Економіка України

📊 Що дасть Україні вступ до ЄС: 26% до ВВП і нові перспективи для регіонуПольський економічний інститут опублікував нове дослідження про економічні наслідки вступу України до ЄС - як для самої України, так і для її найближчих сусідів у Центральній Європі. У фокусі сім країн: Польща, Литва, Угорщина, Чехія, Словаччина, Румунія та Болгарія. Саме вони вже мають найбільш інтенсивну торгівлю з Україною і першими відчують ефекти інтеграції. Ключова теза: найбільші вигоди отримає Україна, але позитивний ефект буде і для її сусідів, навіть якщо він не виглядає вражаючим на перший погляд.🔹 +26% до українського ВВП - потенційний приріст у разі повноправної інтеграції до ЄС. Основні рушії: глибша участь у ланцюгах доданої вартості, реформи, притік єврофондів.Усього розглянуто три сценарії інтеграції:1. Обережний - з повільними реформами й частковим залученням у європейські ланцюги вартості.2. Базовий - помірні темпи інтеграції з використанням поточних можливостей.3. Амбітний - повноцінне членство, ефективні інституції, максимальний доступ до ринку ЄС і єврофондів.Саме в цьому останньому сценарії можливе зростання ВВП України на +26%, імпорту — на 18%, експорту — на 3,2%.🛑 Для порівняння, дослідження також моделює негативний сценарій - військова поразка України та відсутність вступу до ЄС. У такому випадку ВВП України падає більш ніж на 22%, а країна втрачає доступ до ринків, інвестицій і Чорного моря як головного експортного каналу. Центральноєвропейські країни також зазнають втрат - до 0,1% ВВП, а фактичні наслідки можуть бути ще більшими через втрату довіри інвесторів та погіршення безпекової ситуації в регіоні. 🔹 А як щодо вигод від вступу України для інших країн?• Польща: +0,17% до ВВП• Угорщина: +0,15%• Литва: +0,13%• Чехія, Словаччина: +0,03%• Румунія: +0,01%Ці цифри не є “відчутними” у побутовому сенсі. Але у структурному вимірі - це нові можливості для бізнесу, зміцнення логістичних і виробничих зв’язків, і плюс до зовнішньоторговельного балансу.Торгівля вже працює на випередження: з 2021 по 2024 рік експорт з 7 країн ЦСЄ до України зріс на 75%, з 13,7 млрд євро до 24 млрд євро. Польща вже є №1 серед імпортерів українських товарів. Очікується подальше зростання, особливо в категоріях, які раніше були обмежені квотами або мали високий рівень захисту - передусім аграрна продукція: зерно, м’ясо, цукор. Водночас усунення регуляторних бар’єрів відкриє більше можливостей і для промислових товарів та послуг.Україна — джерело сировини й напівфабрикатів, які можуть стати частиною виробничих циклів у Польщі, Угорщині, Чехії. Для бізнесу це можливість зменшити витрати і диверсифікувати постачання.Західноукраїнські регіони стануть логістичним коридором. Це стимулює інвестиції у прикордонну інфраструктуру в самих країнах ЄС: склади, дороги, сервіси, митницю.Українські інфраструктурні й соціальні проєкти, які реалізовуватимуться за кошти ЄС, часто залучатимуть компанії з сусідніх країн - це вже показали попередні етапи розширення ЄС.🔹 Що важливо для України?• не просто вступ, а якісне вбудовування у спільний ринок• розвиток логістики, агропереробки, легкої промисловості• прозора політика субсидій і регулювання, що не створює асиметрій для партнерів🟨 Україна отримає найбільший виграш, але не єдиний. Вступ відкриває нові економічні можливості для регіону: зміцнення торгівлі, інтеграція у виробничі ланцюги, розвиток прикордонних регіонів. Для країн Центральної Європи це не стрибок ВВП, а розширення їхньої ролі у новій конфігурації ЄС.#вступ_до_ЄС

