«Коні в одній упряжці рухаються зі швидкістю найповільнішого з них. І тільки з часом розумієш, що це і є любов». Рустем Халіл «Часу немає», 2023Шикарна задумка автора, нам такого бракує. Це міський роман руху у просторі і часі, захоплива пригода для читача у знайомих йому декораціях. Я бачу дуже багато схвальних відгуків і високу оцінку на Goodreads, це дуже добре, але сподіваюся, що автор сприйме це тільки як аванс і напише щось краще. 🙈 Особисто мене вистачило на 250 сторінок з 640. Рустем Халіл нестримний, він описує всі незначні дрібниці, думки і мрії прохідних персонажів-вахтерів, кожну найменшу дію героїв, використовує всі можливі стереотипні сюжетні ходи і кліше, абсолютно всі! Це як салат одночасно з м’ясом, рибою, салом і шоколадом. Все окремо я люблю, але вибачте. З іншого боку — людям подобається, і це мене тішить! 🎉🤌 Також, я не люблю, коли у книгах всі суперуспішні — тут теж таке є. Якщо не рахувати базову для сюжету хворобу гг, то все, як по маслу, глянець. Вони легко і бездумно роблять що завгодно — від крадіжки авто в центрі Києва до написання пісні і чого завгодно ще. 🤓 Ще раз: дуже хочу більше українських книг такого жанру, за спробу автору респект, але в усьому має бути міра, даному романові її забракло. Видання ВСЛ, оформлення і редагування від Сергія Осоки — шикарні.♥️Не знаю, чи #раджу_почитати, я тут в меншості, може і ви собі спробуйте. 😉