #МВФ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