Виробництво агропродукції в Україні впало на 18,5%Державна служба статистики оприлюднила свіжі дані щодо сільського господарства, і новини невтішні. За перші сім місяців 2025 року виробництво агропродукції впало на 18,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року.Основний удар припав на рослинництво. Тут падіння склало аж 25,5%. Тваринництво скоротилось на 4,7%.На графіку бачимо різке скорочення Індексу сільськогосподарської продукції у червні. Воно спостерігається через методологічні особливості розрахунку індексу: тваринництво обліковується щомісяця, а рослинництво — з появою фактичного збору врожаю. А отже з червня почали збирати врожай і показники рослинництва почали враховуватись в індексі.Цікаво подивитись на показники у розрізі виробників. Великі агропідприємства скоротили виробництво на 22,3%. А от господарства населення впоралися з викликами краще — їхнє виробництво зменшилося лише на 10,3%.Про головну причину такого падіння до попереднього року ми вже писали в пості про інфляцію — несприятливі погодні умови спричинили більш пізній початок збору врожаю і зниження врожайності.#агро📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Реальний ВВП України в липні скоротився на 1% — оцінка ІЕД.Основною причиною спаду економіки стало різке зниження показників у сільському господарстві: реальна валова додана вартість галузі скоротилася на 26% у порівнянні з липнем 2024 року. Це відображає зменшення збору врожаю через більш пізні жнива та скорочення врожайності.⚠️ Слабкі місця також помітні в інших секторах:🔻 Добувна промисловість зменшила додану вартість на 10% через втрати у вугільній галузі, хоча видобуток газу зріс завдяки відновленню, яке спостерігається також у видобуванні будівельних матеріалів.🔻 Транспорт скоротив додану вартість майже на 9% через падіння обсягів залізничних перевезень, зокрема зернових, та відсутність транзиту російського газу до ЄС.Водночас є й позитивні сигнали:🟩 Переробна промисловість збільшила додану вартість на 1,4% завдяки високому внутрішньому попиту та оборонним замовленням.🟩 Торгівля зберегла темпи зростання на рівні 2,6%, близькому до червневого.Скорочення реального ВВП у липні на 1% відбулося після зростання у червні на 1,5%. Загалом ІЕД підвищив оцінку зростання ВВП у II кварталі з 1,6% до 1,7%.Наразі ІЕД прогнозує зростання економіки у 2025 році на 2% та на 2,8% у 2026 році.🔍Більше про останні економічні тенденції — у 247-му випуску МЕМУ#ІЕД #МЕМУ #ВВП📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

В липні Індекс відновлення ділової активності знову погіршився – опитування ІЕДУ липні Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) погіршився другий місяць поспіль – з 0,09 до 0,05. Позитивне значення ІВДА близько нуля означає, що у порівнянні з минулим роком бізнес не відчуває погіршення, але при цьому не відчуває суттєвого покращення. Про це свідчать результати 39-го щомісячного опитування ІЕД.Рівень невизначеності серед бізнесу дещо знизився. Частка підприємців, які не очікують суттєвих змін у виробництві протягом двох років, незначно скоротилася — з 85,6% у червні до 82,8% у липні. Зниження відбулося за рахунок зростання частки тих, хто планує розширення виробництва.“44,2% вважають, що їхній експорт зростатиме (проти 45,1% у червні). Ще 5,8% кажуть, що він скорочуватиметься (проти 3% у червні). Також серед експортерів присутня найбільша частка тих, хто не зміг дати відповідь на питання, що з ними буде” — майже 20%”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. Продовжилося скорочення середньої тривалості портфеля нових замовлень — у липні він становив 4,5 місяця. У липні 2024-го цей показник був 4 місяці, але вже у вересні 2024-го сягнув майже 8 місяців і відтоді поступово скорочувався.#ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Річна інфляція сповільнилася до 14,1%, але ціни на яйця злетіли на 82%Держстат опублікував свіжі дані по інфляції за липень 2025 року. У липні споживчі ціни зросли на 14,1% дпр*. Водночас, якщо порівнювати з червнем, то маємо невелику дефляцію — ціни знизилися на 0,2%.