«Послухайте, якщо не виставите себе дурнем з тваринами, бодай наодинці, вам не можна довіряти. Таким був один із принципів мого батька, і досі він ніколи мене не зраджував». Т. Кінгфішер «Те, що тривожить мерців», 2022 (видання 2025) Думаю, що пані Кінгфішер — дуже сильна письменниця. Навіть не знаю, який ще сучасний твір на 170 сторінок міг би так мене захопити. 🏠 Це переосмислення «Падіння дому Ашерів» Едгара По, і в цьому сенсі повість нагадала мені «Емпусіон» Токарчук. Тут теж всі персонажі притрушені, є саспенс дивного місця в глушині з його будинком, плюс гриби (і це головне!). Цікаво, що обидві повісті, Кінгфішер і Токарчук, вийшли у 2022 році. І обидві інтелектуально й тонко висміюють патріархальний світ. 🔥📕 Кінгфішер — з тих письменниць, які можуть писати ні про що так, що хочеться, щоб це «ні про що» тривало якнайдовше, але після 60 сторінки тут починається двіж, ще й який (відірватись я не зміг, пропустив обід). Паранормальні штуки тут будуть, але авторка дуже класно змушує читача повірити у свою задумку, користуючись лінгвістичними прийомами специфічної мови персонажів. 🤌 Ну і діалоги. Це така ідеальна суміш іронії, сарказму, лаконічності й стилю, що я тільки можу сказати — дуже #раджу_почитати, незалежно від ваших смаків, ця повість — суцільна літературна насолода. Окремі компліменти перекладачці Наталії Гоїн і літературному редактору Андрієві Мартинову — його передмова додає тексту фарб. ✨ Продовження вже маю, читатиму цього місяця. Долучайтесь до наших обговорень у різних містах, це дуже весело!