Місячна інфляція: вплив сезонностіГоловний фактор, що сприяв зниженню липневої інфляції, — це сезонність. Наприклад, овочі впали в ціні одразу на 23,9% до попереднього місяця. Це найбільше падіння серед усіх категорій. Також подешевшав одяг та взуття (-4,6%).Річна інфляція: висока через поганий врожайЯкщо ж подивитись на річні показники, то абсолютним лідером здорожчання залишаються яйця, які злетіли в ціні на 82,4% порівняно з липнем 2024 року. Тут суттєвим фактором був ефект низької бази, адже в липні 2024 року яйця значно подешевшали.Що ще стало значно дорожчим у порівнянні з минулим роком? ▪️фрукти (+52,1%), ▪️соняшникова олія (+30,4%), ▪️м'ясопродукти (+24,2%),▪️овочі (+17,5%).Причина — гірші погодні умови цього літа та спад у сільському господарстві, про що ми писали в МЕМУ. Це стимулювало зростання цін на продукти харчування. Якщо цьогорічний врожай буде поганим, темпи зростання цін на продукти харчування можуть залишатися доволі високими. Але через погодні умови частину сільськогосподарських робіт цьогоріч проводять пізніше, тому все ж таки можливе покращення ситуації з врожаєм — а відтак і з цінами.*дпр — до попереднього року#ціни 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Енергетичний парадокс: експортуємо більше, заробляємо меншеУкраїна у липні 2025 року фізично експортувала більше електроенергії, ніж імпортувала:▪️Експорт — 282,2 тис. МВт·год▪️Імпорт — 257,7 тис. МВт·годПри цьому за оцінкою ExPro, загальні витрати на імпорт є суттєво більшими за надходження від експорту.Так, за перше півріччя 2025 року торгівля в фізичних величинах склала: ▪️Імпорт електроенергії: 1 280 тис. МВт·год▪️Експорт електроенергії: 664 тис. МВт·годВ той же час, у грошовому вимірі за перше півріччя 2025 року (дані Держмитслужби):▪️Імпорт електроенергії: 279 млн дол. США▪️Експорт електроенергії: 75,2 млн дол. СШАЧому так відбувається?▪️ Час має значення. Ми продаємо електроенергію переважно вдень, коли сонячна генерація працює на повну і в Україні виробляється більше струму, ніж споживається. У такій ситуації надлишок або йде на експорт, або взагалі не потрапляє в мережу, де виробництво має дорівнювати споживанню. У цей період ЄС теж отримує багато сонячної енергії, тож ціни на ринку падають. Наш експорт виходить дешевим.▪️ Купуємо у години піку — ввечері чи вранці, коли немає сонячної генерації. Попит вищий, пропозиція менша, тож ціни на європейських ринках зростають. Виходить, що імпортна електроенергія нам обходиться значно дорожче.Сподіваємося на поступове відновлення маневрової генерації електроенергії, що допоможе скоротити імпорт з ЄС в години пікового споживання.#енергетика 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Як нова торговельна угода між ЄС та США вплине на Україну? — Коментар Вероніки Мовчан Директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан у своїй колонці для "Європейської правди" проаналізувала торговельну угоду між США та ЄС і її потенційний вплив на Україну.27 липня ЄС та США уклали асиметричну торговельну угоду. На відміну від традиційних торговельних угод, які покликані максимізувати економічні виграші для всіх залучених сторін, угода між ЄС та США скоріше мінімізує програші. Для Євросоюзу це був спосіб уникнути повномасштабної торговельної війни з адміністрацією Трампа. І для України ця угода може мати й позитивні наслідки. 🇪🇺Що це означає для ЄС?Головний "виграш" для Євросоюзу — це уникнення найгіршого сценарію. Замість 30-50% мит, якими погрожував президент США Дональд Трамп, сторони домовились про складну систему зі ставками мит до 15%. Втім, угода ще не підписана, і багато питань щодо доступу до ринків залишаються відкритими, як от питання доступу на ринки США для європейської сталі, алюмінію, виробів з них, а також виробів з міді. 🇺🇦А що для України?▪️Енергетична незалежність. ЄС зобов'язався купити у США енергоносіїв на $750 млрд до кінця 2028 року. Це дозволить нарешті завершити заміщення російських ресурсів та позбавити Кремль ще одного важеля впливу. Для України це безумовний плюс. Тут головне, щоб США змогли дотриматись зобов’язань, бо це передбачає стрімке розширення експорту або дуже серйозну переорієнтацію. ▪️Фокус на безпеці. Для України було б вигідно, якби ці інвестиції були спрямовані переважно у військово-промислову сферу. Та й загалом зниження рівня напруженості у торговельних відносинах між США та ЄС дозволяє сторонам більшою мірою зосередитись на питаннях безпеки, що є базовим інтересом України.▪️Економічний вплив. Прямий економічний ефект для України, ймовірно, буде незначним. Можливе посилення конкуренції на ринку ЄС через американські товари, але структури нашого та американського експорту суттєво відрізняються. Цікаво, що на ринку США Україна зараз має навіть кращі умови доступу, ніж країни ЄС.Ця угода вкотре підкреслює: у часи глобальної невизначеності та "торговельних війн" найкращий захист — це бути частиною великого економічного блоку. І саме на підготовці до вступу варто зосередитися. 🔍Детальніше про умови угоди та її наслідки читайте у колонці Вероніки Мовчан.#ІЕД #ЄС #торгівля 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Майже 86% українських експортерів постачають продукцію до ЄС – дослідження ІЕДЕкспорт — це джерело економічної стійкості країни, особливо у війні на виснаження. ІЕД у новому дослідженні на основі опитування NRES проаналізував, як почуваються українські експортери на четвертому році повномасштабної війни.Хороша новина: понад 80% компаній, що продавали за кордон до великого вторгнення, змогли відновити свою діяльність. Це свідчить про неймовірну адаптивність українського бізнесу. Проте за цією цифрою ховаються складніші реалії.Найбільше страждає мікробізнес: 56% мікропідприємств, які мали експорт до 2022 року, так і не змогли відновити продажі за кордон протягом останніх 12 місяців. Для порівняння, серед великих компаній таких лише 4%. Складною залишається ситуація і в металургії, де третина експортерів досі «неактивні». Куди ми експортуємо?Основною опорою для українських експортерів став Євросоюз — туди постачають продукцію 86% опитаних компаній.“ЄС є головним експортним напрямком для українського бізнесу — його зазначили 85,5% опитаних експортерів. Значну частку також має Туреччина (11,1%), а Китай відзначили менше 1% — лише 0,4% опитаних”, – заявив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. Водночас більшість бізнесів мають вузьку географію поставок: майже чверть (23%) працює лише з однією країною, а 63% — з 2-5 країнами. Це створює ризики у довгостроковій перспективі. Попри всі виклики, експортери почуваються впевненіше за компанії, орієнтовані лише на внутрішній ринок. Середній термін нових замовлень серед «активних» експортерів — 6,4 місяця, тоді як серед «неактивних» — лише 1,9 місяця, а неекспортерів — 2 місяці.🔍Більш детально читайте у дослідженні «Експорт у війні на виснаження: як забезпечити економічну витривалість України»#ІЕД #NRES #торгівля📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

110 млрд та 25 років. Стільки коштуватиме Україні європейська якість доріг TEN-T Загальні витрати на повне приведення української мережі TEN-T до стандартів ЄС становитимуть близько 110,6 млрд євро. Про це йдеться в аналітичній записці “Впровадження стандартів доріг TEN-T в Україні”, яку підготував ІЕД.🇪🇺 Trans-European Transport Network (TEN-T) — це транс’європейська транспортна мережа, що охоплює найважливіші сполучення між великими містами та вузлами ЄС.🇺🇦 В Україні TEN-T включає ключові міжнародні транспортні коридори — траси Київ–Чоп, Київ–Одеса тощо. Згідно з розрахунками ІЕД, реконструкція основної мережі TEN-T в Україні загальною протяжністю 4 753 км до рівня двосмугових автомагістралей з розділеним рухом за стандартами ЄС обійдеться орієнтовно в 71,3 млрд євро.Аналогічне оновлення розширеної мережі протяжністю 2 619 км, що забезпечує зв’язок між регіональними центрами, прикордонними пунктами пропуску та менш завантаженими ділянками, потребуватиме близько 39,3 млрд євро.“У розраховану суму 110 млрд євро не включено потенційні витрати на мости, тунелі, розв’язки, земельні питання чи екологічні заходи, які можуть суттєво вплинути на фінальний бюджет. Проте навіть базова оцінка демонструє масштаб необхідного інвестиційного ресурсу, який може бути реалізований за підтримки міжнародних фінансових інституцій — таких як CEF, ЄІБ, ЄБРР та інших донорів, орієнтованих на інтеграцію України до європейської транспортної системи”, —зазначає авторка дослідження, наукова співробітниця ІЕД Анастасія Кропова. Досвід Словаччини показує, що приведення українських доріг TEN-T до стандартів ЄС триватиме орієнтовно до 2047–2050 року: для основної мережі знадобиться близько 21–22 років, для розширеної — ще 10–11 років.🚦 Водночас Анастасія Кропова зазначила, що у разі ефективної мобілізації ресурсів, залучення міжнародного фінансування та підрядників ці строки можуть бути скорочені на третину.Корисні посилання:▪️Повний текст дослідження▪️Відео презентації#ІЕД #транспорт #дороги📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Завтра Верховна Рада має сказати суспільству «Вибачте, ми помилились»Звертаємось до Верховної Ради України з вимогою ухвалити за основу та в цілому один із законопроєктів, спрямованих на відновлення інституційної спроможності НАБУ та САП, а саме – № 13533 або № 13531.Наголошуємо, що ухвалення одного з цих законопроєктів потрібне не лише НАБУ і САП, міжнародним партнерам, як-от ЄС та ОЕСР, учасникам протесту чи громадським організаціям. Воно також потрібне Президенту, Уряду та всім народним депутатам. Це можливість виправити помилку, це єдиний дієвий і чесний спосіб сказати українському суспільству: “Вибачте, ми помилились”.Представники влади зобов’язані неухильно додержуватися Конституції України, яка визначає стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та НАТО. Для підтвердження відданості євроінтеграційному шляху, ми також закликаємо:1️⃣ Президента та Верховну Раду — призначити суддів КСУ з числа відібраних на конкурсі кандидатур.2️⃣ Президента — підписати закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації” (законопроєкт №11321), який передбачає, зокрема, трансляцію засідань парламентських комітетів.3️⃣ Президента — припинити практику постійного порушення встановленого статтею 94 Конституції 15-денного терміну підписання законів та вимоги підписання закону в разі прострочення цього терміну.4️⃣ Верховну Раду — зберегти вирішальну роль міжнародних експертів у конкурсних процедурах, зокрема у доборі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів шляхом ухвалення законопроєкту №13382.5️⃣ Верховну Раду — ініціювати внесення змін до закону “Про публічні консультації” із поширення обов’язку проведення публічних консультацій народними депутатами під час розробки законопроєктів. 6️⃣ Кабінет Міністрів — призначити обраного на конкурсі директора Бюро економічної безпеки.Звертаємося до всіх представників влади: зробіть правильні висновки та збережіть єдність українського суспільства — це наш найважливіший ресурс для боротьби з російською агресією та розбудови демократичної європейської держави.Повний текст заяви #ІЕД📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